Відкрите суспільство

«...кому підпорядковується публічна влада, кому підпорядковується верховна влада в країні - бандитам або громадянам країни? До того часу, поки це питання не вирішене, ніякі інші питання не можуть бути вирішені.»

Андрій Іларіонов

«Янукович – людина старого кримінального складу, яка має свої ігри «за поняттями». У тому світі не ухвалюють закон в принципі. Така людина може говорити про закон, але кримінальний світ не любить закону... Карні злочинці в таборах говорили політичним: ви прийдете до влади і знову мене посадите, оскільки моя справа – обійти закон, а ви хочете привести суспільство до закону»

Євген Сверстюк, доктор філософії, політв'язень радянського режиму.

ЖКГ

ЖКГ як було, так і залишається однією з головних "чорних дір" країни, що засмоктує на мільярди гривень коштів населення


Досвід сусідів
Як суддів зробили споживачами житлово-комунальних послуг
Ось так і з нашими суддями. Спочатку правозахисники роз'яснили, що без договору – немає зобов'язань у споживачів перед комунальними службами. Потім їх підтримали юристи-адвокати. Потім уже всі люди зрозуміли, що це так. А судді ніяк не зрозуміють!
Рішення судів першої інстанції та Апеляційного суду Луганської області в судових спорах комунальних служб із споживачами спочатку дивували. Потім обурювали. А тепер стали просто нестерпними ... Слів немає.
Розглядаючи такі судові Рішення в сфері ЖКП, можна прийти до аналогії, що суди можуть прийняти Рішення не лише, що 2х2 = 4, але і що 2х2 = 5 або 2х2 = 3. Причому, рішення приймає один і той же суддя. За одними і тими ж позовами одних і тих же комунальних служб. І при одних і тих же доказах і аргументах захисту.
Так, в Україні немає прецедентного права. Але і безпрецедентного права в судовому провадженні – теж немає. І якщо не підняти ці питання – то скоро наша судова гілка влади держави Україна буде виносити Рішення: «А яке вам треба?».
Правозахисники вже декілька років роз'яснювали, що без договору – немає зобов'язань у споживачів перед комунальними службами. Їх потім підтримали юристи-адвокати. А потім вже і всі люди зрозуміли, що це так. А судді ніяк не зрозуміють!
Але «Громадянська комунальна самооборона» допустила думку про те, що суддям треба зробити особливо зрозуміле роз'яснення по ЖКП – як дітям.
Тому її активісти вирішили 24 січня провести мирний правовий експеримент біля будівлі Апеляційного суду Луганської області. У пікеті під девізом: «розчистити дорогу до правосуддя».
Ідея експерименту проста. Самі правозахисники виступили в ролі комунальної служби і вирішили зробити дійсно добру справу – почистити сніг і лід на прибудинковій території біля Луганського «Будинку правосуддя» – Апеляційного суду Луганської області.
А в ролі «споживачів» своїх комунальних послуг визначили ... суддів. Але для початку не всіх, а тільки їх голови – Візира А.М.
Природно, за свою роботу, як справжні комунальники, виставили рахунок у сто тисяч гривень.
І на прикладах прийнятих рішень судів довели, що оплата – обов'язкова.
Ну, подивіться самі. Якщо заперечить голова суду, що судді з правозахисниками не домовлялися на надання послуг з прибирання снігу з прибудинкової території, то подивіться в свої ж Рішення судів, де зі споживачів стягується нібито заборгованість без договорів. З відповідним формулюванням: «Між сторонами виникли договірні відносини».
А якщо запитає: «Чим Ви доведете, що роботи зроблені на сто тисяч? Так «самооборонщики» «Особовий рахунок» на Візира А.М. «Відкрили». Саме з боргами на сто тисяч. Адже виносять ж суди рішення без доказів про фактично виконані обсяги комунальних послуг. По нарахуваннях «Особового рахунку», потай складеного в бухгалтерії ЖЕПу по потребам.
Але найцікавішим був договір між організаціями «Громадянської комунальної самооборони». Там вказано, що одна організація замовляє іншій послуги. Інша – виконує. А платять за неї – нічого не підозрюючи про це судді.
Саме так уклали договір «теплокомуенерго» з ЖЕПами про те, що одна сторона тепло дає інший, а не людям в квартири. А платять за їх міжсобойний договір – споживачі. І нічого не доведеш, якщо немає тепла. ЖЕП киває на «Теплокомуненерго», а ТКЕ на ЖЕПи. А суди виносять рішення нам, споживачам – платіть.
Ось таким чином голові Апеляційного суду Луганської області Візиру А.М. і був поставлений ультиматум. Або визнати, що їх рішення вірні – і оплатити «Громадянській комунальній самообороні» послуги, «від яких вони жодним чином не відмовлялися», – як зазначено в рішеннях їх же судів, або визнати свої рішення невірними.
Правозахисники – хлопці не злопам'ятні і згодні залишитися без суддівських грошей – лише б таке роз'яснення законодавства в сфері ЖКП, нарешті, було зрозуміле після чергового оригінального роз'яснення.
Але плани у «Громадянської комунальної самооборони» великі – поділився її секретар Морозов С.І.
По-перше: результати реагування (відповідь на зданий в канцелярію суду лист на ім'я Візира А.М.) відіслати Президенту України Віктору Федоровичу Януковичу для того, щоб Президента зацікавити в проблемі і йому виставити рахунок. На мільйон! За свої не надані комунальні послуги, спираючись на практику в судово-комунальних спорах в Луганській області, підкріпивши це копіями судових рішень.
По-друге: відкрити «Особові рахунки» на кожного суддю в сумі «стягнутих» грошей на користь комунальної служби з споживача без договору та без доказів.
А серйозність проблеми всі зараз відчують, коли тарифи піднімуться вдвічі-втричі. При такій же якості послуг. Недарма Президент по центральних каналах ТБ висловив свою увагу до цієї проблеми, але пікетники сказали, що знають, як її вирішувати.
А. Березін       25 січня 2011


ВО "Свобода": Тарифи у Львові повинна встановлювати громада, а не органи прокуратури чи суду
Міський голова зобов'язаний згідно з законом підписати ухвалу про скасування необґрунтовано підвищених тарифів на проїзд в електротранспорті у 5-денний термін з моменту її затвердження. Вимагаємо від Садового врешті дотриматись закону і підписати цю ухвалу. Сподіваємося, що відповідні тарифи у Львові встановлюватимуть лише органи місцевого самоврядування, а не суди і прокуратура. Про це 25 вересня 2012 року заявив голова фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" у ЛМР Руслан Кошулинський.
Як повідомив депутат, відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", міський голова зобов'язаний упродовж 5-и календарних днів підписати ухвалу, вето щодо якої подолано двома третинами депутатського корпусу.
"Депутатський корпус наділений повноваженнями скасовувати ті рішення виконкому, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Електротранспортом Львова користуються здебільшого малозабезпечені пасажири, для яких підвищення цін завжди обтяжливе. Окрім цього, таке підвищення є необґрунтованим з огляду на функціонування нової транспортної мережі, після введення якої «Львівелектротранс» констатував збільшення свого прибутку. Попри це, позиція команди Садового залишалась незмінною – замість боротьби із обігом підроблених квитків та налагодженням контролю за виручкою, вони ухвалили рішення підняти тариф. Звичайно, що депутати зобов'язані реагувати на це належно, враховуючи також і той факт, що ніхто не обговорював та не погоджував підвищення плати за проїзд з громадою", – зазначив Руслан Кошулинський.
"Вимагаємо від міського голови дотримуватись чинного законодавства та врешті-решт підписати ухвалу, що скасовує незаконне підняття тарифів. Сподіваємось, що рішення двох третин депутатського корпусу не стане предметом розгляду у суді за позовом котрогось із підпорядкованих Садовому департаментів та не буде опротестоване органами прокуратури, аби максимально відтягнути момент його вступу в дію. Відповідні тарифи у Львові повинні встановлювати органи місцевого самоврядування за погодженням із громадою, а не органи прокуратуру чи суду", – додав свободівець.
Нагадаємо, що 20 вересня 2012 року депутати Львівської міської ради подолали вето міського голови Львова А. Садового на ухвалу, якою вони попередньо скасували рішення про необґрунтоване підняття тарифів на проїзд в електротранспорті.
Прес-служба Львівської міської організації ВО "Свобода"           25 вересня 2012
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/033029/  

Українців змусять підписувати договори на вивезення сміття
Верховна Рада має намір зобов'язати всіх громадян з 1 січня 2013 року укладати договори з юридичними особами на вивезення побутових відходів. За відповідний законопроект 10501 у першому читанні проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226
Про це «Мінфіну» стало відомо з офіційного повідомлення Верховної Ради України.
Парламент має намір ввести штрафи для тих громадян, які не укладуть відповідні угоди, від 5 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (85-170 гривень) і для посадових осіб – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (850-1 700 гривень).
Якщо такі дії будуть повторені протягом року, то планується встановити штрафи 50-100 мінімумів (850-1 700 гривень) для громадян і 100-300 мінімумів (1,7-5,1 тис. гривень) для посадових осіб.
Крім того, Рада має намір зобов'язати громадян і компанії, що вивозять сміття, забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.
Так, парламент має намір заборонити з 1 січня 2016 захоронення відходів, які не були оброблені або перероблені.
У якості відповідальності за порушення цієї норми планується ввести штрафи для громадян у розмірі 100-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7-5,1 тис. гривень) і для посадових осіб – 300-500 мінімумів (5,1-8,5 тис. гривень).
Якщо такі дії будуть повторені протягом року, то штрафи передбачаються 300-700 мінімумів (5,1-11,9 тис. гривень) для громадян і 500-1 000 мінімумів (8,5-17 тис. гривень) для посадових осіб.
Основною метою законопроекту є стимулювання в Україні екологічних інвестицій, розвиток сфери поводження з відходами, а також максимальне залучення відходів у господарський оборот в якості вторинних ресурсів і альтернативного джерела енергії. Ініціатори законопроекту – депутати Юлія Льовочкіна і Юрій Мірошниченко (обидва – фракція Партії регіонів).
7 июня 2012 22:33


Занепад українського житлового фонду: просте пояснення причин
Розвиток колективної власності на житло, вдосконалення механізмів прийняття колективних рішень – провідна тенденція у світовому праві. В США, як зазначив професор права Роберт Нательсон, різні форми колективної приватної власності на житло "вийшли з правової периферії, щоб стати головною рисою сучасного суспільства". А в Україні навіть тема ОСББ – досі маргінальна.
Мета статті – привернути увагу тих, хто декларує, що збирається "покращити життя". Бо саме через те, що цією темою ніхто не цікавиться, і не виходить у нас "реформа ЖКГ", а Україна ніяк не може оговтатись і почати розвиватись.
Проблема житла – проста, як господарське мило; весь світ її давно вирішив та забув. І перейшов до наступного рівня: розмежування повноважень та відповідальності між приватними та "традиційними" органами влади.
Україна ж 20 років не може врегулювати майнові права на багатоповерхівки.
Будинки можуть мати одного власника – це держава/муніципалітет/приватна фізична або юридична особа, або кооператив як юридична особа. Тоді люди є або орендаторами, або власниками майнового права – права на проживання. Або будинки можуть бути у співвласності – це або товариства власників, або кондомініуми.
Ці схеми прекрасно працюють в усьому світі.
Інших схем, які довели б свою життєздатність – немає!
Довідка: які форми колективної власності існують у світі
1. В товариствах власників житла кожен володіє своїм житлом індивідуально. Товариство – це юридична особа з обов'язковим членством, яка володіє вулицями, парками, рекреаційними зонами та іншими "загальними зонами" території. Вона ж забезпечує дотримання обмежувальних застережень щодо допустимого використання та модифікації індивідуального житла. Окремі власники – "акціонери", які колективно управляють діяльністю товариства власників житла.
2. В кондомініумі індивідуальні власники мають правовстановлюючий документ на своє житло, а також на "спільну власність". Тобто – відсоткову частку в "спільних елементах". Ці спільні елементи можуть включати, наприклад, перегородки, сходи, коридори, дахи, двори, зелені насадження та інші частини майнового комплексу поза межами індивідуальної власності.
3. Кооператив – це чиста форма колективної власності, в тому числі на окремі одиниці житла. Індивідуальні мешканці мають майнове право користування своїм житлом, але не є, строго кажучи, законним власникам навіть його внутрішніх частин.
Коротше, це класичний радянський ЖБК, в якому люди були власниками не квартир, а "паєнакопичень".
Увага: на практиці алгоритми прийняття рішень щодо всіх цих видів колективної власності практично не відрізняються! Тому цивілізовані країни або надають перевагу якомусь одному виду "сусідських об'єднань", або, як в США, прописують в законодавстві всі ці види одночасно.
4. Наше українське ОСББ – це юридичний покруч, вигаданий дилетантами, далекими від розуміння навіть азів правової природи колективної власності. Це абсурдна суміш громадського об'єднання та товариства власників вкупі з кондомініумом, яка не має практично ніякого майна та зобов'язань; малокерована та потенційно небезпечна для співвласників будинку, в якому створюється.
Незважаючи на це, окремі люди примудряються навіть в таких безумних правових умовах управляти своїми будинками. Тобто, потенційно наше населення має суттєвий відсоток креативних людей з високими організаторськими здібностями. У сприятливих умовах вони швидко перетворять наші міста на зразкові.
На щастя, законопроект №8474, який вгробив би навіть дивом існуючі ОСББ, було заветовано. Громадськість та журналісти, що згуртовано виступили проти нього, можуть намалювати собі зірочки на фюзеляжах.
Але не факт, що наступна спроба "покращити" діюче недолуге законодавство щодо ОСББ виявиться успішнішою.
Уряд за контрактом
В класичній роботі Дональда Будро і Рендалла Холкомба зазначається: багато організацій, створених за приватним контрактом, мають риси, зазвичай притаманні урядам. Приклад – "сусідські об'єднання": товариства власників житла, кондомініуми, кооперативи, "приватні громади" і навіть наші недолугі ОСББ. Приватні уряди так само, як і "класичні", забезпечують суспільні блага, мають повноваження оподатковувати своїх членів та керовані демократично.
Роберт Нельсон наводить такі дані станом на 2004 рік: 18% – біля 52 мільйонів американців – мали житло в якомусь з видів сусідських об'єднань, і дуже часто такі приватні громади були розміром з ціле місто. Здавалося б, все просто навіть в Україні: створюй собі приватний уряд – і керуй!    Але є одне величезне "але".
Девелопер в цивілізованому світі, який створює певний об'єкт – житловий багатоповерховий комплекс, котеджне містечко, комерційну нерухомість – перед тим, як продати його частинами, сам прописує правила управління цим об'єктом як цілісним майновим комплексом.
Адже прописати правила заздалегідь значно легше, і вимагає менших зусиль та витрат – ніж потім, після продажу, зібрати усіх власників та намагатися досягти консенсусу між ними. Тобто, частину витрат (часу та грошей) єдиний власник одразу бере на себе.
Якщо це робитимуть українські забудовники – виникне ринок статутних документів, як це і відбулося в цивілізованому світі.
Покупець шукатиме найбільш прийнятні для себе правила та обмеження, з якими він згоден миритися. Крім того, покупець буде розуміти, які правила призведуть до більшої капіталізації особистого та спільного майна, до легшої керованості всього об'єкта як цілісності. Він намагатиметься разом з іншими співвласниками, діючи в межах статуту, збільшити капіталізацію. Якщо збереться критична маса співвласників, які будуть не згодні з певним пунктом правил – вони зможуть демократично його змінити.
Коли наш "ковбасний емігрант" приймає громадянство цивілізованої країни чи купує житло в уже створеному сусідському об'єднанні будь-якого виду – він робить один-єдиний акт вибору. А спробував би він самотужки, "з нуля" створити державні інституції в якомусь Сомалі – чи ОСББ в маргінальній багатоповерхівці на кілька сотень квартир!
Україна, звісно, не Сомалі – державні інституції у нас таки є, і розпочинати зовсім "з нуля" не доведеться.
Якщо чиновники нарешті зрозуміють, що населення є не "проблемою", а її вирішенням – дайте лише людям алгоритми! – то Україна має реальні шанси стати пристойною, розвинутою державою. І треба для цього так мало!
Кілька простих правил
1. Доступ до інформації про співвласників усього майна – від будинку до країни – має бути вільним.
Усе майно має бути інвентаризованим; межі, обтяження та обмеження будь-якої одиниці майна – як індивідуального, так і колективного – мають бути чітко визначені та неухильно дотримуватись.
Що відбувається в нас – загальновідомо: українці не знають про свої майнові права ані як члени територіальних громад, ані як співвласники будинків та Держави Україна в цілому. На жаль, навіть початковий крок в напрямку формалізації майнових прав в Україні було із тріском провалено.
2. Для прийняття рішень має діяти принцип "одна одиниця власності – один голос". Консенсусне прийняття колективних рішень є "ідеалом". Уряди за контрактом апріорі не можуть і не повинні працювати за принципом "одна людина-один голос".
У реальному житті меншість має підкорятись більшості, бо в протилежному випадку не вдасться прийняти жодного рішення.
Адже це повний маразм, коли 50 кнопкодавів у перервах між листуванням зі своїми кицями ухвалюють КПК для всієї країни – а тисяча мешканців багатоповерхівки мають одноголосно домовитись про закупівлю пари тросиків для поламаного ліфту! Роздерибанити пів-країни можна 226-ма голосами з 450, а зібрати по 5 гривень на домофон – тільки одноголосно!
3. Членство в сусідському об'єднанні будь-якого виду, тобто "підданство" в "приватному уряді" – не може бути необов'язковим.
А псевдо-правозахисна балаканина на тему "ніхто не може бути примушений до вступу в ОСББ, бо це антиконституційно" – є цинічним окозамилюванням. Навіть поведені на правах людини англійці прописали, що в їхній Commonhold, квартирне товариство, можна не вступати – але цим ти хіба що позбавляєш себе права голосу, а фінансову відповідальність та інші обов'язки ніхто з тебе не знімає.
4. Власність – зобов'язує, колективна власність – зобов'язує колективно!
Якби хоч раз з усіх співвласників будинку стягнули штраф на користь людини, що зламала ногу на "ковзанці" на їхній нечищеній прибудинковій території – наступного разу вони б по-іншому ставилися до своїх обов'язків.
5. Законодавчо зобов'язати забудовників продавати реальні майнові права вкупі з установчими правилами прийняття колективних рішень щодо спільного майна.
А не "повітря" через нікчемні "попередні договори", "інвестиційні" чи "пайові" угоди, як зараз – тоді проблеми недобудов та "кинутих вкладників еліта-центрів" просто не існувало б. Так само, як і "ходінь по муках" новоселів, нездатних вирватись з комунального рабства та "відбити" у рейдерських структур забудовників власні будинки.
6. Якщо держава та/або девелопери візьмуть на себе розробку притомних модельних статутів різних видів – удасться швидко подолати наслідки ідіотської моделі приватизації багатоповерхівок "вроздріб".
Адже співвласники навіть маргінальних будинків зможуть керувати ними значно ефективніше, ніж зараз це роблять мафіозні ЖЕКи.
*   *   *
...Україна міцно застрягла на стадії напіврадянського дикунства щодо майнових прав. У світі за останні десятиліття саме поширення сусідських об'єднань усіх видів створило розгалужену систему регулювання приватного землекористування та приватної форми надання публічних послуг.
Приватні уряди все частіше замінюють публічну владу на місцевому рівні. Більшість населення в країнах "золотого мільярду" вже живе в режимі ефективно керованої колективної приватної власності на житлову нерухомість.
Чи не час уже й Україні прокинутись і зайнятись своїми багатоповерхівками всерйоз?
Тетяна Монтян, спеціально для УП          Середа, 18 квітня 2012, 15:23
http://www.pravda.com.ua/articles/2012/04/18/6962933/


