Відкрите суспільство

«...кому підпорядковується публічна влада, кому підпорядковується верховна влада в країні - бандитам або громадянам країни? До того часу, поки це питання не вирішене, ніякі інші питання не можуть бути вирішені.»

Андрій Іларіонов

«Янукович – людина старого кримінального складу, яка має свої ігри «за поняттями». У тому світі не ухвалюють закон в принципі. Така людина може говорити про закон, але кримінальний світ не любить закону... Карні злочинці в таборах говорили політичним: ви прийдете до влади і знову мене посадите, оскільки моя справа – обійти закон, а ви хочете привести суспільство до закону»

Євген Сверстюк, доктор філософії, політв'язень радянського режиму.

субота, 19 листопада 2011 р.

Договірний матч на користь Януковича


Чому я проголосував «проти» законопроекту Банкової про вибори народних депутатів України?
Чому вчинити так само переконував усіх, хто називає себе опозиціонером?
Чому результат «366 – за» вважаю не консенсусом, а скоріше змовою – між Банковою і вождями опозиції в Раді?
Перше – Банкова (за підтримки опозиції) прийняла концептуально свій закон, розроблений без опозиції і спрямований проти опозиції, аби Янукович отримав більше шансів контролювати наступний парламент.
Рейтинг Партії Регіонів стрімко падає, тож їх надія – насамперед на 225 мажоритарників, які тепер є (закон дозволив) і які будуть (закон дозволив) «незалежними самовисуванцями»: нібито не від ПР, а по суті – приховані «тушки».
Опозиціонери, делеговані до складу ТСК(тимчасової спеціальної комісії), в перший же день здали принципові позиції – щодо збереження нинішнього закону (який не залишає ПР шансів на перемогу), або впровадження відкритих партійних списків, і дуже швидко погодилися взяти за основу законопроект Банкової?!
Замість того, щоб вийти зі складу ТСК, відчувши непоступливість більшості, і не бути ширмою без жодного впливу з ключових питань, опозиціонери освятили проект Банкової – своєю присутністю в ТСК, своїм підписом під законопроектом і голосуванням за нього в залі.
Друге – погодившись на прохідний бар’єр у 10%, опозиція підіграла Банковій у її бажанні законсервувати нинішній склад парламенту, не допустити притоку в Раду нових політичних сил і нових людей. При тому, що лідери більшості публічно заявляли про готовність дещо зменшити прохідний бар’єр задля пошуку компромісу...
Я не обмовився – при формальних 5% насправді бар’єр становить 10% (по кількості мандатів), адже тепер лише половина ВР обиратиметься за партійними списками. Очевидно співпали інтереси ПР, Батьківщини і ФЗ –  законом відсікти обрання до ВР представників інших партій.
Третє – як головний здобуток від участі опозиції в ТСК і голосування за проект Банкової відзначається те, що співпрацею з владою опозиція перекрила в законі усі можливі схеми фальсифікації виборів. Блажен, кто верует…
Але – чи розуміють опозиційні вожді, що вихваляючи публічно цей закон як неперевершений з точки зору стандартів чистоти і прозорості виборчого процесу, тим самим вони завідомо легітимізують результати виборів-2012? Будь-які! Навіть якщо влада знову вдасться до масштабних фальсифікацій, а вона вміє це робити при будь-яких законах. Як тоді опозиції апелювати до людей, просити їх активними діями захищати свій вибір, не думали?
Четверте – українці вкотре виставили себе ідіотами перед європейськими партнерами. Цього разу це зробила не влада – опозиція.
Європейці проводили експертизи наших чинних законів і нових проектів, писали висновки письмово, приїздили до Києва і навіть в наших телестудіях доводили, що «повернення до мажоритарної схеми виборів – це крок назад від демократії, спрямований владою проти опозиції…»
І тут раптом опозиція хутко погодилася з усіма новаціями влади, спрямованими на збереження її, влади, і на обмеження опозиції?!
А наступного року, які в опозиції будуть аргументи запрошувати європейців, щоб  вони допомогли нам проконтролювати вибори, якщо сьогодні опозиція усіх запевняє, що консенсусний закон – це просто супер?!
І головне – я би зрозумів консенсус між такою владою і опозицією, якби…
Якби дотепер не сиділи в тюрмі, без шансів на звільнення, Тимошенко і Луценко – нагадаю, обоє очолювали списки нинішніх опозиціонерів у Раді.
Якби кроком назустріч владі опозиція змусила Януковича прийняти пакет дійсно доленосних законів в інтересах усієї країни – щоб по-справжньому реформувати судову, правоохоронну, податкову системи, бюджет нормальний прийняти врешті-решт…
Нічого подібного! Бульдозер Януковича підминає під себе все, що рухається в країні, крім того здає національні інтереси у відносинах з Росією, руйнує співпрацю з Євросоюзом…
І от за цих умов, опозиція …відкинула опозиційність і пішла на консенсус з Банковою?!
З питання, яке насправді мало цікавить народ, зате дуже цікавить депутатів: закон про вибори, залишитися в Раді – понад усе?!
Я цього не розумію і не зрозумію.
Пробував переконати колег. Наводив ці і багато інших аргументів. На політрадах, в розмовах і дискусіях…
Не вдалося.
Врешті-решт, відповідальність має прізвище (і у владі, і в опозиції) – кожен з Вас може ознайомитися з результатами голосування і зробити власні висновки.
…Бути дійсно в опозиції холодно. Часом самотньо. Проте не гидко.
Анатолій Гриценко                           18 листопада 2011                           www.grytsenko.com.ua
http://grytsenko.com.ua/blog/view-dohovirnyy-match-na-koryst-janukovycha.html?thanx=1#review
 

Немає коментарів:

Дописати коментар