Настрої сучасних росіян схожі з настроями у Веймарській республіці: всі верстви суспільства пройняті ксенофобією і тужать за могутністю Радянського Союзу, випливає з роботи політологів Вищої школи економіки: фантомна ностальгія за імперією виявилася навіть у дітей, народжених після розпаду СРСР
За двадцять років після розпаду СРСР російське суспільство стало суспільством споживання, але демократичного суспільства в Росії не з'явилося, констатують автори дослідження «Пострадянська ностальгія в повсякденному дискурсі росіян» (є у «Газети. Ru») Валерія Касамара і Ганна Сорокіна з Вищої школи економіки ( НДУ ВШЕ) .
Лабораторія політичних досліджень ВШЕ провела близько 1000 півгодинних інтерв'ю з представниками всіх верств суспільства – школярами, студентами, військовими, працюючими, пенсіонерами, депутатами Держдуми та безхатченками (як дорослими, так і дітьми) у рамках дослідження «Політичні погляди російського суспільства», яке проводиться з 2008 року, говориться в дослідженні.
У сучасних росіян легко виокремлюються симптоми авторитарного синдрому,
пишуть автори. Авторитарний синдром спостерігається у авторитарної особистості – антиподу демократичної. Демократичну особистість автори визначають як особистість відповідальну, що не боїться проблем, що не сподівається на допомогу «згори» і ладну брати участь у політичному житті, усвідомлюючи причетність до питань освіти, охорони здоров'я і т. д. Така особистість характеризується «конструктивним» патріотизмом, який не заважає їй критично оцінювати процеси і толерантно ставитись до «інших».
Одна з ознак авторитарного синдрому – потреба росіян «в сильному патріархальному лідері»,
відзначають дослідники. Таку потребу демонструють соцопитування: за даними грудневого опитування «Левада-центру», 63% громадян радять президенту і уряду «жорсткіше контролювати економічне і політичне життя в країні», вказують автори.
Росіяни відверто недружні до інших країн – це ще одна ознака авторитарного синдрому, йдеться в дослідженні. У січні цього року 70% росіян казали соціологам «Левада-центру», що у Росії є вороги – США, НАТО, чеченські бойовики і «певні політичні сили Заходу».
«Ключовим елементом авторитарного синдрому росіян, на наш погляд, є постімперська ностальгія», вважають дослідники. У березні цього року «Левада-центр» з'ясував, що 58% росіян шкодують про розпад Радянського союзу.
Росіяни бажають відновлення радянської держави, це «компенсаторна реакція», пояснюється зростаючим почуттям невпевненості у своїх силах, самотності і недовіри росіян одне до одного, вважають автори дослідження. Про недовіру один до одного говорять до 70% росіян, свідчать соціальні опитування.
«Великодержавний дискурс» росіян дослідники ілюструють витягами з інтерв'ю представників різних соціальних груп. Так, звичайні московські школярі, що народилися після 1991 року, сприймають Росію як «безкрайню, величезну країну», «якій немає рівних у світі».
В той же час опитані школярі ностальгують за «дружною сім'єю (радянських) народів», де не було міжнаціональної ворожнечі, і закликають до посилення контролю над іммігрантами, наголошується в дослідженні.
Головним ворогом Росії школярі вважають США, що не дають «гігантській країні піднятися з колін». Для повалення США з п'єдесталу слід перестати користуватися англійською мовою, радять школярі.
Симптоми авторитарного синдрому, які продемонстрували відповіді школярів, успадковані ними від батьків, вважають дослідники.
Радянські штампи типу «Росія-велика держава, яка буде тримати в страху весь світ», активно відтворюються свідомістю підлітків, приходять до висновку дослідники.
Погляди російського студентства різняться в залежності від якості вузу: учні «топових» вузів критично оцінюють ситуацію в країні, відчувають себе швидше космополітами і не відчувають ностальгії по СРСР, відзначають дослідники. Студенти «нетопових» вузів одночасно з критичною оцінкою дійсності говорять про «особливий шлях Росії» і велич СРСР. Ворогом Росії такі студенти називають США.
Військовослужбовці оцінюють російську дійсність ще критичніше, називаючи Росію «фальшивою» що «загрузла в брехні», де люди «не живуть, а виживають».
Однак сумнівів в обороноздатності країни у військових немає, на їхню думку, Росія як і раніше «велика держава з великими ресурсами». Ворогом Росії і ця категорія громадян вважає США, що зацікавлені, на думку військових, в території та корисних копалинах Росії.
Ностальгія за СРСР у військових носить «професійний» характер, зазначають дослідники. В армії схвалюють радянську «залізну завісу» за відсутність «матюків і розпусти» .
Працюючі росіяни середнього віку ностальгують за СРСР з багатьох причин, але особливо – по атмосфері згуртованості, готовності людей прийти на допомогу один одному. Головний ворог – США – за словами респондентів цієї категорії «зазіхає на наші ресурси» .
«У людей старшого віку ностальгія за Радянським Союзом посилюється їх соціальною незахищеністю і незатребуваністю у Росії», говориться в дослідженні. Атмосферу в СРСР пенсіонери називають «доброю», «щасливою», «душевною».
Як і у школярів, у пенсіонерів СРСР асоціюється з багатонаціональною державою. При цьому багато хто з них нетерпимо ставиться до мігрантів з колишніх радянських республік, які «забирають роботу у росіян».
Бездомні діти, як і дорослі, як і представники інших верств, вважають Росію «великою», про СРСР або взагалі нічого не знають, або хвалять за ставлення до дітей. Головний ворог і в цьому випадку США і неросійські, яких пропонується поселити в спеціальних кварталах або зовсім виселити з країни. Це компенсаторна реакція на неблагополучні умови життя, вважають дослідники.
У дорослих безхатченків, що демонструють схожі погляди, ностальгія по СРСР пов'язана з потребою перекласти відповідальність за своє життя на державу, вважають вчені.
Погляди депутатів Держдуми, у тому числі у виборі головного ворога Росії, нічим не відрізняються від поглядів «звичайних» росіян та представників соціяльного дна, відзначають дослідники.
«Цінності і погляди представників Держдуми дозволяють нам свідчити про те, що найближчим часом говорити про успішну демократизацію країни не доводиться», – приходять до висновку дослідники.
Настрої росіян вони порівнюють з настроями у Веймарській республіці – Німеччини між двома світовими війнами.
Самі по собі такі настрої «не розсмокчуться», вважає Касамара. «Це нарив, який розкривається, як це було в Німеччині, за яким було усвідомлення скоєної помилки і всенародне каяття», – розповіла дослідник «Газеті. Ru». Щоб не допустити страшних подій, політикам слід змінити риторику, припинити апелювати до націоналістичних емоцій, що легко пробуджується і говорити про порятунок країни.
«Гасло має бути:« Кидай палити – вставай на лижі! », тому що людський капітал вже ніякий», – запропонувала вчена.
Заступник директора Центру політичних технологій Олексій Макаркін не вірить у страхітні події, що чекають Росію в майбутньому. «Там (у Німеччині. -« Газета. Ru ») була програна війна після відчуття непереможності. Це була національна катастрофа, пошуком винних займалося все населення країни », – зазначає він. У нас такого фактора немає. «Наша ностальгія носить спокійний характер, вона не агресивна», – вважає експерт.
Автори: Світалана Бочарова, ОЛЬГА БОЛОТОВА, Газета.ru 14. 07. 2011 8:39
Немає коментарів:
Дописати коментар