Шість пасток у законі про ОСББ
Є намагання вирішити низку проблем, таких, як встановлення тарифів на комунальні послуги для ОСББ в тому ж розмірі, що і для фізосіб, питання субсидій по комунальних платежах для членів ОСББ, вплив на власників квартир, що не сплачують за обслуговування будинку, проблеми із поняттям "балансоутримання".
15 березня Верховна рада спробувала полегшити життя мешканців українських багатоповерхівок, які створили для управління своїми будинками об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Задля цього народні депутати ухвалили законопроект №8474, покликаний вирішити низку проблем, через які доволі багато багатоквартирних будинків (особливо новобудов) стали заручниками шахраїв. Наразі новий закон чекає на підпис президента.
В новому документі є намагання вирішити низку проблем, таких, як встановлення тарифів на комунальні послуги для ОСББ в тому ж розмірі, що і для фізосіб, питання субсидій по комунальних платежах для членів ОСББ, вплив на власників квартир, що не сплачують за обслуговування будинку, проблеми із поняттям "балансоутримання", тощо.
Але деякі юристи та керівники ОСББ вважають, що всі ці поліпшення можуть затьмарити велетенські пастки, що утворилися через накладання запропонованих народними депутатами новацій на українські реалії. І тому все корисне, що містить новий закон, може стати непотрібним, бо, застрягнувши в цих пастках, доволі багато ОСББ просто не зможе більше ухвалити легітимно жодного ключового рішення.
Пастка №1: Новий порядок ухвалення ключових рішень в ОСББ
Законопроект №8474 скасовує поняття членства в ОСББ, а також змінює порядок ухвалення ключових рішень об’єднання.
Тож, якщо створюватиметься ОСББ, то до його складу автоматично увійдуть всі співвласники багатоквартирного будинку. Ця новація цілком відповідає світовому досвіду і покликана вирішити проблему із несумлінними співвласниками, які не бажають перейматись своїми обов’язками, вступати в ОСББ, приймати управлінські рішення щодо власних будинків та сплачувати через нього за комунальні послуги та обслуговування будинку.
Сьогодні вступ до ОСББ є добровільним, і воно ніяк не може вплинути на таких співвласників, тому часто змушено сплачувати їхні платежі за рахунок загальних внесків членів об’єднання, оскільки на те, щоб з ними судитись, не вистачає ресурсів. За новим законом ОСББ матиме можливість вимагати від несумлінних співвласників сплати на рівні із усіма, але тільки через суд, а це, як відомо, досить довго і витратно.
Теоретично також ця норма має позбавити шахраїв можливості блокувати вступ співвласників до ОСББ через встановлення захмарного вступного внеску, і не дозволить їм відмовляти у вступі до об’єднання або ж уникати прийому заявок на вступ до нього.
Але таке нововведення тягне за собою декілька логічних змін в порядку ухвалення рішень. Щодо установчих зборів, тут все залишається так, як і раніше: щонайменше за два тижні до них ініціативна група розсилає всім співвласникам будинку запрошення, і якщо в зборах взяли участь більше половини співвласників, і з них за створення ОСББ проголосувало не менше двох третин, – рішення про створення ОСББ вважається ухваленим.
Найскладніше в цій процедурі – знайти всіх тих співвласників, адже Реєстр прав власності на нерухоме майно є закритим, і отримати інформацію з нього може тільки власник, спадкоємець, правонабувач, суд, нотаріуси, органи внутрішніх справ тощо, а також органи державної влади, якщо це пов’язано із здійсненням їх законних повноважень. (п.7.1.1, 712 Наказу Мін’юсту №7/5 від.7.02.02).
Зазвичай ініціативні групи із створення ОСББ починають збирати цю інформацію, просто обходячи квартири, проте таким чином далеко не завжди вдається знати власників помешкань, адже вони можуть мати кілька квартир, а, жити лише в одній з них.
"В двох будинках, де я очолюю ОСББ, близько 30-40% квартир здається в оренду, – розповідає Олексій Тихонов, голова ОСББ “Фортеця-152” у місті Києві. – Ми не знаємо, де насправді живуть власники цих квартир і як їх шукати. Орендатори, звісно, мовчать, адже їх орендодавці не платять податків".
За таких обставин бажаючим створити ОСББ доводиться шукати обхідні шляхи.
"Способи дістати списки співвласників багатоквартирного будинку застосовують зазвичай такі, – розповідає Юрій Молдавчук, голова одного з ОСББ у Севастополі. – Наприклад, домовитися в ЖЕКу, знайти хорошого знайомого в БТІ, використати блат, тощо. Також для цього співпрацюють із органами місцевої влади через проекти із розвитку територіальних громад, зокрема і зі створення ОСББ".
Як бачимо, аби дізнатися всіх співвласників будинку, кожен мусить вивертатися, як може. І єдиний законний метод із перерахованих – обхід квартир. Адже інформація про майнові права в Україні є конфіденційною, і відповідно до закону "Про інформацію" її можна розповсюджувати тільки за згоди власника, і у визначений ним спосіб. Тож не дивно, що відповідно до п.7.1.1, 712 Наказу Мін’юсту №7/5 від.7.02.02 ініціативні групи із створення ОСББ не входять до переліку суб’єктів, які можуть отримувати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Єдине приємне в цьому сьогодні є те, що відшукувати всіх співвласників відповідно до чинного закону потрібно лише для установчих зборів. Далі ж всі рішення ухвалюються більшістю лише членів ОСББ.
І в такій ситуації в новому законі у зв’язку із ліквідацією членства у ОСББ змінюється процедура ухвалення ключових рішень, а саме – щодо визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі в користування об’єктів, що належать до спільного майна, фізичним і юридичним особам, реконструкції та капітального ремонту будинку або зведення господарських споруд.
За новими правилами, все це вважатиметься легітимно ухваленим, якщо за рішення проголосувало не менше двох третин саме співвласників багатоквартирного будинку. (Поправка №50 депутата від "Партії регіонів" Сергія Майбороди).
Враховуючи викладене, а також те, що квартири можуть постійно змінювати своїх власників через продаж, дарування, перехід у спадок тощо, і ані старі, ні нові власники не зобов’язані повідомляти ОСББ про перехід майнових прав, докладати нелюдських зусиль для перевірки кількості співвласників та для встановлення їх осіб треба буде перед кожними зборами, а це щонайменше раз на рік. Адже запрошення на збори мають бути розіслані всім співвласникам, адже вони всі є членами ОСББ, а також без цієї інформації банально неможливо визначити кворум.
Також під удар потрапляють ті ОСББ, що були утворені за рішенням мінімальної кількості голосів (тобто 2/3 від 50% + кілька голосів від загального числа власників). За новим законом для ухвалення ключових рішень таким об’єднанням доведеться терміново шукати додаткові голоси (більше третини всіх власників), щоб отримати мінімальні 2/3 від числа всіх співвласників. Якщо згодних голосувати і взагалі брати участь у діяльності ОСББ не знайдеться, об’єднання не зможе працювати. Тож виходить нонсенс: для того щоб створити ОСББ треба значно менше голосів ніж для ухвалення ключових рішень цим об’єднанням.
Разом з тим, ані законопроект №8474, ані решта законодавчих актів не містять жодного механізму, що міг би полегшити доступ до інформації про співвласників багатоквартирного будинку.
"Економічна правда" звернулася до представників громадськості, які брали участь у підготовці законопроекту, а також інших експертів, із питанням про те, що можна вдіяти в такій ситуації.
Тетяна Бойко, керівник житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА (організації, що брала участь у створенні законопроекту), підтвердила, що найперше, до чого вдаються ініціативні групи та правління ОСББ в таких випадках – це поквартирне опитування. Також, за словами Бойко, "сьогодні на практиці ініціативні групи надсилають запит до органу місцевого самоврядування, а той запитує інформацію в БТІ (у деяких містах це працює), подекуди БТІ безпосередньо надають інформацію ініціативним групам".
Але в такому підході не можна не зазначити, що чиновник із місцевих органів влади, який надає ОСББ чи ініціативній групі з його створення інформацію про чиїсь майнові права, теж порушує закон в частині нерозголошення конфіденційної інформації.
Юрист Інституту місцевого розвитку Дмитро Левицький, який в цілому оцінює законопроект №8474 позитивно, зазначає, що на практиці в той чи інший спосіб інформація про власників спершу ініціативною групою, а потім правлінням таки здобувається. Інша річ, що відсутня система відкритого доступу до неї.
"Це серйозна проблема, яка існує і сьогодні. Законопроект 8474 її не породив і не вирішив, вона лежить поза сферою його регулювання", – говорить юрист.
Зрештою,опитані "ЕП" експерти та учасники ОСББ погодилися з тим, що наразі немає зручного і разом з тим законного способу дізнатися точно, скільки ж співвласників у багатоквартирного житлового будинку і хто вони є.
Проте одні з них вважають, що ця обставина унеможливлює легітимне ухвалення ОСББ ключових рішень, оскільки правління ОСББ ніколи не може бути впевнене навіть в тому, чи є на зборах кворум. Але деякі дотримуються іншої думки.
"Так категорично можна говорити хіба що про ОСББ в новобудовах, та й то не всіх, – вважає Левицький. – Як свідчить мій досвід, у більшості ОСББ, особливо працюючих давно, правління, одного разу зібравши інформацію про співвласників, продовжує її підтримувати в актуальному стані. Це не так важко, як видається, оскільки при зміні права власності попередні та нові власники звертаються до ОСББ за різноманітними довідками".
Проте опоненти Левицького зауважують, що коли людина купляє квартиру і не реєструється за її адресою, ніяких довідок їй там може і не знадобитися. І якщо в ОСББ немає свого паспортиста (бо трапляються випадки, коли ОСББ працює з ЖЕКом, то облік реєстрації мешканців веде паспортист, що сидить саме там), то зовсім не обов’язково, щоб паспортист із ЖЕКу буде надавати інформацію об’єднанню.
То ж нові правила ухвалення рішень точно ніяк не зашкодять тільки тим, ОСББ, які працюють вже досить давно і мають у своїх будинках не менше двох третин власників, готових брати участь у діяльності ОСББ, при цьому всі вони за ключовими питаннями мають голосувати одностайно.
Пастка №2: зробити Реєстр прав власності на нерухоме майно відкритим наразі неможливо
Економіст і голова ЖБК "Знання" у Києві Борис Кушнірук зазначає, що вирішити питання доступу до інформації про співвласників багатоквартирного будинку може тільки вільний доступ до неї.
А Тетяна Бойко і Дмитро Левицький наголошують, що найперший варіант законопроекту №8474 містив таке положення, але в процесі узгодження воно було виключено Міністерством юстиції. Бойко наполягає на тому, що терміново потрібно розробити новий законопроект, який би розв’язав цю проблему.
"Ми внесли пропозицію про те, щоб до переліку осіб, які мають право отримати інформацію із Реєстра, було включено і членів ОСББ та ініціативних груп, які хочуть їх створити. Звичайно це стосується лише інформації про співвласників будинку, в якому створено ОСББ, або співвласників будинку, в якому мають власність члени ініціативної групи", – говорить Бойко.
Але проблема полягає в тому, що норма про вільний доступ до переліку співвласників багатоквартирних будинків щезла не з особистої вини чиновників Мін’юсту, а через те, що в Україні влада просто не хоче давати вільний доступ до інформації про майнові права. Адже такий закон має бути однаковим для всіх, а в такому разі будь-хто зможе вільно дізнатися, кому належать розкішні маєтки, про які зазвичай пише "Українська правда".
Буде краще, якщо пропозиція, про яку говорила Бойко, буде розглянута владою. Проте наші можновладці теж мають квартири у багатоквартирних будинках, і чи погодяться вони на те, щоби інформацію про це міг отримати хтось сторонній?
Розуміючи це, деякі фахівці, зокрема адвокат Тетяна Монтян, яка вкрай негативно оцінює прийнятий законопроект №8474 та вважає, що він “поховає” і вже діючі ОСББ, і весь рух ОСББ в цілому, пропонує полегшити ситуацію із формуванням кворуму, запровадивши правило “голосують не особи, а їхня власність”. Тобто рішення приймається, якщо за нього проголосували власники більше половини площі будинку (або кваліфікована більшість). В такий же спосіб можна було б і визначати кворум зборів, застосовуючи принцип, що використовується у акціонерних товариствах.
При цьому не порушувалися б права власників, які володіють більшою частиною будинку, за умови впровадження норм для захисту прав дрібних співвласників. Такий алгоритм наразі можна прописувати в статутах, але у випадку набуття чинності законопроектом №8474 така можливість щезне.
Але Бойко наголошує, що така норма була в первісному варіанті законопроекту №8474, але "головне юридичне управління ВРУ наполягло, що такий підхід суперечить Конституції України, чим двічі "гальмувало" прийняття вкрай важливого для ОСББ закону. Тому профільний комітет погодився залишити чинний підхід до прийняття рішень".
Проте у Монтян є пропозиція і щодо цього непорозуміння. А саме в ст.382 Цивільного кодексу України зазначити, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, опорні конструкції, обладнання тощо належать власникам житлових приміщень на праві спільної часткової власності, а не спільної сумісної, як зараз. Це дозволить співвласникам будинку "голосувати своїми частками" у спільному майні і визначати кворум відповідно до розміру часток власників, присутніх на зборах чи тих, що голосують заочно.
Пастка №3: Створення ОСББ у новобудовах
Новий закон також містить поправку №36 того ж депутата Майбороди, відповідно до якої установчі збори ОСББ у новозбудованих багатоквартирних будинках мають скликатися лише після того, як більшість власників квартир отримають свої правовстановлюючі документи.
Ця норма разом із обов’язковим членством у об’єднанні покликана унеможливити створення у новобудовах фіктивних ОСББ, які фактично беруть у заручники більшість мешканців. Таким прикладом є ОСББ, створене в новому елітному жилому комплексі Riviera Riverside по вул.Раїси Окіпної, 18 у Києві.
Тамтешнє об’єднання створили два пов’язані із забудовником мешканці будинку, які першими отримали свідоцтва про право власності, та сам забудовник. Новостворене ОСББ уклало контракт с приватним ЖЕКом, також пов’язаним із забудовником, за найвищим в Києві тарифом обслуговування 1 м2 – 15,2 грн. В результаті середня місячна квартплата складає там близько 3 тис. грн. При цьому власники квартир жаліються, що обслуговування дуже погане, а частина послуг взагалі не надається.
Але зробити вони нічого не можуть, адже ОСББ створено відповідно до діючого закону, який дозволяє таку схему, а заяви про вступ до ОСББ у них не приймають під різними приводами. Якщо ж надіслати заяву замовленим листом, то пошта повертає його назад, з поміткою, що адресу вказано невірно. Дізнатися ж правильну адресу співвласники будинку ніде не можуть.
Але новий закон також не дозволяє визначити, скільки саме складає “більшість власників квартир”, а отже, норма може виявитися мертвою. Не кажучи про те, що залишається вже згадана проблема доступу до інформації про власників квартир, через яку складно визначити кворум.
Проте Левицький дотримується іншої думки: "Більшість" в цьому випадку – це більше половини. Дещо невизначеним є лише питання про те, від чого цю більшість рахувати – від власників чи від приміщень. Особисто я, враховуючи, що на кожне приміщення право власності реєструється окремо, відштовхувався б від кількості приміщень; інакше забудовник матиме спокусу "організувати" кілька десятків співвласників для першої проданої квартири".
Пастка №4: Зміни до статуту ОСББ
Скасування членства та нові принципи голосування тягнуть за собою і необхідність змінювати статут ОСББ. Зокрема, щодо порядку голосування на зборах та ухвалення зазначених рішень.
Сьогодні в статутах ОСББ, відповідно до діючого закону, зазначено, що всі рішення ухвалюються більшістю членів ОСББ. А новий закон передбачає перелік ключових рішень, що ухвалюються співвласниками. І якщо новий закон набуде чинності, виникає питання: за якою саме процедурою вносити ці зміни?
Якщо робити це відповідно до статуту, за яким згідно з законодавством (ст 81, 87 ЦКУ), працюють юрособи, в том числі і ОСББ, то буде порушено норми нового закону, де поняття членства в ОСББ вже не існує. Якщо ж робити це відповідно до нового закону, більшістю голосів співвласників, то порушуватимуться норми статуту.
Як не складно здогадатися, в обох випадках неможливо уникнути порушення або закону, або статуту. А це означає, що статут, змінений незаконно, суд може визнати недійсним, і, відповідно, недійсними можуть бути визнані і рішення, ухвалені відповідно такого статуту.
Як вважає юрист Левицький, із змінами до статуту можна не поспішати. По-перше, відповідно до законопроекту новий типовий статут повинен затвердити Кабмін. По-друге, закон має вищу юридичну силу, ніж статут, схвалений установчими зборами ОСББ. "Тому в тій частині, в якій статут суперечитиме закону, слід буде просто керуватися нормами закону", – говорить Левицький.
З цим згодна і Тетяна Бойко: "Це не перший раз, коли вносяться зміни, в результаті яких статути стають не чинними, і не тільки стосовно ОСББ. До прикладу, коли 1 січня 2004 року набув чинності новий Цивільний кодекс, господарські товариства мусили керуватися напряму його нормами, аж поки привели свої статути у відповідність".
З обома не погоджується Монтян, яка вважає, що з цієї “пастки” легітимного виходу немає, оскільки Закон “Про господарські товариства” стоїть в ієрархії нормативних актів аніскільки не нижче, ніж Закон “Про ОСББ”, а отже є реальна можливість того, що хтось звернеться до суду із оскарженням рішень ОСББ, яке діє всупереч свого статуту, або – статут якого не відповідає чинному законодавству.
“ОСББ не зможе ухвалити легітимно жодного рішення, а отже – “завдяки” абсурдним нормам проекту №8474 не зможе працювати”, – стверджує вона.
Олексій Тихонов вважає, що процедуру зміни статутів слід було прописати в перехідних положеннях закону. Проте, оскільки автори законопроекту про це не потурбувалися, на його думку, можливо кілька варіантів.
"ОСББ, можливо, доведеться просто "заморозити"» свою діяльність до того моменту, поки влада не роз’яснить, як вийти з цієї ситуації, не порушуючи закон, – вважає Тихонов. – Або ж, доки новий закон не набрав чинності, внести зміни відповідно до старих правил і ухвалити рішення про те, що коли законопроект №8474 набуде чинності, то відповідні зміни до статуту теж стануть чинними, та зареєструвати його нову редакцію. Якщо ж новий закон президент не підпише, то це рішення не набере чинності. Такий варіант враховує вимоги і статуту, і нового закону; головне – врахувати 14 днів до зборів, і встигнути це зробити до того, як закон набуде чинності".
Проте, чи встигне хоч хтось зробити це до того, як закон буде підписаний президентом -, дуже велике питання.
Пастка №5: допомога органів місцевого самоврядування
Новий закон також встановлює, що органи місцевого самоврядування у тримісячний строк з дня державної реєстрації об’єднання забезпечують передачу йому технічної документації багатоквартирного будинку, включаючи акт прийняття в експлуатацію, технічний паспорт і плани інженерних мереж.
Як вважає Олексій Тихонов, ця норма є спробою визначити "винуватця" того, що в Україні є багато будинків, які “висять у юридичному повітрі” тобто не мають технічної документації тощо.
"Органи місцевого самоврядування, що надають дозволи на будівництво і погоджують містобудівні плани, повинні мати копію документації всіх будинків, – говорить Борис Кушнірук. – Якщо цю систему буде налагоджено, це значно полегшить життя ОСББ, особливо новоствореним, які тільки-но приймають на себе управління будинками".
Втім, на практиці ситуація ускладнюється тим, що доволі часто технічна документація на будинки або неточна, або її зовсім не існує. І тоді її треба не надавати, а переробляти, або взагалі виготовляти з нуля. Але в новому законі нічого не сказано про те, що органи місцевого самоврядування мають виготовляти або переробляти документацію, і головне – немає ані слова про те, за чий рахунок все це має робитися.
"Ця норма є "мертвою" – стверджує Монтян. — Адже ОМС лише на словах виступають "за ОСББ", а на практиці – вони завжди на боці ЖЕКів-рейдерів, у яких "видерти з пащі" будинки новоствореним ОСББ майже неможливо".
Але з нею не згодна Тетна Бойко: "Ця номапрописана в законі для того, щоб органи місцевого самоврядування вже зараз працювали над збереженням/відновленням документації. Ситуації, коли документація на будинок відсутня, бути не повинно. До того ж більшість будинків в Україні споруджено за типовими проектами, які наявні у відповідних науково-дослідних і проектних інститутах. Тому відновлення документації не є аж таким проблематичним".
А тим часом ситуації, в які потрапляють ОСББ, намагаючись добути технічну документацію на свої будинки, іноді трапляються просто анекдотичними.
"Близько року тому нам вдалося дістати через зв’язки у місцеві владі технічний паспорт нашого будинку, – розповідає голова одного з київських ОСББ. – Проте, коли ми показали ці документи архітекторам та іншим фахівцям, на наші подив, з’ясувалося, що нам дали технічний паспорт сусіднього будинку – під номером нашого!!! Тож всі наші зусилля виявилися марними, і гроші, витрачені на хабар, пропали".
Пастка№6: земельне питання
Як вже писала "Економічна правда", після першого слухання в законопроекті №8474 з’явилася пряма норма про те, що земельна ділянка під багатоквартирним житловим будинком, так звана пляма забудови, належить співвласникам цього будинку (зміни до ст.42 Земельного кодексу України). Але така норма суперечить чинному законодавству, згідно з яким, якщо земля не знаходиться у приватній власності, то в межах міста вона належить громадам. І передавати її комусь у власність треба за спеціальною процедурою, а не прямою нормою ЗКУ.
Тож, прислухавшись до зауваження юристів, Комітет ВР із питань будівництва та ЖКГ відмовився від такої ідеї. Але замість неї з’явилася поправка №1 депутата від НУНС Юрія Кармазіна про те, що земельні ділянки під багатоквартирним житловим будинком та прибудинкову територію можна надавати у користування юрособі, яка керує цим будинком.
До юросіб, які можуть управляти будинком, відносяться ОСББ, ЖБК та… приватні ЖЕКи.
При цьому новий закон зберігає наявні і у поточному законі теоретичні привілеї для ОСББ у вигляді права на безоплатне виділення земельних ділянок у постійне користування, або у власність.
Проте сьогодні жоден з управителів, чи співвласників будинку не може отримати у користування чи власність земельну ділянку будинку, адже досі залишається скасованим відповідний наказ Держкомзему, яким затверджувалася методика визначення меж прибудинкової території.
Але щойно цей документ буде ухвалено, будь-хто із перерахованих вище юросіб зможе отримати у користування земельні ділянки будинків. І ситуація є такою, що привілеїв тут може бути більше не у ОСББ, а якраз у приватних ЖЕКів, особливо якщо їм знадобиться земля біля будинку, наприклад, для розміщення малих архітектурних форм, платних автостоянок, або ще для чогось.
ЖЕКам отримати землю буде значно простіше через те, що їх власникам не потрібно узгоджувати своє рішення із сотнею компаньйонів, що значно економить час, а крім того – у них є фахові юристи і достатньо грошей.
Жодної з цих переваг ОСББ не мають. Адже тільки скликання зборів через необхідність поновлювати інформацію про співвласників поглине дуже багато часу, не кажу чи вже про відсутність грошей для виготовлення земельної документації та найму юристів.
Всі опитані "ЕП" фахівці погодилися, що земельна ділянка багатоквартирного будинку, безумовно, має належати власникам будинку. Але, на жаль, в наявних законопроектах не було знайдено прийнятного механізму закріплення за ними такого права власності. Більшість юристів сходилися на тому, що за існуючих умов значно простіше оформити землю на юрособу, аніж на сотню приватних власників, які постійно змінюються, альтернативний механізм запропонувала лише Монтян.
Проте найголовнішою сьогодні залишається проблема, якої не виправить жодний закон – небажання самих українців бути власниками своїх будинків і нести повну відповідальність за свою власність. Адже без цього бажання навіть ідеальний закон не буде мати жодного сенсу.
Антоніна Бажан, для ЕП 04.04.2012 13:50
http://www.epravda.com.ua/publications/2012/04/4/320640/

Громадянам міста Суми, небайдужим до власної долі!

Комітет представників міських громадських організацій сповіщає, що у п’ятницю, 23 березня 2012 року о 18 годині в конференц-залі Зарічної районної держадміністрації (вул. Харківська,35), відбулися треті загальноміські Збори громадян міста Суми – споживачів житлово-комунальних послуг (перші відбулися 14 квітня 2011 року, другі – 4 серпня 2011 року), присвячені обговоренню ситуації, яка склалася у сфері надання, споживання житлово-комунальних послуг та порядку встановлення міськрадою м. Суми тарифів на житлово-комунальні послуги.

За підсумками конференції була прийнята резолюція міської громади, яка буде доведена до органів місцевого самоврядування.

Оргкомітет


РЕЗОЛЮЦІЯ

Учасників зборів (конференції) представників мешканців житлового фонду міста Суми – споживачів житлово-комунальних послуг.

23 березня 2012 року                                                                                               м. Суми
Обговоривши ситуацію, яка склалася навколо встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги, визначення владою виконавців житлово-комунальних послуг, враховуючи стан надання і споживання житлово-комунальних послуг у м. Суми та керуючись нормами викладеними у ст.ст. 5, 34, 39, 40 Конституції України, Указом Президента України від 15.09.05 № 1276 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» і в межах повноважень, передбачених ст.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасники зборів
відзначають
        Рекомендації попередніх зборів мешканців житлового фонду м. Суми не виконані збоку Сумської міської ради, виконавчого комітету СМР, Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою СМР, КП "Сумижитло", інших виконавців ж/к послуг.
        За відсутності в новій редакції Статуту територіальної громади м. Суми чітко прописаних важелів впливу громади на тарифну політику, скасування загальних громадських слухань місцевого рівня стосовно встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, як і скасування на державному рівні громадських слухань по кожному будинку окремо, унеможливлюють обговорення громадою цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Завдяки такій ситуації, мешканці міста – споживачі житлово-комунальних послуг, є заручниками місцевої влади, є повністю безправними й ніким не почутими. Інтереси і права громади тим самим порушуються.
        Більшість рішень, які приймаються органами місцевого самоврядування у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, щодо встановлення тарифів, є незаконними, враховуючи подальші рішення судів та висновки державних контролюючих органів стосовно цих питань.
        Тарифи КП "Сумижитло, встановлені рішенням виконавчого комітету Сумської міськради від 28 лютого 2012 року №85, які почали діяти з 01.03.2012р., знову прийняті з порушенням процедури їх встановлення та з порушенням методик розрахунків тарифів, передбачених чинним законодавством.
        Органами місцевого самоврядування проігноровані розпорядження прем’єр-міністра України Азарова М.Я. по приведенню тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Суми до норм чинного законодавства. Перевірки, ініційовані главою Уряду , фактично спущені на "гальма" на місцевому рівні. Так, перевірки тарифів КП "Сумижитло" , що виконуються за розпорядженням мера м. Суми, з огляду на ті органи, яким доручено їх виконати, та склад перевіряючи осіб, є безумовно упередженим підходом до цього питання. Результат таких перевірок явно прогнозований – як їх повна безрезультатність.
        Усе це свідчить про свідоме порушення законодавства та неприпустиме збоку місцевої влади ігнорування думки мешканців м. Суми, які утримують її, сплачуючи податки.
Учасники зборів вирішили
Оскільки депутати Сумської міської ради ігнорують рішення зборів представників мешканців м. Суми, звернення до них окремих громадян, будинкових комітетів, як органів самоорганізації населення, не приймають суттєвих заходів стосовно поставлених питань, щодо тарифної політики, інших проблем житлово-комунальної сфери м. Суми, оскільки Сумський голова фактично встав на захист інтересів підприємств-монополістів в питанні ціноутворення та надання житлово-комунальних послуг, ігнорує думку більшості громади стосовно незаконності приведення на ринок надання житлово-комунальних послуг КП "Сумижитло", встановлення підприємству непрозорих тарифів:

1.    Надіслати звернення мешканців багатоквартирних будинків м. Суми до постійної комісії з питань ЖКГ, будівництва, архітектури, автомобільних доріг та надзвичайним ситуаціям при Сумській обласній раді з пропозицією взяти під особливий контроль встановлення тарифів, надання житлово-комунальних послуг мешканцям обласного центру шляхом створення тимчасової контрольної депутатської комісії при Сумській обласній раді.
2.    Звернутись до прокурора м. Суми з проханням здійснити прокурорський нагляд за законністю прийняття рішення виконкому СМР від 28.02.12 № 85 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради".
3.    Повторно звернутись до Кабінету Міністрів України, до Прем’єр-міністра України стосовно бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо розпорядження Уряду привести тарифи на житлово-комунальні послуги в м. Суми, зокрема для КП "Сумижитло", до норм чинного законодавства..
Голова громадських слухань (зборів) Рохманова Д. І.
Секретар Клісенко В.П. 
Письмо Ренату Кузьмину о том, как Ахметов не оценил фьючерсные покупки
Денег и заводов, которые можно «порезать на металл» и продать в стране становится все меньше. А аппетиты «пацанов» – растут. К тому же у «пацанов» подросли детки, такие же «пацаны». Которые тоже хотят «Бентли», «Зилли» и домик в Лондоне. А денег нет. Больших и в одном месте. И поняли однажды «пацаны», что главное богатство Украины – это народ. И что богатство это нужно лишь правильно «отжимать». Потому что каждый житель Украины имеет некие естественные потребности в тепле, воде, электричестве и работающей канализации. И за все это, естественно, нужно платить. И задача «правильного пацана» – сделать так, чтобы платили не абстрактному и никому не нужному «государству», а ему в карман лично. И платили как можно больше.
И стали «пацаны» скупать облэнерго, горэнерго, водоканалы и горгазы. И оказалось все это в «правильных» и даже уже почти отмытых от крови руках. И почти даром. «Киевэнерго» – Ахметову, Киеводоканал – ему же. А в Донецке, к примеру, Донэнерго – Ахметову, а «Вода Донбасса» – Саше Януковичу. Естественно, что предприятие-монополист – это всегда выгодно. А если за предприятием-монополистом стоят бандиты – это супервыгодно и эффективно. Потому что, во-первых можно бесконтрольно повышать цены на свою продукцию, а во-вторых, не церемониться с выбиванием долгов за оплату. Или даже вымышленных долгов, или даже просто за свой же «разводняк», чисто как в рекетирскую молодость нынешних олигархов. Об одной такой истории, приключившейся с нашим немолодым уважаемым коллегой мы и расскажем. Людмила Пекарь, журналист с огромным опытом, ныне пенсионер, в свое время решила поддержать материально «Киевэнерго», с тем чтобы в дальнейшем не иметь хлопот с оплатой электроэнергии. О том, что из этого вышло, она решила рассказать заместителю генпрокурора Ренату Кузьмину.
Открытое письмо Заместителю Генерального прокурора Украины Ренату Кузьмину
о схеме подлогов, мошеннического беспроигрышного и безнаказанного отъёма денег у населения, осуществляемой “Киевэнерго” с помощью коррупционного сговора с Энергонадзором, а также с Кабинетом министров Украины.
Ввиду высокой общественной значимости нижеизложенного просьба не “спускать” расследование прокуратуре города, а лично прочесть до конца и применить законодательство.
Обстоятельства дела.
С начала 1990-х годов я инвестировала “Киевэнерго” фьючерсными покупками электроэнергии. За отсутствием иных форм оформления аванса, предоплачивала по книжке коммунальных платежей. По квитанциям видно, что они не имеют отношения к оплате коммунальных платежей: последние списывались с моего счёта в банке (документы: квитанции с оплатой одной электроэнергии, квитанция с цифрой тогдашней квартплаты и записи снятия кратной ей суммы в сберкнижке).
Сверх почти предельных показаний шкалы счётчика (9100 кВт-часов) я купила (квитанции без показаний) 2500+1000000 кВт-чпо тогдашней цене 4 коп. за 1 кВт-ч. Т. о., если “Киевэнерго” собирает оплату за уже оказанную услугу, то я дотировала его деятельность, на много лет вперёд оплатив услугу, которой полностью не успею воспользоваться на протяжении жизни. Фьючерсные покупки всегда и всюду приветствуются, оплата авансом правилами разрешалась, а если “Киевэнерго” имело возражения, обязано было вернуть мне её. Но оно этого не сделало.
Поскольку представленные половинки квитанционных страничек остались у меня, я не обязана была заполнять их полностью; а на сданных в банк была запись “аванс за электроэнергию”. Суммы кратны круглым числам квт-часов – с коммунальными цифрами этого не бывает, кроме того, они на порядки выше коммунальных (книжка с ЖЭКовскими отметками сумм и доплат).
Хотя показания 9100 будут достигнуты только к 2007-му году (я расходую энергию очень экономно), в 2001 г по требованию свежей оплаты я доплатила ещё за 100 кВт-ч. Тогдашней цены для населения я не знала и переплатила 3 грн (квитанция).
В августе 2007 г за 2 дня до окончания установленного “Правилами пользования электроэнергией для населения” (в дальнейшем ППЭЭН) 30-дневного срока переговоров в райотделе “Киевэнерго” (Новопечерский пер.) я поставила вопрос так: либо мне возвращают стоимость купленной и неиспользованной электроэнергии, после чего заключают договор и в дальнейшем плачУ по показаниям счётчика – либо меня оставляют в покое, ибо оплаченных квт-часов не выжгу и за 100 лет. Ведущая переговоры Елена Николаевна (фамилию не назвала) согласилась на второе. “Киевэнерго” пишет, что со мной тогда была “проведена разъяснительная работа”; но никто ничего не разъяснял. Я спрашивала о современном положении с предоплатой, но этого там никто не знал – хотя по служебному положению обязаны были, если и не знать, то иметь хотя бы экземпляр ППЭЭН. Компьютера с интернетом там, естественно, тоже не было. Была отвергнута и моя инициатива немедленно заключить договор. Мои квитанции замечаний не вызвали: они, кстати, соответствуют пункту 22 ППЭЭН, узаконивающему предоплату.
20 ноября 2010 года, получив вызов из того же Новопечерского переулка (фото росписи в почтовий книге), я собиралась, как в прошлый раз, придти туда за 2 дня до окончания срока ППЭЭН. Но 15 декабря, за 5 дней до этого, энергоснабжение моей квартиры было отключено с грубыми нарушениями, каждое из которых делает его незаконным (акт отключения):
1) не выдержан переговорный срок ППЭЭН;
2) требуется присутствие потребителя либо его представителя и их подпись на акте. Для этого на бланке акта есть соответствующие графы. Я была дома, ДВЕРЬ КВАРТИРЫ БЫЛА ПОЛУОТКРЫТА (после инфаркта я, когда дома, никогда её не закрываю), под дверью сидели два отсаженных из квартиры кота. АКТ БЫЛ ВБРОШЕН ПРЯМО В КВАРТИРУ, НО МЕНЯ НЕ ПОЗВАЛИ (акт, составленный соседями сразу после того, как я по телефону поинтересовалась, горит ли у них свет);
3) пломба, требуемая в акте, не установлена – либо её номер не вписан;
4) нет показаний счётчика, вообще никаких о нём данных;
5) откуда цифра долга 1761 гр. 61 коп, если нет показаний? Кстати, её не было в вызове. Это доказывает, что не только на момент вызова, но и на момент отключения ещё не сфабриковали поддельной квитанции, которую якобы я сама прислала. Это сделали, когда оказалось, что плательщик грамотен и способен бороться.
Поскольку любое из 5 нарушений делает отключение незаконным, стоило сразу обратиться в прокуратуру. Но могли спросить, пробовала ли я объясниться с виновными. Я позвонила в районный исполнительный отдел “Киевэнерго” (ул. Промыслова, 4), чьи монтёры 5 раз нарушили ППЭЭН.
- От метро “Выдубичи” идите под мост и прямо на трубу, – сориентировали там меня.
Промыслова улица огибает единственный объект – многокилометровую промплощадку, труба над которой видна издалека. У одного из концов улицы много лет размещался этот отдел, известный местным рабочим, и они усадили меня в идущую туда раз в час маршрутку. Оказалось, что здание продано, а отдел теперь находится у противоположного выхода из зоны – по тому же адресу. Был сильный мороз. У меня пальто демисезонное. Час дожидалась транспорта из того тупика. Это мне стоило обострения болезней опорно-двигательного аппарата: выпрямиться до сих пор не могу. Запредельными дозами лекарств от нестерпимых болей отравилась, неделю не могла есть (чеки аптек на обезболивающие). Благотворительный фонд прикрепил патронажного работника, который оттуда принёс мне костыль (документ).
Начав передвигаться, я снова поехала на Выдубичи. Но рейсовый транспорт в тот тупик не ходит, такси не берут стариков, а пешком я уже никогда не дойду. Я отнесла в центральный офис “Киевэнерго” на пл. Франка, 5 заявление с 13 документами и расчётом по показаниям счётчика на момент отключения: 1288 кВт-ч – т. е. ещё больше года можно было погашать квитанцию на 2500 кВт-ч. Конверт с логотипом редакции, копии журналистских удостоверений и диплома победителя Всеукраинского конкурса журналистов всех масс-медиа, освещающих проблемы ядерной энергетики, сыграли роль: цифру сократили ВЧЕТВЕРО: 486 грн. Правда, при отключённом энергоснабжении потом её опять повышали: 495 и 510 гр.
Пришёл проверяющий показания, а через 3 дня – человек, чей визит заставил меня обратиться в Генпрокуратуру (я знала, что прокуратура города коррумпирована с “Киевэнерго”, поэтому туда не обращалась): №36 от 26.01.2011 г. “Киевэнерго” пишет, будто он составлял акт. Но это неправда: не было не только акта (на котором я должна была бы расписаться!), но никаких ни личных, ни служебных документов. Даже карандаша и бумаги и фонарика, с которым снимают показания счётчика, если они плохо различимы. Он ворвался в открытую дверь, без разрешения копался в счётчике. Ясно, его прислали сфальсифицировать акт отключения.
Из Генпрокуратуры моё заявление с приложенными шестью документами было “спущено” в прокуратуру города начальнику отдела защиты прав и свобод граждан А. Чепурному. Не требовалось специальных знаний по энергетике, чтобы по пяти перечисленным нарушениям в акте признать отключение незаконным и аннулировать его. Для этого достаточно одного звонка в “Киевэнерго”. Тем более – заявление подписал журналист, которому не только препятствовали сделать ОДИН материал (этого достаточно для применения ст. 171 УК), но которого полностью лишили возможности работать – даже зарядить батареи диктофона и камеры. Реакция А. Чепурного доказывает его несоответствие занимаемой должности. Он не только не защитил мои конституционные права – при том, что я, 55 лет платя налоги, содержу его – но до сих пор не прислал даже формальной отписки, нарушив Закон о прокуратуре! Настолько уверен, что в любой ситуации “Киевэнерго” его “отмажет”. Игнорируя очевидную незаконность отключения, он лишь переслал заявление в Госэнергонадзор.
Мне позвонил оттуда Олег Отачук:
- Мы с представителем “Киевэнерго” придём разбирать ваш счётчик.
Такая перспектива должна заставить любого жалобщика без лишних телодвижений заплатить вымышленный долг. Если он, следуя ППЭЭН, обратится в суд, то у судьи единственная экспертиза – государственный Энергонадзор. “Эксперт” приходит с ответчиком и ломает счётчик истца. А в акте пишет, что застал его сломанным. После чего шансы истца равны нулю. Вот почему есть десятки тысяч безвинно откупившихся и ни одного выигранного дела против “Киевэнерго”: откупиться дешевле.
Для этого же в местах переговоров создаётся обстановка ада. Мне там в очереди показывали безукоризненно оплаченные квитанции. Практически все жертвы – пожилые женщины. Как известно, это наиболее дисциплинированный контингент. Но он неспособен бороться. Если же такая держит удар и не идёт объясняться (следствию назову фамилию и адрес), её оставляют в покое: тут не откусишь.
{С разрешения моей коллеги из редакции «Демократична Україна», заслуженного журналиста Украины Лидии Петровны Руты добавляю, что ей в 2009 году приписали вымышленный долг в 500 грн, а в 2011 – 700 грн. Она человек исключительно ответственный и все изменения тарифов, платя помесячно по показаним счётчика, учла. В 2009 она „ходила в расчётный отдел, как на работу, неделю ежедневно”, над ней там издевались, никаких расчётов не показывая. После чего она поехала в Святошино к начальнику и вынудила его расписаться на копии заявления о том, что она обратится в прокуратуру. Сумму „долга” уменьшили ВДЕСЯТЕРО, также не показав оснований. Она решила поберечь нервы и время – всё равно не покажут, потому что не существует – и откупилась пятьюдесятью гривнями. В 2011 то же самое, и тоже без каких-либо расчётов. Торг завершился шестьюдесятью пятью. В этот раз проверять приходил монтёр и, в частности, рассказал, что ему приказали отключить квартиру, маленький должок которой был 10 лет назад, у других владельцев – в нарушение закона о сроке исковой давности. Л. П . Рута готова дать показания. Не напоминает ли всё это логику НКВД 1937 года: пусть твоя невиновность доказана, но раз ты у нас, то отсидишь?}
Оказалось, что присланных из прокуратуры документов Отачук не видел, реакция – стандартный ответ на любую жалобу. Я сказала, что я журналист и всё, что будет делаться, будет снято камерой и выложено в интернет. Он быстро дал отбой.
3 марта 2010 года ответ Энергонадзора подписал его начальник Н. Гриценко. Никакого наказания поднадзорному “Киевэнерго” за 5 документированных им самим нарушений ППЭЭН. Никакого упоминания об этих нарушениях, словно их и не было. Множество ссылок на пункты этих правил (ППЭЭН есть в интернете, и А. Чепурной мог сам по месту нахождения доказательств удостовериться в нарушениях и поймать “экспертов” на фальсификации):19, 20, 21, 27, 36, 53 и т. д. Нет только п. 22, разрешающего предоплату. То есть ГРИЦЕНКО И ОТАЧУК НАМЕРЕННО ВВЕЛИ В ЗАБЛУЖДЕНИЕ ПРОКУРАТУРУ, действуя в интересах поднадзорного. А прокурор, действуя в интересах того же правонарушителя, и его, и их покрыл в силу коррупционного сговора. Ни он, ни они ни малейшего значения не придали факту, что фигурирующая в акте отключения цифра “долга” 1761 грн 61 коп БОЛЬШЕ НИГДЕ НЕ УПОМИНАЕТСЯ. Она взята “с потолка”, в расчёте на испуг пожилой женщины, которая не станет доискиваться её источника, а побежит – как это делают тысячи других – её реструктурировать по месяцам, чтобы не так болезненно выплачивать. То есть у потребителя ВЫМОГАЛИ сумму, которая ниоткуда не следует, САМИ ЗАДОКУМЕНТИРОВАВ ЕЁ (статья УК 190). В письме “Киевэнерго” ко мне – и, безусловно, в аналогичном письме в Энергонадзор – сказано, будто я сама прислала квитанцию с показаниями 6000 кВт-часов и оплатой их в 20 грн. И он, и они прекрасно понимали, что если даже после того, как в счётчике ковырялся человек без документов от “Киевэнерго”, показания середины декабря – 1288 кВт-ч, то “квитанция” от 14 сентября с “показаниями” более 6000 кВт-ч – подлог. То есть тоже СТАТЬЯ УК. Тем более, что прислать квитанцию было невозможно по техническим причинам: КВИТАНЦИОННЫЕ КНИЖКИ ВЫДАНЫ ТОЛЬКО ЧЕРЕЗ ПОЛГОДА, то есть именно тогда, когда её сфабриковали. Этим, кстати, объясняется ОТСУТСТВИЕ какой бы то ни было цифры в вызове и “потолочная” цифра в акте отключения.
 (Почему, кстати, сумма, вымышленная на основании подложной квитанции, так отличается от суммы в акте отключения? Потому, что для акта её выдумывали в одном отделе – и сразу забыли – а подложную квитанцию выписали в другом отделе на приблизительно похожую по порядку сумму).
Так что пришлось об этом напомнить следующим заявлением в Генпрокуратуру (№32 от 30 марта 2010 г). А. Чепурному Генпрокуратура поручила применить к виновным законодательство. Но 30 мая (т. е. более чем через месяц, отведенный для ответа – письмо Чепурного датировано 26 апреля 2011 г. ) письмо из Энергонадзора (док.) (который к тому времени должен был быть уже наказан) подписали уже ЧЕТЫРЕ должностных лица. Все они являются участниками коррупционного сговора, поскольку 1) снова ввели в заблуждение прокуратуру, скрыв п. 22 ППЭЭН, узаконивающий предоплату, 2) скрыли факт ОТСУТСТВИЯ квитанционных книжек в 2010 году, 3) не назвали своим именем подлог, 4) не упоминают о 5 нарушениях ППЭЭН в акте и 5) не наказали поднадзорного за всё это. Но реакции А. Чепурного (даже отписки!) нет по сей день. 
А. Чепурной самоустранился, не побоявшись нарушить Закон о прокуратуре, в тот момент, когда факт подлога оказался неоспоримым и независимо от остального подлежал наказанию в уголовном порядке. Не исключаю, что этот подлог – массовый, и А. Чепурной об этой практике знает в силу своей должности – ничего себе защита прав граждан. Не исключаю, что ЖЭКи (особенно пребывающие под незаконным управлением нелегитимных фирм, как наш) заинтересованы для этой практики давать информацию о плательщиках уязвимой категории (см. выше). Даже не исключаю, что А. Чепурной не спешил, понимая, что журналист, которого ОН (потому что вначале достаточно было одного его звонка в “Киевэнерго”) уже на ГОД И ДВА МЕСЯЦА незаконно оставил без электричества, дважды обратившись в Генпрокуратуру и получив прямые доказательства подлога, не остановится – и “Киевэнерго” его устранит физически.
ПОЭТОМУ ПРЕЖДЕ ВСЕГО ПРОШУ ВАС ОБЕСПЕЧИТЬ МОЮ БЕЗОПАСНОСТЬ.
Более года после обращения в Генпрокуратуру я живу без нормальных условий. Не могу даже воспользоваться грелкой, необходимой при приступах болезни. Вынуждена при любой погоде добираться в случайные учреждения, чтобы написать любой документ – в том числе этот. Лишена безлимитного высокоскоростного интернета, который продолжаю оплачивать (квитанции). Не могу получать необходимые для журналистской работы УНИАНовские анонсы, которые редактор высылает на мою электронную почту (скриншот). Затруднено общение с редакцией “Науки и религии”, которая находится в Москве. Необходимая для работы информационная база осталась в отключённом компьютере, из-за её отсутствия не могу освещать многие темы. Зарядка батарей фото- и видеокамеры, а также диктофона, превратилась в проблему. То есть налицо препятствование работе журналиста (ст. УК 171).
ПРОШУ: за вышеперечисленные нарушения (плюс ст. 171) привлечь к уголовной ответственности А. Чепурного и причастных лиц Энергонадзора.
Однако ППЭЭН… не предусматривают НАКАЗАНИЯ МОНОПОЛИСТА за какое бы то ни было количество нарушений ИМ… самих ППЭЭН. И даже за подлоги квитанций. То есть Кабмин, утверждая их, заведомо нарушил имеющие преимущество перед его распоряжениями международные соглашения, Конституцию и Законы Украины, обеспечивающие равноправие производителя и покупателя. Он в силу коррупционного сговора с монополистами поставил интересы монополиста, в том числе при нарушении им законов, выше всех этих законодательных нормативов. Более того. Провозгласив на словах пунктом 53 международную норму “все конфликты решаются в суде”, ППЭЭН на деле выводят из-под неё монополиста. А поскольку механизм наказания не то что не прописан, но даже нигде не упомянут, то Энергонадзору не вменяется в обязанность наказывать поднадзорных. Тогда зачем он вообще? За мошенничество, вымогательство, подлоги должны наказывать правохранительные органы.
ПОЭТОМУ ПРОШУ: возбудить и передать в суд уголовные дела против “Киевэнерго” за: 1) подлог, 2) присвоение купленных мной киловатт-часов на сумму 280115 грн 26 коп по сегодняшним тарифам, 3) вымогательство, 4) коррупционный сговор, а также 5) по ст. 171 УК.
Также ПРОШУ: привлечь к уголовной ответственности за коррупционный сговор должностных лиц Кабмина, подготовивших и подписавших к исполнению ППЭЭН с заведомым нарушением вышеназванных норм.
Последней каплей стал приход 23 января 2012 года двух монтёров – как всегда, без документов, но с очередным требованием уплатить 510 грн (док). Старший, посветив фонариком на счётчик, убедился, что показания не изменились. Младший сказал: “Заплатите – сумма небольшая – а то хуже будет”. Объяснений, что должна не я, а мне должны, не слушали и как будто ушли. Но через несколько секунд вернулись и стали выбивать мою дверь. Конечно, надо было сказать: “Вызываю милицию” и сделать это. Но я боялась второго инфаркта. Первый случился, когда среди ночи сварщик ЖЭКа выбивал мою дверь, чтобы резать в моей квартире водопроводные трубы для замены их новому жильцу из квартиры ниже этажом. По Закону о жилищно-коммунальных услугах не впустить работника ЖЭКа нельзя. Сейчас соседей по этажу не было: время рабочее. В Украине после второго инфаркта пожилые люди не выживают. Я открыла, но не успела даже спросить, что им надо – ведь состояние отключения не нарушено, они убедились – как младший приготовленными кусачками мгновенно перекусил один из четырёх проводов, выходящих из счётчика. “Зачем вы это сделали? Ведь ток всё равно отключен!” – ахнула я. “Чтобы не сказали, что мы ничего не делаем!” – был ответ.
Что-то в этом от ситуации, когда похищенному бизнесмену отрубали палец за пальцем. То есть “Киевэнерго” не только вымогает несуществующие долги, присваивает, совершает подлоги, лидирует в коррупции, но также поощряет младший персонал на угрозы и примитивное хулиганство в квартире потребителя. Не напакостил бессмысленно – не справился с работой. Мне это стоило сердечного приступа – к счастью, не второго инфаркта. Впрочем, не без логики. Если высшее руководство безнаказанно уничтожает потребителей финансово, подчинённые получают приказы от среднего звена руководства так же безнаказанно терроризировать их физически. В ППЭЭН написано: конфликты решаются в суде. Но стребовать в суде с меня эти 486 грн (не в последний же, отключённый, год с повышенным тарифом вычислен этот “долг”!) “Киевэнерго” БОЛЬШЕ ГОДА остерегается. А почему бы, если оно считает, что правда на его стороне? Потому что будет встречный иск, и оно не только проиграет, но, если суд без коррупции, выплатит мне вышеприведенную сумму плюс 100000 грн компенсации морального ущерба. Вместо предопределённого правилами (в который раз нарушая ППЭЭН, безнаказанно, как будто так и надо), действует бандитскими методами, мало чем отличающимися от отрезания пальцев.
ПРОШУ: привлечь к уголовной ответственности за хулиганство с целью шантажа и вымогательства монтёра с кусачками и его начальника за подстрекательство к этому.
Миллионы налогоплательщиков, как и я, делегировали Вам обязанность защищать закон, справедливость, их права, их имущество, их благополучие. Создайте же прецедент наказания монополиста и его соучастников.
Людмила Пекарь, корреспондент журнала “Наука и религия” (Москва), всеукраинской газеты ”Правдошукач”,
блогер «Эха Москвы» и «ЛигаБизнесИнформа»      13.03.2012 13:37
http://www.ord-ua.com/2012/03/13/pismo-renatu-kuzminu-o-tom-kak-ahmetov-ne-otsenil-fyuchersnyie-pokupki-/?lpage=1

26 лютого 2012, Київ 23:32 
«Головний начальник ЖЕКу в місті – це міський голова» – екс-міністр
Дмитро Шурхало
25.02.2012
Київ – Вимога Президента привести тарифи на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня означає чергове підвищення комунальних платежів. Щоправда, очікувати на це підвищення варто вже після парламентських виборів. Взагалі, оголосивши реформу комунальної галузі, Президент уже два роки вимагає упорядкувати тарифну політику. Насправді справжньому економічному обрахункові бракує насамперед обліку. Про це та інші проблеми ЖКГ в інтерв’ю Радіо Свобода розповів колишній міністр житлово-комунального господарства (в уряді Юлії Тимошенко), а нині голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко.
 – Президент Віктор Янукович на цьому тижні заявив, що вимагає привести тарифи на житлово-комунальні послуги в Україні «до економічно обґрунтованого рівня». У такому разі варто очікувати підвищення тарифів чи вони залишаться на тому рівні, на якому є зараз, чи вони навіть стануть меншими? Чого очікувати від цього «економічно обґрунтованого рівня»?
– Питання тарифів і просте, і складне. Тариф для житлово-комунального господарства – це головне. З одного боку, я в цій ситуації з повагою ставлюся до позиції Президента Януковича, бо до цього практично ніхто не приділяв стільки часу і уваги реформі ЖКГ, скільки він. З іншого боку, дуже багато вже поставлено завдань, а конкретно реформа не йде. І це вже відчуває не тільки суспільство. Це і реакція Президента. Не випадково відбуваються кадрові зміни і, я думаю, що не останні, зміни команд, і головне – це зміна напрямків реформи. Бо не вперше ми чуємо, в тому числі від Президента, про так звану тарифну революцію. І буквально останні дні мені часто телефонують журналісти і говорять, що йде якась нова тарифна революція. Я можу заспокоїти, що ніякої революції взагалі в цій системі не може бути. Це настільки інерційна система, що тільки продумані, стратегічні, абсолютно виважені рішення можуть хоч якось розгорнути цей корабель від стагнації до реформування. Що стосується тарифів…
– І їхнього економічно обґрунтованого рівня. Зараз який рівень?
– Якби я потрапив на прийом, а я хочу, декілька місяців прошуся через служби Президента потрапити на прийом до Віктора Федоровича, щоб спробувати викласти йому альтернативну току зору на цю реформу, в тому числі й на те, що економічна обґрунтованість – це абсолютно застаріла норма, яку просто треба викинути з відповідного Закону «Про житлово-комунальні послуги» і говорити абсолютно про інше – про систему стимулювального регулювання тарифоутворення. І це стимулювання з боку держави. Було помилкою, коли держава відпустила тарифоутворення на рівень органів місцевого самоврядування, бо вони, на жаль, не зацікавлені за об’єктивних і суб’єктивних підстав зменшувати витрати і оптимізувати тарифи.
– А чому?
– Тут конфлікт інтересів. Самі муніципалітети володіють теплокомуненерго, ЖЕКами, водоканалами і самі себе регулюють, самі собі встановлюють тарифи, самі себе контролюють, самі призначають керівників, самі залазять в борги, а потім вимагають від держави одного – погасіть збитки, включіть газ напередодні опалювального сезону або після опалювального сезону погасіть дуже величезні збитки, які цього року, думаю, будуть на рівні 7 мільярдів.
Треба зрозуміти, що природна монополія і ціноутворення в теплопостачанні, у водопостачанні принципово відрізняється від конкурентного ринку.
– А ми досі жили за економічно необґрунтованими тарифами?
– Економічна необґрунтованість – це мається на увазі, що певною мірою підприємство-монополіст підрахує всі свої витрати – ефективні, неефективні, об’єктивні чи суб’єктивні втрати, – все це накидає, сумує, додає свою заробітну платню, неефективний штатний розклад, ще додасть усі можливі свої забаганки, – і все це називає економічно обґрунтованим. Потім Державна цінова інспекція – достатньо корумпований орган за всіх урядів, і не випадково керівництво цієї інспекції, наскільки мені відомо, перебуває зараз під слідством – за певну «вдячність» погоджує цю економічну обґрунтованість, заплющуючи очі на те, що туди накидав монополіст. А потім все це потрапляє до органу місцевого самоврядування, який (ще раз підкреслюю) володіє цим. Тобто керівника призначає міський голова і керівник виконує вказівки міського голови і міської ради. І далі вони кажуть: дуже велика економічна обґрунтованість цих тарифів, а ми дуже любимо своїх людей, і давайте ми затвердимо ці тарифи десь відсотків на 20–30 менше, ніж те, що нам порахували. А різницю цю, будемо очікувати, держава компенсує. Ось така інституційна пастка.
– Якщо я правильно зрозумів, від економічно обґрунтованих тарифів платникові за житлово-комунальні послуги нічого хорошого очікувати не варто?
– З одного боку, ми не можемо порушувати основний принцип, що кожен товар має свою ціну. Треба платити стільки, скільки коштує. З іншого боку, рік тому вже казали: всі тарифи будуть однакові. Була така команда. Це взагалі був нонсенс. Потім поправили, на щастя, наші керманичі й сказали, що рівні, але не дуже. Тобто вирівнювання треба проводити, але середня температура по лікарні не може бути… Але головне в іншому: треба зрозуміти, що система державного регулювання мусить радикально змінитися.
– В який бік?
– Я пишаюся, що багато зусиль доклав до створення цінового регулятора, бо ми цю ідею озвучили ще в 2005 році. Ціновий регулятор врешті-решт набув статусу державного регулювального органу, який хоча б де-юре не підпорядкований урядові. Хоча насправді цьому урядові підпорядковано все. І міністерство намагається керувати регулятором, і Азаров намагається керувати, але це абсолютно недоречно, тому що регулятор має стати певним арбітром, який публічно і прозоро мусить збалансувати інтереси монополіста і споживача – нас з вами.
Регулятор тільки починає працювати. 2–3 роки мінімум піде на те, щоб він хоч якусь сталу систему регулювання запровадив до монополіста. Монополіста треба примусити за 2–3 роки увігнати всі свої параметри в якісь нормативи. Тобт, якщо записано, що максимум 13% втрат в мережах, – значить, зробіть це. Більше того, я переконаний, що треба примусити перекласти ці мережі, бо в Європі – 3% втрат в мережах.
– А в Україні?
– У нас по теплу досягає і 20%, і 25%. Друге – це переобладнання котлів. Зрозуміло, що застарілі котли будуть «жерти» газ. Треба примусити переобладнати іншими котлами. Досі ніхто цього не робив. Третє і, мабуть, головне – це примусити монополіста ввести стовідсотковий облік своїх витрат: скільки газу береться, а скільки гігакалорій подається в систему. Досі це йде за формулами, не за лічильниками.
Кожен котел, кожен вузол має бути обладнаний лічильником. Наприклад, Тернопільтеплокомуненерго – жодного лічильника! Тобто вони споживають газ, а скільки гігакалорій – рахують за якимись формулами.
– Немає лічильника спожитого газу чи лічильника на виході?
– І те, і інше. Тобто вони мусять ввести свій внутрішній облік і держава мусить контролювати його, бо тоді стане зрозуміло, наскільки ефективне в них обладнання, наскільки ефективно вони використовують газ. А далі, безумовно, паралельно за два роки максимум треба в кожному будинку вести стовідсотковий облік. В першу чергу по теплу і по воді.
І тоді буде ще третя проблема, яка буде дуже великою – газ, який нам продають і подають газовики, не дуже правильний. Він погано горить, бо там своя «хімія». Я так розумію, що його не вистачає, і туди починають мішати інші суміші. І тоді котел не може давати те навантаження і ту ефективність, яка закладена в параметрах.
– Ми обговорюємо проблему на загальнодержавному рівні. А тим часом Прем’єр-міністр неодноразово казав, що населення саме має впливати на формування тарифів, людям мають пояснити, як формуються тарифи, і люди мають самі щось пропонувати. Ви кажете, національний регулятор за 2–3 роки щось пояснить монополістам. А людей закликають уже долучатися до формування тарифів. Як це має виглядати? Людям йти до керівника ЖЕКу чи до голови ОСББ і що від них вимагати?
– По-перше, ЖЕК і ОСББ – це не альтернативи, а принципово різні речі. ОСББ – це дійсно наш орган. Якщо ми з вами є співвласниками квартир в одному будинку, то ми з вами обираємо голову ОСББ, і він мусить згідно зі статутом звітувати перед нами, за що ми з вами платимо. Ми самі собі платимо гроші. А ЖЕК – комунальний. Головним начальником ЖЕКу в кожному місті є міський голова. І люди повинні зрозуміти: начальник ЖЕКу так само винен, якщо в них погано, але в першу чергу відповідає міський голова. Саме він укладає контракти з керівниками ЖЕКів і саме він мусить контролювати, як вони працюють. Тому якщо ви в ЖЕКу не отримали відповіді на будь-яке запитання, чому погано прибирають, чому погано ремонтують, за що ви платите – одразу терміново звертайтеся до свого міського голови.
– А щодо тарифів?
– Те, що каже сьогодні Микола Азаров… Думаю, що він щиро хотів би щось покращити, але мені здається, він не дуже розуміє сферу житлово-комунального господарства. Якщо він дійсно сподівається, що наші люди в містах вранці прокинуться, відведуть дітей, відпрацюють на своїх основних роботах і ввечері прийдуть і стануть вивчати тарифоутворення, то, м’яко кажучи, це абсолютно наївна постановка питання.
– Але якщо раптом ентузіасти є, що Ви їм порадите?
– У нас величезна армія тієї ж цінової інспекції. Яка зараз, до речі, відновлюється. Це – мінімум тисяча державних службовців по всій Україні. Саме вони мусять забезпечити контроль з боку держави за ціноутворенням. Безумовно, населення так само мусить намагатися контролювати. Але це дуже важко робити, бо ця інформація приховується. Цим треба займатися системно. Так, якщо ми з вами створили в будинку кооператив або ОСББ, або навіть орган самоврядування, то на кожен будинок можна знайти, наприклад, відставника або жінку, схожу на Нону Мордюкову із кінофільму «Діамантова рука». І вона з цього ЖЕКу дійсно витрусить душу більш вправно, і саме в цьому і мусить бути вклад і своя частина шляху населення по участі в реформі. Бо саме воно, безумовно, не прийде.
Мене дуже дивує і дратує, коли керманичі, в тому числі і в Києві, кажуть: зайвих нарахувань на 20 мільйонів гривень нарахували, але ми повернули ці кошти. Тобто якісь посадовці обрахували киян на 20 мільйонів гривень. В мене одне запитання: чому вони досі не в тюрмі? Це грабунок серед білого дня! На 20 мільйонів обдурили киян і кажуть нам: нічого страшного, ми винесли догану одному, іншому. Вибачте, якогось чиновника ви судите за 40 тисяч гривень, а тут 20 мільйонів на очах у всіх, і ніхто не відповідає. І коли дійсно такі обрахування і їх покриває муніципалітет, це дійсно тоді дає підстави іншим радикальним політикам, громадським діячам волати про житлово-комунальну мафію.
Я бачу, що реформа не йде. Вона гальмує і буксує. Я можу сказати одне: без підтримки населення…
– Азаров і каже, що хоче цієї підтримки населення.
– Погоджуюся, треба людей вчити захищати свої права. Але думати наївно, що на них можна скинути будинки. Зараз уряд каже: ви зробіть ОСББ, ми вам швидко передамо будинок і ви самі будете там розбиратися. Хлопці, а хто ж буде там робити капітальний ремонт згідно з законом про приватизацію житлового фонду? Там має бути співфінансування. І це записано в законі.
– Якщо записано в законі, то які проблеми? 
– А воно ніде не формалізовано. Це можна зробити тільки на основі спеціального закону «Про перший капітальний ремонт» і спеціальної державної програми. Я не хочу зараз переводити всю відповідальність на цей уряд, бо відверто вам кажу: ми не все встигли зробити. Але мене цікавить лише одне: чому за два роки нічого в цьому плані не зроблено. Більше того, абсолютно небезпечна тенденція: держава нікому нічого не винна, ми будемо проводити Євро-2012, будувати стадіони, аеропорти і шляхи. 70 мільярдів державних коштів витратили. А будинки – це ваша проблема. І саме тому закликаю і уряд, і міських голів не розказувати байки, що немає грошей. Гроші є! Інша річ, що їх сьогодні отримують більш потужні лобістські групи: нафтовики, газовики, забудовники, аграрії. Я не хочу війни.
– У комунальників немає своєї групи?
– У комунальників теж є, але комунальники, як правило, воюють на рівні муніципалітетів. Вони там намагаються отримати. А ось мешканці, власники житла, ми з вами не маємо там представників, ніхто за нас там не воює.
– Цікаво, бо це ж ми їх усіх обираємо. Чому уряд, і не тільки цей, хоче, щоб ЖЕКів стало менше, а ОСББ більше… А люди не надто намагаються створювати ці об’єднання.
– Теза ліквідації ЖЕКів і теза про те, що об’єднання ОСББ замінять ЖЕКи, – це дилетантство чергового чиновника, який приходить і, не розібравшись, про це говорить. І можна вибачити міністрові економіки або навіть Прем’єр-міністрові, він не повинен у всьому досконало розбиратися. Але коли заступники міністра, заступники голів КМДА кажуть цю дурню…
– Чому дурню?
– ОСББ – це певна добровільна форма нашого об’єднання співвласників будинку для прийняття рішень стосовно управління, обслуговування, володіння нашим майном, нашим будинком. А ЖЕК – це компанія, яка надає послуги.
Коли кажуть про ліквідацію ЖЕКів, мені це нагадує, як наш попередній Президент пан Ющенко колись ліквідував ДАІ. ДАІ причаїлося тоді, і почали їздити хто як хоче. Катастрофа на дорогах, і він зрозумів, що треба говорити про інше. Боротьбу з корупцією – так, оптимізацію роботи – так, але не можна казати, що завтра не буде ЖЕКів. А що буде? Хто буде прибирати і вивозити сміття, куди ви будете телефонувати, щоб прийшов електрик?
– Коли мені потрібен електрик, то я дзвоню за оголошенням умовному дядьку Петрові…
– Ні, вибачте! Ви дограєтесь з тим дядьком, що у вас згорить будинок! А хто потім буде відповідати за це? Як мінімум, треба, щоб ці фахівці були сертифіковані і щоб їх визнавала, наприклад, енергетична компанія, щоб їх допускали до роботи в будинку, бо інженерне обладнання будинків – це дуже небезпечна робота.
– Але, знаєте, подзвониш у ЖЕК – майстри прийдуть через тиждень, а за оголошенням зроблять швидше і зручніше.
– Дійсно, треба затискати ЖЕК в такі лещата, щоб вони обличчям розвернулися до людей. Треба створювати конкуренцію, і коли ЖЕК зрозуміє, що таку ж послугу ви можете замовити в іншому місці, він абсолютно по-іншому поведеться.
– Зараз ЖЕК зацікавлений в цьому?
– Запам’ятайте, будь ласка, всі. Головний начальник ЖЕКу в вашому місті – це ваш міський голова. Не ЖЕК незацікавлений, а міський голова незацікавлений. У міського голови є повний арсенал засобів, щоб зробити конкуренцію на ринку житлово-комунальних послуг.
Інша річ – тарифи. У тарифі на тепло дві третини – ціна на газ, і це не залежить так прямо від міського голови.
Повна версія інтерв’ю – у відео- та аудіозапису
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24495521.html
Звернення Представників громади міста Суми - голів будинкових комітетів до Прем’єр-міністра України 
Азарова М.Я.

       Шановний Миколо Яновичу!

І. Змушені звертатись до Вас у пошуках справедливості, за відсутності, на нашу думку, як такої при встановленні тарифів на житлово-комунальні послуги владою міста Суми на чолі з мером – паном Мінаєвим Г.М.
Так, після створення, всупереч бажанню громади міста, комунального підприємства "Сумижитло" при Сумській міській раді, яке зайшло на ринок надання житлово-комунальних послуг з 1 липня 2011р., не маючи у своєму штаті жодного спеціаліста робочої профільної спеціальності (тобто, в якості суто адміністративно-управлінської структури), міські високопосадовці фактично проводять перерозподіл ринку надання житлово-комунальних послуг на користь нових приватних підприємств – клонів КП "Сумижитло", що стрімко почали з’являтись останнім часом. Як результат, створене за особистої ініціативи мера означене псевдо-комунальне підприємство, замість поповнення місцевого бюджету, "несе золоті яйця" новим приватним фірмам.
Тарифи, встановлені для КП "Сумижитло" 25.06.11р. рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 418, не розраховані для кожного будинку окремо з огляду на технічний стан будинків, не пройшли громадські слухання, містять в собі складові, які заздалегідь сплановані під їх невиконання. При цьому, ці тарифи вищі за попередні (для попередніх житлово-експлуатаційних підприємств) на ~18%, а по окремим будинкам – майже вдвічі.
Сумським територіальним відділенням антимонопольного комітету України, за заявами мешканців багатоквартирних будинків, у жовтні 2011р. були відкриті 2 справи за ознаками порушення виконавчим комітетом Сумської міської ради законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення дій, спрямованих на створення умов Комунальному підприємству "Сумижитло" для зловживання монопольним становищем на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Прийнятими 28.12.2011р. по цим справам рішеннями, Сумське обласне територіальне відділення АМК України визнало дії виконавчого комітету Сумської міської ради при встановленні тарифів для ТОВ "Сумижитло" такими, що порушують чинне законодавство, сприяють приведенню на ринок надання житлово-комунальних послуг монополіста, який діє всупереч інтересам споживачів та Державній політиці у сфері житлово-комунальних послуг, що базується на принципах створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг.
Не зважаючи на це, виконавчий комітет Сумської міської ради 27 грудня 2011р. (днем раніше) прийняв нове рішення № 840, яким замість усунення недоліків, відзначених обласним територіальним відділенням АМК, встановив КП "Сумижитло" нові тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для житлового фонду комунальної власності, які ще вищі (на ~20%) за встановлені у червні 2011р.. Наприклад, така містка складова тарифу, як "прибирання прибудинкової території" за останніми тарифами розрахована на загальну житлову площу квартир у житловому будинку без урахування нежитлових приміщень, які в окремих будинках займають офіси, магазини тощо. Сплачувати за цю складову змушені лише мешканці житлових квартир. Тариф на цю складову встановлений із розрахунку середньомісячної заробітної плати прибиральників з необхідними нарахуваннями, але кількість виходів двірника при цьому передбачена 1-3 рази на тиждень (тобто без будь-яких коригувань стосовно витраченому часу роботи). Розміщення прибудинкової території відносно конкретного будинку переважно не підтверджене технічною документацією. Відсутня інформація по ній і в БТІ. Тому, як правило, лоща прибудинкової території багатоквартирних будинків у м. Суми завищена.

Враховуючи те, що КП "Сумижитло":
        не надає мешканцям міста послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій у необхідних обсягах та необхідної якості;
        не уклало до цього часу, в порушення Закону України "Про житлово-комунальні послуги", повноцінні договори зі споживачами;
        не виконало розрахунки тарифу у відповідності до Порядку, визначеного постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.09 №529 та від 01.06.2011р. № 869.;
        займається переважно збиранням з населення коштів на своє утримання та на користь новостворених сумнівних приватних фірм-сателітів,
        а місцева влада лише сприяє беззаконним діям, встановлюючи завищені тарифи для КП "Сумижитло",

просимо Вашими повноваженнями зобов`язати:

1. Відповідні державні органи (міністерства. установи) взяти під контроль дії органів самоврядування у м. Суми по встановленню тарифів на житлово-комунальні послуги.
2. Провести планові (позапланові) перевірки законності рішень по встановленню тарифів на житлово-комунальні послуги, що приймають органи місцевого самоврядування м. Суми, зокрема: – на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та на послугу з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води, централізованого водовідведення.

Так, рішеннями виконавчого комітету Сумської міськради від 22.09.09 №484 та від 20.05.2011р. № 322 незаконно визнані виконавцями послуги з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води, централізованого водовідведення, підприємства-виробники теплової енергії та питної води у м. Суми (ТОВ "Сумитеплоенерго", КП "Міськводоканал" та Дирекція котельної Північного промвузла СНВО ім. Фрунзе), які не в змозі у законний спосіб виконувати зобов’язання, які, згідно ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", покладаються на виконавців житлово-комунальних послуг, про що наголошено у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.11р.
Незважаючи на протести прокурора міста та рішення суду, виконавчий комітет Сумської міської ради продовжує ганебну практику порушення норм чинного законодавства у житлово-комунальній сфері, зокрема у тарифній політиці. Міським високопосадовцям байдуже, що м. Суми займає передостанні місця в Україні по рівню середньої заробітної плати, іншим показникам життєвого рівня населення. Прикриваючись окремими положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування", влада ігнорує думку громади міста.


II. Шановний Миколо Яновичу! Просимо Вас також звернути особливу увагу на те, що за ініціативою мерів міст України (як повідомило нам Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) у постанові Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 пропущені громадські слухання по обговоренню тарифів на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій для кожного будинку окремо, обминаючи той факт, що громадські слухання та громадський контроль у сфері житлово-комунальних послуг залишається "наріжним каменем" Закону України "Про житлово-комунальні послуги". По цей час Мінрегіоном не затверджений обіцяний цією постановою порядок доведення до відому споживачів інформації про перелік послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності. Все це, вочевидь, дає можливість місцевим органам самоврядування приймати незаконні тарифи без попереднього їх узгодження зі споживачами.
Вважаємо, що громадські слухання по кожному будинку окремо, які були передбачені у скасованій постанові КМУ №529 від 20.05.09р., треба обов’язково повернути до виконання, як і відновити роботу житлово-комунальних інспекцій, раніше підпорядкованих Кабінету Міністрів України, які до квітня 2011р. контролювали на місцях роботу житлово-комунальних підприємств, дієво допомагали споживачам у всіх питаннях, пов’язаних з проблемами отримання якісних послуг. Державний архітектурно-будівельний комітет (ДАБК), якому передані функції житлово-комунальної інспекції, не вирішує нагальні житлово-комунальні проблеми населення, більше того, взагалі не займається цими питаннями.
 Заздалегідь вдячні за порозуміння. 

З повагою, Представники будинкових комітетів міста Суми:

1. ПІБ м.Суми, вул.Малиновського 2, кв. ххх Підпис
2. ПІБ м.Суми, вул.Кірова 148, кв. ххх Підпис
3. ПІБ м.Суми, вул.Кірова 35, кв. ххх Підпис
4. ПІБ м.Суми, вул.Шишкарівська 15, кв. ххх Підпис
5. ПІБ м.Суми, вул.Петропавлівська 109, кв. ххх Підпис
6. ПІБ м.Суми, вул.Кірова 118, кв. ххх Підпис
7. ПІБ м.Суми, вул.Кірова 4,кв. ххх Підпис
8. ПІБ м.Суми, вул.Харківська 5, кв. ххх Підпис
  
Додатки:
– копії рішень Сумського територіального відділення антимонопольного комітету України по справам № 02-06/61-2011 та № 02-06/62-2011;
– копія відповіді Мінрегіона України від 19.09.2011 № 7/10-11208.

22 січня 2012 року.
  

Зразок заяви щодо наміру встановлення договірних відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг


Директору КП «Сумижитло» СМР
Степаненку Є.Є.
П_______ І______ Б_________,
що мешкає за адресою:
400__ м. Суми,
вул. ____________,  __, кв. __
тел. __ __ __
Заява
Про намір укласти договір на надання житлово-комунальних послуг (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів).
1.      Згідно рішенню Сумської міської ради від 25.05.2011 р. № 516-МР в господарське відання та на баланс КП «Сумижитло» переданий житловий фонд комунальної власності територіальної громади м. Суми.
2.      Згідно рішенню виконкому Сумської міської ради від 25.06.2011р. №418 суб’єкт господарювання КП «Сумижитло» визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і уповноважений на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності шляхом укладання з ним договору. Таким чином, КП «Сумижитло» СМР, як суб’єкт господарювання, що має на балансі і утримує житловий фонд комунальної власності територіальної громади м. Суми ради є балансоутримувачем.
3.      Згідно пункту 1 статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» «Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку», договір на надання усіх восьми житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та балансоутримувачем. Більше того, пункт 2 статті 24 зазначає, що Балансоутримувач зобов'язаний укласти договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна та забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном.
З огляду на вищевикладене та на статтю 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» сподіваюсь на порозуміння при укладанні договору і очікую задоволення наміру у законний спосіб.
«        »  грудня 2011р.                                                                                  І. Б. П._______



Львівські депутати скасували двоставковий тариф
10 листопада 2011 року на сесії Львівської міської ради з ініціативи фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" депутати скасували рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про встановлення двоставкового тарифу на теплову енергію.
Як повідомив голова комісії депутатської діяльності та законності свободівець Любомир Мельничук, виконуючи волю городян, "Свобода" скасувала двоставковий тариф у місті.
"Оскільки рішення щодо розміру тарифу ухвалює НКРЕ, але тип тарифу, відповідно до чинного законодавства, визначає Львівська міська рада, депутати фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода", дотримуючись послідовної позиції, проголосували за скасування двоставкового тарифу у місті.
Розуміючи, що команда міського голови, незважаючи на попередню ухвалу сесії та неодноразові звернення депутатів щодо необхідності перегляду тарифу, затягнула цей процес аж до опалювального сезону, свободівці винесли на сесію проект ухвали про скасування двоставкового і запровадження одноставкового тарифу у Львові, який набуває чинності 30 квітня 2012 року.
Крім цього, депутати зобов'язали виконавчі органи Львівської міської ради до 30 липня 2012 року провести всі процесуальні дії для запровадження одноставкового тарифу у місті", – повідомив Любомир Мельничук.
Прес-служба Львівської міської організації ВО "Свобода" 10 листопада 2011 Поділитись
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/025504/


Українцям подають у конфорки небезпечний розбавлений газ     
Населення України платить за брудний газ, який ледь горить, стільки, скільки коштує газ найвищої категорії.
Можновладці-корупціонери разом зі спільниками-аферистами щосекунди продають українцям розбавлений газ. Саме тому до конфорок газових плит населення доходить ледве горюча суміш.
Про мільярдні заробітки на брудному газі журналісти телеканалу "1+1" намагалися поспілкуватися із тими, хто забеспечує ним українців. Втім ні Міністерство палива, ні монополіст "Нафтогаз", ні його підрозділи не виявили бажання не те що прокоментувати питання, а навіть відповісти на інформаційний запит. Компанія "Газ України", почувши питання, взагалі відмовилась приймати запит.
Наразі українці все частіше скаржаться на те, що газ горить не блакитним полум'ям, а червоним, що, за словами експертів означає, що до палива додаються різні домішки. Через це температура горіння значно знижується, а відповідно збільшується час, необхідний для того, щоб нагріти воду у чайнику, чи у котлі. При цьому газові лічильники справно нараховують куб за кубом.
Справа в тому, що газ в Україні не чиститься. Якщо у Західній Європі газ доводять до потрібного стану спеціальною очисткою, то в Україні його не чистять.
Лічильники враховують лише об'єм, а не якість, тому населення платить за брудний газ, який ледь горить стільки, скільки коштує газ найвищої категорії.
Європа проблему з неякісним газом давно вирішила на користь споживачів. Постачальник газу відправляє споживачу детальний рахунок, і на ньому стоїть спожита кількість газу в кубічних метрах, і теплота згоряння. І це разом показує кількість і якість спожитого газу, за який треба заплатити
Результати незалежної перевірки побутового газу, яку провели науковці київського інституту газу, показали суттєві розбіжності з офіційними показниками із сайту Київгазу. Метану виявилось не 96%, як пропонують вірити, а менше 84%. При цьому показник негорючого азоту насправді зашкалює: більше 4%, а не 1%.
Тож залишається констатувати, що в газовій суміші, яка потрапляє в наші домівки, насправді все менше правильного горючого газу метану, і дедалі більше брудних та небезпечних домішок.
УНІАН  Київ, середа, 9 листопада 2011 р., 15:24
http://tsn.ua/groshi/ukrayincyam-podayut-u-konforki-nebezpechniy-rozbavleniy-gaz.html

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді                                                                           Сіренко О.І.
Суддів                                                                                                 Спаскіна О.А.
                                                                                                            Русанової В.Б.
За участю секретаря                                                                          Савченко O.B.
За участю представника відповідача                                              Дамова Є.О.
За участю третьої особи                                                                    Якимець Н.І.
Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Жилищник", товариства з обмеженою відповідальністю «Все для житла», приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» та Виконавчого комітету Сумської міської ради на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року по справі № 2а-9798/10/1870 за позовом Прокурора м. Суми до Виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи: Буркацька Ольга Яківна, Редька Юрій Володимирович, Якимець Наталія Іванівна, Клісенко Віктор Павлович, товариство з обмеженою відповідальністю «Жилищник», приватне ремонтно-будівельне підприємство «Рембуд», товариство з обмеженою відповідальністю «СКС Консалд», товариство з обмеженою відповідальністю «Все для житла», товариство з обмеженою відповідальністю «Техкомресурси» про визнання незаконним та скасування рішення, –
ВСТАНОВИЛА:
02 березня 2011 року постановою Сумського окружного адміністративного суду задоволено позов Прокурора м. Суми.
Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.09 «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми».
На зазначену постанову суду першої інстанції товариством з обмеженою відповідальністю «Жилищник», товариством з обмеженою відповідальністю «Все для житла», приватним ремонтно-будівельним підприємством «Рембуд» та Виконавчим комітетом Сумської міської ради подано апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Жилищник» просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість зазначеної постанови, оскільки вона прийнята без всебічного та повного дослідження обставин справи. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 485 від 04.09.2006 року та № 580 від 31.10.2006 року с чинним, оскільки п. 5 рішення №381 від 28.07.2009 року, яким скасовувались зазначені рішення, було скасоване рішенням № 627 від 11Л 1.2009, а тому залишаються чинними до цього часу.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Все для житла» просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме: зазначає, що така підстава скасування оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.09 року «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми», у зв'язку з не проведенням громадських слухань при його прийнятті є формальною.
В апеляційній скарзі приватне ремонтно-будівельне підприємство «Рембуд» просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість вказаного рішення. Так, зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що метою прийняття рішення №632 Виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.11.09 року було не погодження нових тарифів, а коригування діючих тарифів, затверджених попередніми рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 04.09.2006 р. №485 та від 31.10.2006 року №580, на коефіцієнт підвищення мінімальної заробітної плати, встановленої ст.55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Сумської міської ради просить скасувати Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року по справі № 2а-9798/10/1870 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено тієї обставини, що Виконавчий комітет Сумської міської ради не є відповідальним за проведення чи не проведення громадських слухань щодо формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
В запереченнях на апеляційну скаргу, треті особи Якимець Наталя Іванівна та Клісенко Віктор Павлович просять апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Жилищник», товариства з обмеженою відповідальністю «Все для житла», приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» та Виконавчого комітету Сумської міської ради залишити без задоволення, адміністративний позов Прокурора м. Суми задовольнити.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заперечення на апеляційні скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 28.07.2009р. рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №381 було погоджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми по кожному будинку окремо, згідно з додатками.
Пунктом 2 цього рішення Управлінню житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради було доручено до 01.09.2009р. внести зміни та доповнення до укладених Договорів на надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Пунктом 5 даного рішення було визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 04.09.2006р. №485 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій» зі змінами та доповненнями, від 31.10.2006р. №580 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності» зі змінами в додатках, від 05.10.2004р. №681 «Про порядок визначення загального показника якості послуг по утриманню житлових будинків і прибудинкових територій».
09.10.2009р. прокурором м. Суми було винесено Протест №3125 на рішення виконкому Сумської міськради №381 віл 28.07.2009р. «Про погодження тарифів на послуги з утримання прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми» у зв'язку з тим, що при прийнятті рішення №381 від 28.07.2009р. виконавчим комітетом Сумської міської ради було порушено Порядок прийняття тарифів визначених Постановою КМУ №529 від 20.05.2009р.
11.11.2009р. виконкомом Сумської міської ради було прийнято рішення №626, відповідно до якого Протест прокурора був задоволений і рішення №381 від 28.07.2009р. «Про погодження тарифів на послуги з утримання прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми» було скасовано.
17.11.2009р. виконавчий комітет Сумської міської ради прийняв рішення №632 «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми», яким виконавчий комітет Сумської міської ради погодив ті ж самі тарифи, які були затверджені рішенням №381 від 28.07.2009р.
22.01.2010р. прокурором м. Суми винесено протест на рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.2009р. з вимогою про скасування зазначеного рішення.
02.02.2010р. рішенням виконкому Сумської міської ради N$9! протест прокурора від 22.01..2010р. було відхилено, оскільки метою прийняття рішення е не погодження нових тарифів, а внесення змін до існуючих тарифів, затверджених рішеннями виконкому №485 від 04.09.2006р. та №580 від 31.10.2006р.
Задовольняючи позов Прокурора м. Суми, суд першої інстанції виходив з того, рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.2009р. «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми» прийняте з порушенням норм чинного законодавства та є незаконним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав:
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить:
1)      затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм;
2)      встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону;
3)      затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;
4)      визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;
5)      управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;
6)      забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;
7)      встановлення зручного для населення режиму роботи виробників та виконавців;
8)      інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам;
10)  здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг;
11)  проведення моніторингу виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства;
12)  вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.
Згідно ч.2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.
До 01.06.2009 р. на момент дії Постанови КМУ України №560 від 12.07.2005р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», для підприємств-виконавців послуг з утримання будинків та прибудинкових територій діяли тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які були погоджені рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради від 04.09.2006р. №485 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій» зі змінами та доповненнями, та від 31.10.2006р. №580 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності» зі змінами.
З 09.06.2009 року Постанова KM №560 від 12.07.2005 втратила чинність з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Постановою КМУ №529 від 20.05.2009р. при коригуванні тарифів передбачено, що коригуванню підлягають лише складові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення), що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження механізму коригування тарифів. Коригуванню підлягають діючі тарифи, прийняті відповідним рішеннями виконавчого комітету.
Постановою КМУ №529 від 20.05.2009р. визначено механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі – послуги) і поширюється вона на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі – виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Відповідно до п.2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ №529 від 20.052009р. Тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових критерій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком (далі – типовий перелік).
Виконавець доводить розрахунок тарифів до відома власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань.
За результатами громадських слухань перелік послуг за кожним будинком може бути зменшено виконавцем порівняно з типовим переліком за умови одержання у строк до 30 днів з дати проведення громадських слухань оформленого письмово в установленому законодавством порядку рішення власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) про забезпечення надання послуг, запропонований виконавцем перелік яких зменшено.
У разі коли перелік послуг зменшується, виконавець перераховує тарифи і подає новий розрахунок тарифів відповідному органові місцевого самоврядування, що приймає рішення про його затвердження (погодження).
З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі – договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік яких визначений за результатами громадських слухань згідно з типовим переліком.
Послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення с невід'ємною частиною договору про надання послуг.
Згідно до ст. 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», основними принципами державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги є відкритість, доступність та прозорість структури цін/тарифів для споживачів, відповідність рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, гарантія соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та відповідальність виконавців за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил. Керуючись вказаними нормами, органи місцевого самоврядування, відповідно до ст. 31 даного Закону зобов'язані затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Перевіркою економічної обґрунтованості зазначених тарифів, проведеною Державною інспекцією з контролю за цінами в Сумській області встановлено, що тарифи на відповідні послуги з утримання прибудинкових територій були погоджені виконавчим комітетом за відсутності розрахункових матеріалів, які б обґрунтовували зміну складових витрат. Аналіз складових тарифів в розрізі будинків показав, що одні статті собівартості послуг зменшені, а інші – збільшені.
Також, порушення порядку погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій при прийнятті оскаржуваного рішення №632 від 17.11.2009р. підтверджується висновком Державної житлово-комунальної інспекції у сумській області №29 від 27.012011р.
За результатами перевірки Державною житлово-комунальною інспекцією встановлено, що виконавчим комітетом сумської міської ради при прийнятті рішення №632 від 17.11.2009р. було порушено Постанову КМК №529 від 20.05.2009р. якою визначено, що виконавець доводить розрахунок тарифів шляхом проведення громадських слухань.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг про те, що рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 485 від 04.09.2006 року щ № 580 від 31.10.2006 року втратили чинність на підставі п. 5 рішення №381 від 28.07.2009 року, яке було скасоване рішенням № 627 від 11.11.2009, а тому залишаються чинними до цього часу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в рішенні відповідача №632 від 17.11.2009р. не зазначено до яких саме рішень виконавчого комітету Сумської міської ради вносяться зміни. Всі попередні рішення виконавчого комітету Сумської міської ради, яким погоджувалися тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій фактично залишаються скасованими. При цьому, зазначені тарифи погоджені у тому самому розмірі, що і тарифи, погоджені рішенням виконавчого комітету Сумської міськради №381 від 28.07.2009р., яке було скасовано за протестом прокурора відповідним рішенням відповідача від 11.11.2009р.
Доводи апеляційних скарг стосовно того, що така підстава скасування оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.09 року «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми», як не проведення громадських слухань при його прийнятті є формальною, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Органи місцевого самоврядування уповноважені приймати рішення про погодження тарифу на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій лише після схвалення розрахунків зазначеного тарифу на громадських слуханнях.
Перевіркою було встановлено, що в порушення зазначених вимог закону виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не доводили розрахунок відповідних тарифів до відома споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань. Це призвело до включення до тарифів на оплату послуг, якими фактично власники житла не користуються. В подальшому, вказані розрахунки тарифів були подані на розгляд виконавчого комітету Сумської міської ради та, не зважаючи на відсутність результатів громадських обговорень, погоджені рішенням виконавчого комітету Сумської міськради №632 від 17.11.2009р.
Не приймає до уваги колегія суддів і доводи апеляційних скарг про те, що метою прийняття рішення №632 від 17.11.09 року було не погодження нових тарифів, а коригування діючих тарифів, затверджених попередніми рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради від 04 09.2006 р. №485 та від 31.10.2006 року №580, на коефіцієнт підвищення мінімальної заробітної плати, встановленої ст.55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Відповідачем не було надано жодних розрахунків, які б надавалися до виконкому виконавцями послуг саме в цей період часу і які б мали відношення і підставу для прийняття саме оскаржуваного рішення. Вищезазначені обставини дають підстави вважати, що розрахунки на нові тарифи для прийняття оскаржуваного рішення №632 від 17.11.2009р. виконавцями взагалі не були зроблені, чим порушено Правила до Постанови КМУ №529 від 20.05.2009р. Тарифи повністю дублюють попередні затверджені рішенням №381 від 28.07.2009р., що підтверджується платіжними документами, які зокрема надано до матеріалів справи третьою особою Якимець Н.І., яка є мешканкою відповідного будинку, що обслуговується ТОВ Техкомсервіс». За липень 2009 року сума нарахованої до сплати квитанції становила 52 т. 85 коп., а після прийняття рішення №381 від 28.07.2009р., а потім і оскаржуваного рішення №632 від 17.11.2009р., їй до сплати нараховується одна й та ж сума – 73 грн. 05 коп. (копії квитанцій додано до матеріалів справи), що підтверджує те, що тарифи погоджені рішенням №632 є не що іншим, що і нові тарифи за скасованим рішенням №381 від 28.07.2009р.


На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Жилищник», товариства з обмеженою відповідальністю «Все для житла», приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» та Виконавчого комітету Сумської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011року по справі № 2а-9798/10/1870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11 липня 2011 року.
Головуючий                                                                                                Сіренко О.І.
                                                                               Русанова В.Б.
З оригіналом згідно:
Суддя Харківського апеляційного
адміністративного суду                                                                                                                           Сіренко О.І.


Запитання до КП «Сумижитло»
Директору КП «Сумижитло»
Степаненку Є. Є.
П.          І.         Б.,
що мешкає за адресою:
400__ м. Суми,
вул. ____________,  __, кв. __
тел. __ __ __
У зв’язку з тим, що на мою адресу прийшла листівка під назвою «Повідомлення про нарахування за липень 2011 р.» (ксерокопію див. у Додатку), у якій є посилання на КП «Сумижитло» у якості «Надавача послуг», звертаюсь до Вас з питаннями, обґрунтованої відповіді на які я не міг знайти деінде:
1.     Чи Ви вже знаєте, з ініціативи якої організації або групи осіб такі листівки з’являються в поштових скринях громадян міста Суми (бо подібні листівки, в яких є посилання на КП «Сумижитло», одержали багато мешканців міста)?
2.     Чи маєте Ви або Ваше підприємство якесь відношення до діяльності ініціаторів? І яке, якщо то не є таємниця?
3.     Яке, на Вашу думку, відношення має комунальне підприємство «Сумижитло» до діяльності цих ініціаторів щоб вони вважали за можливе використовувати його назву у «Повідомленні …»?
4.    Яке, на Вашу думку, відношення міг би мати я до діяльності цих ініціаторів щоб вони вважали за доцільне надіслати і мені таке «Повідомлення …»? Бо, згідно п. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: “Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору”.
Заздалегідь дякую Вам за той час і зусилля, які Ви витратите, щоб відповісти на мої питання.
Додаток: ксерокопія «Повідомлення про нарахування за липень 2011 р.» – 1 арк.
З повагою                                                                               _______ _._.
"_____" серпня 2011р.

Протокол
зборів (конференції) представників мешканців житлового фонду
міста Суми – споживачів житлово-комунальних послуг

4 серпня 2011 року                                                                                                  м. Суми
Присутні:  мешканці міста Суми – 134 особи;
Рижих І. О– представник Управління житлової політики, комунального господарства    та благоустрою;
Донець Л. В. – представники КП «Сумижитло»;
депутати міської ради;
журналісти
Порядок денний
1.      Обрання голови зборів (конференції) та секретаря зборів (конференції) представників мешканців житлового фонду м. Суми.
2.      Про мотиви необхідності проведення зборів (конференції) представників мешканців житлового фонду м. Суми.
3.      Про стан надання і споживання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
4.      Про стан надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
5.      Прийняття резолюції зборів (конференції) представників мешканців житлового фонду м. Суми.
1. Слухали: Про обрання голови зборів (конференції) та секретаря зборів (конференції)
Виступив: Дедик А.М, який запропонував обрати головою зборів Клісенка В.П., секретарем – Якимець Н.І.
Результати голосування:
«за»                             134
«проти»                     
«утримались»           
«не голосували»       
Вирішили:
Ø  Обрати головою зборів (конференції) – Клісенка Віктора Павловича – заступника голови правління громадської організації «Відкрите суспільство».
Ø  Обрати секретарем зборів (конференції) – Якимець Наталію Іванівну – голову правління Сумської міської громадської організації "Добробут", голову будинкового комітету «Харківська, 5» .
2. Слухали: Про необхідність проведення зборів (конференції).
Виступила: Якимець Н. І., яка повідомила про те, що спонукало ініціаторів – громадські організації міста, провести ці збори.
Це перш за все:
-       звернення громадян щодо тарифів на тепло та гарячу воду, зокрема, про застосування двоставкового тарифу збоку ТОВ «Сумитеплоенерго»;
-       невиконання владними структурами рішень судів і рішень попередніх зборів громадян від 14 квітня 2011 року
        звернення громадян щодо організації посередницької структури КП «Сумижитло» і встановлення єдиного тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;
3. Слухали: Про стан надання і споживання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Виступила: Якимець Н. І., яка проінформувала щодо законності переходу котельної Північного промвузла СНВО ім. Фрунзе та ТОВ "Сумитеплоенерго" до двоставкових тарифів ще в жовтні 2008 року. З цього приводу є однозначні відповіді Національної комісії регулювання електроенергетики України (саме цей орган має затверджувати тарифи на теплову енергію) про те, що двоставковий тариф на теплову енергію цим підприємствам у 2008-2011 рр. не встановлювався. НКРЕ також роз'яснила, що теплова енергія, як товар, не може з огляду на чинне законодавство, продаватись споживачам багатоповерхівок, бо останні мають право отримувати лише послугу з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення. Для того, щоб надавати таку послугу підприємство, якнайменш, повинно мати законне право обслуговувати внутрішньо будинкові мережі багатоповерхівок (мати мережі на балансі, тощо). У м. Суми внутрішньо будинкові мережі фактично обслуговують житлово-експлуатаційні підприємства, це підтверджується і їх тарифами з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. За виконання цієї складової тарифу споживачі житлово-комунальних послуг сплачують саме ЖЕО.
Типовим договором на надання послуги з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення, затвердженим Постановами Кабміну України № 630 від 21.07.05 зі змінами № 933 від 03.09.09 р. передбачено, що обслуговує внутрішньо будинкові мережі саме виконавець цієї послуги, тобто у м. Суми це мають бути ЖЕО, а не виробники теплової енергії. Незаконність надання міською владою статусу виконавців послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води котельній Північного промвузла СНВО ім. Фрунзе та ТОВ "Сумитеплоенерго" підтверджується і постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.11 по справі № 2а-7976/10/1870.
На запитання до аудиторії зборів (конференції) хто має від вищезазначених виробників теплової енергії договір на надання послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, з'ясувалось, що жоден з присутніх не отримав відповідні договори і це зайвий раз свідчить про неправомірність дій місцевої влади при визначенні виконавців послуг з централізованого опалення. Саме такі незаконні рішення сприяли не укладанню договорів з кінцевими споживачами, і як результат тому – безвідповідальність та незацікавленість у наданні якісних житлово-комунальних послуг мешканцям багатоповерхівок.
Крім того, встановлення органом владних повноважень двоставкового тарифу на вищезазначену послугу за відсутності двоставкового тарифу на теплову енергію,затвердженого НКРЕ, теж є порушенням норм чинного законодавства. Стосовно незаконності доведення двоставкового тарифу ТОВ "Сумитеплоенерго" розглядаються у судах першої та апеляційної інстанцій дві справи за позовом Якимець Н.І. до виконавчого комітету Сумської міськради про скасування рішень № 488 від 10.10.08 та № 830 від 28.12.10р. Небайдужі та зацікавлені мешканці міста – споживачі житлово-комунальних послуг були запрошені на судові слухання з цих питань.
Була надана інформація стосовно результатів розгляду судових справ за позовами прокурора м. Суми (треті особи на його боці – представники громадськості міста) до виконавчого комітету Сумської міськради про незаконність прийняття окремих тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема тарифів на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, доведених для ЖЕО міста рішенням № 632 від 17.11.09. Акценти розставлені на те, що тарифи доводились без відповідних розрахунків, без обговорень їх на громадських слуханнях по кожному будинку окремо. За результатами судових слухань, рекомендовано споживачам звернутись до ЖЕО з приводу виконання останніми перерахунків сплачених за завищеними тарифами житлово-комунальних послуг. У разі ігнорування ЖЕО цих питань. пропонувалось мешканцям звертатись до суду. У допомогу споживачам послуг, громадські організації – організатори конференції, розробили відповідний пакет документів, яким зацікавлені особи можуть скористатись.
Підкреслено, що, не зважаючи на рішення судів, якими визнано неправомірність прийняття місцевою владою окремих нормативно-правових актів, орган владних повноважень продовжує приймати незаконні рішення. Так, після скасування Харківським апеляційним адміністративним судом рішення виконавчого комітету Сумської міськради № 484 від 22.09.09 Про визначення виконавців послуг з централізованого опалення. постачання холодної, гарячої води та водовідведення, орган владних повноважень прийняв аналогічне рішення № 322 від 20.05.11, чим продемонстрував зневагу як до судової гілки влади, так і до інтересів громади м. Суми.
Виступили:
Калінінська Т._С.депутат міської ради. Зазначила, що в питаннях, пов’язаних з функціонуванням житлово-комунальної галузі міська влада діє в межах своїх повноважень та у повній відповідності із законодавством України. Запевнила, що двоставковий тариф на послугу з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення у м. Суми доведений у законний спосіб. Наводила, як приклад, що у 17 областях діє двоставковий тариф для населення.
Северина Л.А.представниця громади міста, відреагувала на промову Калінінської, зазначивши, що у той час, коли Сумська область разом із Херсонською є найбіднішими в Україні регіонами, тарифи в Сумах піднімаються майже у 2 рази. Для депутатів, з їх високими зарплатами і пенсіями, підняття цін і тарифів великого значення не мають, а більшості з громади не можна прожити на існуючі пенсії. Депутати приймають будь-які рішення, які запропонує виконавча влада, навіть якщо ці рішення не відповідають інтересам громади.
4. Слухали: Про стан надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Виступив: Клісенко В. П., який повідомив, що на ринок надання ж/к послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій з 01.07.11 зайшла новостворена компанія КП «Сумижитло». Проте, конкурс, завдяки якому «Сумижитло» зайшло на ринок, проведений, на нашу думку, не прозоро. До участі в роботі конкурсної комісії, всупереч законодавству, представники громадських організацій, які своєчасно подали заявки для участі в її роботі, залучені не були. Будь яких пояснень з цього приводу одержано не було.
Багато запитань виникає до статуту КП «Сумижитло». Підприємство однозначно не визначене балансоутримувачем житлового фонду комунальної власності. Окрім рішення виконкому, це повинно бути прописано в статуті. Перелічені у п. 2.4 Статуту види діяльності не відповідають меті діяльності підприємства, яке наділяється повноваженнями з управління житловим фондом. Право надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виходячи з тексту Статуту, підприємство не має. З яких активів складається «окремий» баланс підприємства і для чого він створюється невідомо. Невідомо, що являють собою основні фонди підприємства, хто відповідає за цільове використання коштів, чому директору надано право особисто встановлювати рівень заробітної плати співробітникам комунального підприємства, не зважаючи на державні нормативи. І найголовніше. Для чого комунальному підприємству надано право мати рахунки в іноземній валюті, право на проведення широкої зовнішньоекономічної діяльності, створення за межами України представництв, філій та виробничих підрозділів? Отже, статут КП «Сумижитло» не відповідає інтересам громади і потребує серйозного корегування.
Щодо тарифу. Громадяни, які у перші дні створення КП «Сумижитло» звернулись за роз’ясненнями, одержали роздруківку тарифу, «єдиного» для будинків різних типів, різного віку і поверховості у розмірі 1,49 грн. за 1 м2 площі квартири. Такий підхід абсолютно незрозумілий. Перелік послуг потребує детального розшифрування, а тариф – перевірки правильності його розрахунку по кожній складовій. Домовленість з фінансовим директором Тарановою М. В. щодо перегляду з метою уточнення переліку послуг і розміру тарифу, напередодні була досягнута. Потребують уточнення складові: «технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем», «підготовка житлового фонду до сезонної експлуатації», «проведення поточного ремонту» та інші. Без сумніву, деякі складові тарифу можуть бути вилучені під час громадських слухань. Була також досягнута домовленість щодо розгляду проекту типового договору, запропонованого громадськими організаціями міста «Відкрите суспільство», «Добробут», «Гамалєя». До речі, цей проект договору був розроблений і запропонований міській владі ще у 2009 році, проте до цього часу його впровадження нею гальмується. Взаємовідносини між КП «Сумижитло» і споживачами послуг повинні будуватись на основі договорів через проведення громадських слухань на кожному будинку окремо. І це треба робити якомога швидше.
Залишається питання щодо сплати за користування системою диспетчеризації, якої в багатьох будинках не існує, відсутності договорів на утилізацію, знешкодження і захоронення твердих побутових відходів.
Повертаючись до першого питання порядку денного, слід визначити, що при застосуванні двоставкового тарифу на послуги з опалення, як показують дослідження, близько 30% населення позбавляється державних субсидій, а виробники теплової енергії, водночас, збільшують свої прибутки. Це доведено в ряді наукових праць, зокрема, у працях відомого економіста В.П. Полуянова. Тим більше, що Кабінет Міністрів України не рекомендує застосовувати двоставковий тариф при комбінованому виробництві енергії (електричної і теплової), що притаманно для ТОВ «Сумитеплоенерго». Про скасування двоставкового тарифу заявили громади Львова, Білої Церкви та інших міст України.
Виступили:
Бутенко А.Ф. представник громади міста. Відзначив, що чиновники і депутати утаємничують від нас свої оборудки. Чому не було обговорення важливих для громади рішень? Наприклад, статут КП «Сумижитло» у друкованих виданнях Сумської міської ради – газетах «ДС» і «Суми і сумчани» не опублікований. Доступ до Інтернету має не кожна родина, навіть газети не кожна сім’я виписує.
Ващенко М.Г. – представник громади міста. Зазначив, що такого свавілля у житлово-комунальній сфері м. Суми, яке відбувається останнім часом, мабуть ніде в Україні немає. З людей збираються великі кошти, але в будинках практично нічого не робиться. Десятки мільйонів зникають невідомо де, а стан будівель житлового фонду погіршується з кожним роком. Житлова політика управління ЖКГ спрямована не на задоволення потреб споживачів, а на лобіювання інтересів приватних осіб. Піднявши тарифи майже у 2 рази, в одних руках (в КП «Сумижитло») будуть акумулюватись величезні кошти, а враховуючи, як влада чинить опір намаганням громадськості проконтролювати процес, у підсумку будемо мати те, що мали раніше з «Сумикомунтранс» і «Коменерго-Суми». Нам не буде соромно, якщо порахуємо свої гроші. Будинків комунальної власності у м. Суми більше 1600 при їх середній площі, скажімо, у 3600 м2. Перемножуючи загальну кількість будинків на середню площу і на тариф 1,49 грн./м2, одержимо суму у 8,58 млн. грн.. на місяць. А тепер помножимо на 12 місяців і на коефіцієнт 0,85 (КП «Сумижитло» обслуговує близько 85% житлового фонду). Уявляєте, яка це сума?
Северина Л.А. – представник громади міста. Говорила про те, що тариф у 1,49 грн. з м2 житлової площі запропонований КП «Сумижитло» без обстеження стану будинків, без визначення коштів, які потрібні на їх обслуговування і ремонт. Комісії для обстеження будинків, в яких повинні були б представлені їх мешканці, не створювались. Громадські слухання, на яких люди могли б висловити свої зауваження і пропозиції до тексту договору і складових тарифу не проводились. Складові тарифу не розшифровані, а це, як показує досвід, призводить до виникнення різного роду ускладнень. Тому такі тарифи є неприйнятними. Подібними діями грубо порушується законодавство України у сфері надання і споживання житлово-комунальних послуг, а тому ці факти повинні б зацікавити прокуратуру.
Олійник А.С. – представник громади міста. Звернув увагу на те, що виробник теплової енергії ТОВ «Сумитеплоенерго», згідно з нормами законодавства України не може бути виконавцем послуг з централізованого опалення , постачання гарячої та холодної води і водовідведення для споживачів багатоквартирних будинків комунальної власності, що і підтвердив у своїй постанові Харківський апеляційний адміністративний суд, а отже не має права надавати ці послуги. Повноваження ТОВ «Сумитеплоенерго» закінчуються біля зовнішньої стіни будинку. Виходячи з цього, рішення виконкому № 322 і № 830 не відповідають законодавству і є не чинними.
Бивалін П.Ф. – представник громади міста. Відзначив, що не можна встановлювати один і той же тариф для будинків різного типу, різного віку і поверховості, тим більше без обстеження будинків, без проведення громадських слухань. Це є грубим порушенням законодавства, перш за все постанови КМУ № 529. Не вирішена проблема прибудинкових територій, не окреслені їх межі, відсутня документація плану прибудинкової території. «Коменерго-Суми» працювало дуже погано. По буд. Кірова, 4 тільки за 2010 рік не довиконано робіт на 70 тис. гривень. Як повернути ці кошти?
З введенням у дію посередницької структури «Сумижитло» фінансові питання стануть, на мою думку, ще більше заплутаними, а надання йому права займатись зовнішньоекономічною діяльністю – це відкрите вікно для зникнення наших грошей за кордоном в офшорах. Якщо говорити про залучення інвестицій, то створювати свої виробничі підрозділи в Європі для цього не треба. Впродовж останніх 10 років чи більше, влада створює організації різних форм для обслуговування житла: комунальні і приватні ЖЕКи, ДЕЗи. Але гроші продовжують зникати у чиїхось кишенях. Відповідальності за це ніхто не поніс. Навпаки, керівників цих структур підвищують по службі. Проблема з ліфтовим господарством залишається невирішеною. Не можна уявити, як КП «Сумижитло» збирається обслуговувати ліфти, не маючи у своєму штаті кваліфікованих спеціалістів. Впевнений, що ліцензії на виконання цих робіт підприємство не має. Хто поверне нам наші гроші за невиконані роботи збоку ЖЕКів, якщо їх витіснили з ринку, і яким чином це планується зробити?
Манойленко Л.І. – представник громади міста. Висловив занепокоєність тим, що внаслідок непродуманих, непрофесійних дій міської влади, у місті створилась конфліктна ситуація. ЖЕКи, передчуваючи, що їх витісняють з ринку, за декілька місяців до 01.07.11 – дати створення КП «Сумижитло», фактично припинили надавати послуги. «Сумижитло» фактично зайшло на ринок не маючи тарифів. Якщо будинки не обстежувались, громадські слухання не проводились, а споживачам не дали змоги висловити свої зауваження і пропозиції – тарифів немає. Не має тарифів – немає і договірних відносин між надавачами послуг і споживачами. Немає договорів – «Сумижитло» не має права стягувати кошти з населення, а споживачі не мають зобов’язань ї сплачувати, тим більше, що «Сумижитло», у всякому разі на початку своєї діяльності, просто неспроможне надавати послуги у повному обсязі та необхідної якості.
І ще одна проблема. Перед тим, як передати будинки з балансу УЖКГ на баланс КП «Сумижитло», необхідно було, знову ж таки, обстежити їх стан. Цього не зроблено. Таким чином, маємо суцільні порушення, а це вже потребує втручання прокуратури.
Рижих І. О. – представник Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою. Звернула увагу на неточну інформацію, яка прозвучала на зборах щодо участі в конкурсі на визначення виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій СКС «Консалд» і «Коменерго-Суми». Ці підприємства в конкурсі, який був проведений впродовж одного дня 21 червня, участі не приймали.
На більшість запитань збоку присутніх на зборах представники УЖКГ і КП «Сумижитло» відповісти не змогли, бо, за їх словами, не одержали від свого керівництва відповідних повноважень.
Після цього представники КП "Сумижитло", Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою, а також депутат Калінінська демонстративно покинули залу.
5. Слухали: Про прийняття резолюції зборів (конференції).
Клісенко В.П. запропонував прийняти резолюцію зборів (конференції), яку зачитав аудиторії.

Вирішили: Проголосувати за прийняття резолюції зборів (конференції) представників мешканців житлового фонду м. Суми.
Довести її текст (див. Додаток до протоколу) до відповідних установ (організацій) та органів місцевого самоврядування з метою звернути їх увагу та дослухатись та рахуватись з інтересами громади при прийнятті важливих для неї рішень.
Результати голосування:
«за»                 117
«проти»                      –
«утримались»            –
«не голосували»        17 (покинули залу)
Додаток:         Резолюція       на 2 арк.
Голова зборів:                                                                      Клісенко В.П.
Секретар:                                                                              Якимець Н.І.


РЕЗОЛЮЦІЯ
Учасників зборів (конференції) представників мешканців житлового фонду
міста Суми – споживачів житлово-комунальних послуг.

4 серпня 2011 року                                                                                                              м. Суми

Обговоривши ситуацію, яка склалася у сфері надання і споживання житлово-комунальних послуг у м. Суми, керуючись  нормами  викладеними у ст.ст. 5, 34, 39, 40 Конституції України,  Указом Президента України від 15.09.05 № 1276 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та в межах повноважень, передбачених ст.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасники зборів
відзначають
-        Рекомендації попередніх зборів мешканців будинків комунальної власності збоку Сумської міської ради, виконавчого комітету СМР, Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою СМР, виконавців ж/к послуг, що викладені в пп. 1 і 3 Резолюції від 12 квітня 2011 року, не виконані.
-        Більшість рішень, які приймаються у сфері житлово-комунального господарства міста, зокрема щодо встановлення тарифів, опротестовуються прокуратурою, або скасовуються судами.
-        Конкурс по визначенню виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій  проведений 21 червня цього року з порушеннями встановлених процедур (у тому числі що стосується залучення до участі в роботі конкурсної комісії представників громадськості).
-        Усе це свідчить про свідоме порушення законодавства та неприпустиме з боку влади ігнорування думки громадян, які утримують цю владу, сплачуючи податки.
Учасники зборів вирішили
1.      Звернутись до депутатів Сумської міської ради з проханням:
        скасувати рішення виконкому СМР від 28.12.10 № 830 «Про тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла та електричної енергії ТОВ «Сумитеплоенерго» для населення» і № 831 «Про тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води Дирекції «Котельна Північного промвузла ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе» для населення» , як такі, що не відповідають законодавству України;
        скасувати рішення виконкому СМР від 20 травня 2011 р № 322 «Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми», як таке, що не відповідає законодавству України;
        зобов’язати виконком СМР переглянути та привести у відповідність до вимог законодавства і нормативно-правових актів України всі інші рішення, які стосуються функціонування житлово-комунальної сфери міста;
        зобов’язати виконком СМР виконати постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року по справі № 2а-7976/10/1870 про скасування рішення від 22.09.09 № 484 та від 05 липня 2011 року по справі № 2а-9798/10/1870 про скасування рішення від 17.11.09 № 632;
        розглянути питання скасування двоставкового тарифу, виходячи з того, що:
·         Кабінет Міністрів України не рекомендує застосовувати двоставковий тариф для підприємств з комбінованим виробництвом теплової енергії (яким є ТОВ «Сумитеплоенерго»;
·         при двоставковому тарифі кількість громадян, які отримують субсидії зменшується, що не відповідає державній політиці в частині соціального захисту малозабезпечених громадян.
2.      Вважати за необхідне депутатам міської ради напередодні сесій інформувати виборців про їх позицію щодо вирішення важливих для громади проблем та регулярно звітувати перед ними.
3.      Управлінню ЖКГ разом з КП "Сумижитло" в тижневий строк переглянути статут комунального підприємства та привести його у відповідність до задекларованих мети та завдань, оскільки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно статуту, не є предметом його діяльності, що суперечить пп. 1.1, 1.3, 3.1 наказу  Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.05 № 60. В іншому разі, результати конкурсу по визначенню виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій вважати не чинними.
4.      Управлінню ЖКГ здійснити контроль та зобов`язати житлово-експлуатаційні організації міста і КП «Сумижитло»:
-        виконати розрахунки тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно до Постанови КМУ № 529 від 20.05.09 та через механізм проведення громадських слухань, затвердити їх в установленому законом порядку по кожному будинку окремо до 01.10.2011;
-        укласти із споживачами договори на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідності з типовим договором, розробленим громадськими організаціями міста на основі Типового до Постанови КМУ № 529 від 20.05.09 та надати їх споживачам в  комплекті з копіями рішень виконкому про загальну суму тарифу, його структуру, періодичність та строковість надання послуг, як це передбачено вищезазначеною постановою; перелік послуг детально розшифрувати.
5.      Зобов’язати балансоутримувача та виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій провести інвентаризацію систем диспетчерського зв`язку у ліфтах. У разі їх відсутності (виведення з ладу) – виключити послугу на обслуговування систем диспетчеризації з тарифу.
6.      Зобов’язати підприємство – надавача послуг з утилізації твердих побутових відходів терміново укласти із споживачами договори на цю послугу та надавати їм платіжні документи у відповідності до ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".  Управлінню ЖКГ вирішити питання про надання субсидій населенню на цей вид послуг.
7.      У випадку подальшого ігнорування владою рішень (резолюцій) зборів, нехтування думкою та інтересами громади, остання буде змушена ініціювати недовіру міській раді та міському голові.
Голова зборів                                                                                               Клісенко В. П.
Секретар                                                                                                       Якимець Н. І.


З метою перевірки повсякденням деяких висновків теоретичної статті: «Божевільні тарифи ЖКГ: що нас чекає і як платити менше», ми пропонуємо зацікавленим громадянам міста Суми таку Відповідь на попередження, що надходять до багатьох у ці спекотні дні:

Директору ТОВ «Сумитеплоенерго»
м. Суми вул. Лебединська 7
Пляцуку Л. М.

П.          І.         Б.,
що мешкає за адресою:
400__ м. Суми,
вул. ____________,  __, кв. __
тел. __ __ __


Відповідь на попередження

Наданим мені попередженням Ви пропонуєте заключити договір на погашення заборгованості за спожиту теплову енергію. З приводу цього повідомляю:
по-перше, з огляду на те, що ТОВ "Сумитеплоенерго" не уклало зі мною основний договір на надання послуги з централізованого опалення, постачання гарячої, холодної води та водовідведення згідно типового договору до постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05 зі змінами за № 933 від 03.09.09 і наші взаємовідносини є невизначеними (порушено ст.11 Цивільного Кодексу України та ст. ст. 19, 26,29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"), я не можу укласти з Вами будь-який інший договір.  А з огляду на п.1 ст.32 Закону де "плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору", я взагалі не маю права Вам сплачувати без договору;
по-друге, згідно чинного законодавства мешканці багатоповерхових будинків (незалежно від форми власності) мають право на отримання житлово-комунальних послуг, у складі яких – послуга з централізованого опалення, постачання гарячої, холодної води та водовідведення (ст.13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", п.1.1. наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.05 № 60). Всупереч цьому Ви пропонуєте мені сплачувати за спожиту теплову енергію як за товар, до якого я, як споживач житлово-комунальних послуг, ніякого відношення не маю, а тому такі вимоги є грубим порушенням чинного законодавства (ст.ст. 1, 25 Закону України "Про теплопостачання" та вищезазначених нормативно-правових актів). Відповідно Ваше попередження про звернення до суду є порушенням п. 1.3. ст. 96 Цивільно-процесуального Кодексу України ;
по-третє, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 по справі № 2а-7976/10/1870 за позовом прокурора м. Суми до виконавчого комітету Сумської міської ради про скасування рішення суб'єкта владних повноважень № 484 від 22.09.09 чітко визначено, що ТОВ "Сумитеплоенерго" не є і не може бути виконавцем послуги з централізованого опалення, постачання гарячої, холодної води та водовідведення, оскільки воно є монополістом з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії до точки розподілу біля будинку, а вищезазначена житлово-комунальна послуга подається по внутрішньо будинковим мережам будинку житлово-експлуатаційними підприємствами міста (абз. 3 п.4 додатку до рішення виконкому Сумської міськради від 14.06.06 № 32-МР).
З огляду на вищенаведене, Ваші вимоги до мене є протиправними.
Дата                                                                                                                     Підпис
___________________________________________________________________________


*P.S. (один екземпляр залишити у себе, другий відправити на адресу ТОВ "Сумитеплоенерго" замовною поштою, чек про сплату підколоти до свого екземпляру, або якщо передаєте нарочним – на своєму екземплярі отримати № реєстрації, дату та підпис відповідального працівника ТОВ "Сумитеплоенерго").

Якщо, не зважаючи на вищевикладені обставини, підприємство все ж звернеться до суду і Вам буде надіслано замовною поштою судовий наказ:
– а) обов'язково проставте дату отримання судового наказу у журналі поштарки;
– б) обов'язково у 10-денний термін подайте заяву до відповідного суду про скасування судового наказу до якої прикладіть копію цієї відповіді на попередження.


Івано-Франківська міська рада спрощує умови оренди землі для дрібних підприємців
В Івано-Франківську спрощують процедуру оформлення документів, необхідних для оренди землі підприємцями міста. Депутати пропонують надавати землі в оренду на 5 років замість трьох, як це було раніше.

З цією ініціативою до колег звернувся голова постійної депутатської комісії з питань будівництва, архітектури, земельних відносин, охорони навколишнього середовища та сприяння розвиткові сіл свободівець Петро Гавриш. Збільшення терміну оренди має на меті скорочення витрат підприємців на поновлення документації. У той же час, кожну таку справу депутатська комісія розглядає індивідуально, і в деяких випадках термін оренди може бути змінено.
"Сьогодні підприємці стикаються з низкою проблем при оформленні права на оренду землі, що створює значні незручності. Тому, на нашу думку, варто внести зміни у цей процес і зробити правила м'якшими", – зазначив Петро Гавриш. Голова комісії також додав, що влада повинна йти назустріч громадянам, які прагнуть відкрити власну справу, допомагати, а не створювати різноманітні перешкоди. "Збільшення терміну оренди земельних ділянок – це суттєвий крок назустріч підприємцям", – вважає депутат-свободівець.
Окрім того, депутати розпочали роботу зі скасування рішень виконавчого комітету, котрі не відповідають чинному законодавству. Так, на Х сесії скасовано два таких рішення. Одне з них, ухвалене 2008 року, дозволяло зведення прибудови до житлового будинку на розі вулиць І. Франка та М. Павлика.
"Рішення передбачає здійснення будівельних робіт у межах червоних ліній, що є грубим порушенням законодавства, – наголосив свободівець-голова постійної депутатської комісії. – Наша комісія детально підходить до вивчення кожного питання і аналізу ситуації у місті в цілому. Це дає нам змогу виявляти помилки, свідомо чи несвідомо допущені при ухваленні рішень виконкомом. Такі рішення необхідно скасовувати".
Прес-служба Івано-Франківської обласної організації ВО "Свобода"
Івано-Франківськ.              7 червня 2011      http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/022299/


Івано-Франківська міська рада реорганізувала управління архітектури та житлово-комунального господарства
2 червня 2011 року під час Х сесії Івано-Франківської міської ради депутати ухвалили рішення про реорганізацію структури виконавчого комітету. Зокрема, ліквідовано управління житлово-комунального господарства, відділ транспорту і зв'язку, управління архітектури та містобудування та створено на їх основі два департаменти.
Користуючись своїми виключними повноваженнями, міський голова Віктор Анушкевичус виніс на розгляд сесії питання "Про внесення змін до рішення міської ради від 11.07.2002 року (ІІ сесія ІV демократичного скликання) "Про структуру та чисельність виконавчих органів міської ради". Зокрема, передбачалось створення експертно-аналітичного відділу ради та незначні кадрові переміщення.
Натомість, користуючись наданою міським головою можливістю, депутатська фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" висунула власний, альтернативний документ, який передбачав значно масштабніші зміни у структурі виконавчих органів влади міста. Свою пропозицію депутати аргументували необхідністю радикальних структурних змін та зменшенням штатів виконавчих органів.
Крім того, депутати прямо заявили про "великі сумніви" у фаховості та відповідності займаній посаді головного архітектора міста Ігора Гаркота. Тож, ліквідація управління архітектури та містобудування матиме наслідком звільнення чиновника.
Відповідно до ухваленого рішення, міська рада створила замість ліквідованих нові виконавчі органи – департаменти комунального господарства, транспорту і зв'язку і департамент містобудування та архітектури. Перший з них очолить профільний заступник міського голови Микола Саєвич. Кандидатуру на другу посаду попередньо розгляне земельна депутатська комісія.
Рішення, запропоноване "Свободою", практично одностайно підтримали усі фракції міської ради, крім представників партії "Третя сила".
Прес-служба Івано-Франківської обласної організації ВО "Свобода"                                             2 червня 2011
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/022233/



Депутаты решили все-таки принять закон о «жилищном рабстве»
Проект Жилищного кодекса готовят ко второму чтению, несмотря на протесты общественности и замечания экспертов.
Уже завтра состоится расширенное заседание Комитета по вопросам строительства, градостроения и жилищно-коммунального хозяйства и региональной политики Верховной Рады, на котором будет обсуждаться вопрос о подготовке проекта Жилищного кодекса Украины ко второму чтению.
Напомним, что законопроект прошел первое чтение и был принять за основу, но 7 февраля –  отозван после большого количества замечаний и протестов общественных организаций. Только от депутатов поступило 549 предложений и замечаний, а 20 общественных организаций подписали «Манифест против жилищного рабства», проведя акцию протеста под стенами ВР.
По информации главного консультанта Комитета ВР Сергея Старовойтова, Комитет продолжает получать предложения и замечания по поводу проекта Жилищного кодекса. До 12 мая поступило 172 предложения от общественных организаций и отдельных граждан, и предложения продолжают поступать ежедневно.
По мнению экспертов, идея принятия Жилищного кодекса неактуальна, поскольку в Украине уже действуют Гражданский Кодекс, Закон об ОСМД, о социальном жилье, регулирующих правоотношения в этой сфере.
Кроме того, они считают законопроект направленным на закрепощение и эксплуатацию собственников жилья.
 «Очередная попытка принять проект Жилищного кодекса никоим образом не связана с намерениями реформировать жилищно-коммунальное хозяйство страны. Цель этого документа: распаевать отрасль между несколькими деловыми парламентскими группами, которые грезят узаконить жилищное крепостничество и пополнить собой в Украину число быстрых миллиардеров», – считает председатель Демократического альянса Василий Гацко.
По его мнению, попытки возродить рассмотрение проекта Жилищного кодекса в Верховной Раде могут привести к новой волне протестов.
18 Мая 2011 09:45  




Держміськпромнагляд: Сумські ліфтові організації не мають права займатися ліфтами
04.04.2011 13:36:50
У зв'язку з критичною ситуацією у ліфтовому господарстві з метою комплексного та неупередженого підходу до встановлення причин такого становища, управлінням Держміськпромнагляду по Сумській області спільно з представниками територіальних органів інших областей України була проведена комплексна перевірка спеціалізованих організацій з виконання ними вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час утримання та експлуатації ліфтів в області.
Порушення, які були виявлені під час численних перевірок, вразили навіть досвідчених інспекторів та експертів.
Зокрема, більшість ліфтових організацій не має необхідної матеріально-технічної бази, засобів, приладів та інструментів для належного утримання в технічно справному стані та необхідності проведення якісних і своєчасних ремонтів, обслуговування та експертизи закріплених за ними ліфтів.
Жодна з «ліфтових лабораторій» не має стенду для перевірки обмежувача швидкості ліфта, не вистачає приладів для вимірювання шуму, освітлення, електричних і механічних параметрів ліфтів.
Посадові особи Держміськпромнагляду виявили факти проведення неякісного ремонту і обслуговування ліфтів, експертиз, експлуатації технічно несправних ліфтів. Періодичний технічний огляд 18 ліфтів загалом було проведено організацією, у якій відсутній відповідний дозвіл органів Держміськпромнагляду.
Також було виявлено факт видачі позитивного висновку експертизи за результатами експертного обстеження ліфтів, у якому не вказано залишковий ресурс або продовжений термін безпечної експлуатації ліфтів.
Цікавими, якщо не сказати більше, виявилися обставини, коли працівники експертних організацій, які мали дозвіл на проведення експертизи, одночасно мали такий же дозвіл на виконання роботи по обслуговуванню цих же ліфтів – фактично експертиза носила цілком замовний характер.
 «Якщо говорити своїми словами, то перевірку не пройшла жодна з тих організацій, які безпосередньо відповідають за безпечне користування ліфтами, тобто за нашу з вами безпеку, – говорить начальник управління Держміськпромнагляду по Сумській області Ігор ПАНТЕЛЄЄВ. – То чи варто, нарешті, запитати: на які ліфтові організації можна сьогодні покластися в Сумах, коли жодна з них не в змозі виконувати відповідні роботи?
За порушення, що загрожують життю і здоров'ю громадян та працюючих, були видані приписи на заборону виконання робіт з обслуговування, ремонту, монтажу, технічного діагностування та іншим роботам всім спеціалізованим суб'єктам господарювання області, зокрема ТОВ «Міськсумиліфт», «Сервісліфт-Суми», ТОВ «СКС Консалд» та ін.
Зупинено експлуатацію ще 25 ліфтів у сумських багатоповерхівках. За допущені порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу притягнуто всіх керівників вищезазначених підприємств.
Виходячи з вищесказаного, ситуацію з утримання та експлуатації ліфтового господарства, особливо в обласному центрі, слід вважати критичною, що вимагає негайного реагування, повідомляє прес-служба управління Держміськпромнагляду по Сумській області.
Божевільні тарифи ЖКГ: що нас чекає і як платити менше
Свіжі платіжки за житлово-комунальні послуги змусили багатьох українців якщо не хапатися за голову, то принаймні замислитися, на чому ж можна заощадити, щоб платити менше. Можливостей не так вже й багато, але вони є - про них ми розповімо нижче. Проте глобально вирішити проблему ланцюжка «дорогі послуги - погана якість - низька енергоефективність» можливо виключно на рівні держави.
Свежие платежки за жилищно-коммунальные услуги заставили многих украинцев если не хвататься за голову, то по крайней мере задуматься, на чем же можно сэкономить, чтобы платить меньше. Возможностей не так уж много, но они есть – о них мы расскажем ниже. Однако глобально решить проблему цепочки «дорогие услуги – плохое качество – низкая энергоэффективность» возможно исключительно на уровне государства.
Начавшееся с нового года подорожание услуг ЖКХ – лишь начало долгого и трудного пути. На старте киевляне ощутили 35-процентный рост тарифов на отопление, а вместе с тем и квартплаты, для всех регионов стала дороже вода, а затем и электроэнергия. На очереди обещанное апрельское подорожание газа – на 20% и новый виток цен на услуги теплокоммунэнерго (на 26%). К осени они подорожают еще разок, и очень вероятно, что к ним подтянутся и другие коммунальные услуги. В итоге к зиме мы получим общее подорожание «коммуналки» приблизительно на 50%.
Слабые места «коммуналки»
«Украина является одной из наиболее энергоемких экономик мира. В Украине люди потребляют втрое больше электроэнергии, чем в Европе. Сейчас на улице теплая погода, а отопление невозможно отключить, ибо оно централизованное, а не индивидуальное. Это – реальная проблема», – заявил посол ЕС в Украине Жозе Мануэль Пинту Тейшейра, анонсируя Европейскую неделю энергоэффективности, которая в этом году впервые пройдет в Украине.
В свою очередь Святослав Павлюк, замдиректора украинско-польского фонда ПАУСИ, подчеркивает необходимость пересмотреть параметры потребления газа для обогрева жилого сектора. По словам эксперта, в 2010 году украинцы потребили почти 58 млрд. кубометров газа, из них 30 млрд. использовались на обогрев зданий. Много это или мало?
По оценкам специалистов, это катастрофически много! Все прекрасно знают плачевное состояние наших теплоцентралей – у них огромный износ, значительные потери, да и наши дома далеки от герметичности. К примеру, энергопотребление зданий в нашей стране составляет 511 кВтч на квадратный метр площади, в то время как в Европе вдвое меньше – 255 кВтч. Получается, половина энергии у нас просто уходит в воздух.
Как утверждает замминистра по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Виталий Шаповаленко, в Украине около 25% всех потребляемых энергоресурсов расходуют в ЖКХ. Причем, по его словам, это единственная группа потребителей, которая за последние пять лет не сократила объемов энергопотребления.
И, судя по всему, в ближайшее время вряд ли будет его сокращать. Почему? Во-первых, для внедрения новых энергоэффективных технологий и оборудования средств, как обычно, не хватает. А во-вторых, все равно потери «зашивают» в тарифы, которые мы с вами оплачиваем. В этой ситуации потребителям остается только одно: по возможности максимально фиксировать объем потребляемых услуг, повсеместно применяя приборы учета, и… меньше использовать получаемые тепло-воду-газ-свет.
Дороговизна стимулирует
Суммы, которые граждане разных стран платят за свои коммунальные услуги, сильно разнятся – все зависит от их уровня доходов. Еще лет 10 назад на оплату ЖКУ европейцы тратили 5–8% семейных бюджетов. Сегодня это соотношение несколько увеличилось, но, как правило, в большинстве стран оно не превышает 20%. У нас сейчас в очень усредненном варианте также получается около 10% от дохода семьи.
Однако для многих пенсионеров, получающих «минималку», отдавать за квартиру даже 10% их дохода (если оформлять субсидию) накладно – на жизнь, при нынешней-то дороговизне, остаются копейки. «У нас плата за энергоносители для населения намного ниже, чем в других странах. Но надо учитывать, что у нас зарплата очень низкая, поэтому соотношение зарплат и платежей достаточно высокое», – сказал «Профилю» ведущий эксперт энергетических программ Центра Разумкова Владимир Омельченко.
Подорожание уже отразилось на уровне оплаты: в ноябре 2010-го населению было начислено 3 млрд. грн за ЖКУ, оплачено 90%, а в январе нынешнего года начисления выросли на 50% – до 4,5 млрд. грн, при этом уровень оплаты упал до 84%. Суммарный долг населения превысил 12 млрд. грн, и в Кабмине уже рассматривают возможность хотя бы частичного его списания вместе с отменой недавно введенной пени за просроченную оплату. Как показала практика, более результативным оказался столичный стимул: когда за оплату до 20 числа потребителям предоставляют скидку.
Проблема Украины в том, что до сих пор у нас в самих тарифах заложены условные «скидки», и в итоге они не покрывают пусть даже их гипотетически обоснованный уровень: население оплачивает от 60% до 90% их «реальной» стоимости. А это вовсе не поощряет более экономное пользование.
У нас даже национальные программы повышения энергоэффективности стали появляться только после подорожания газа два года назад. Вероятно, нынешний рост тарифов заставит нас более расчетливо относиться к потребляемым ресурсам. Зачем же платить больше?
Как платить меньше
Электроэнергия
Стандартные меры – замена ламп накаливания на энергосберегающие лампы (уменьшают энергопотребление минимум вдвое, а срок их службы в восемь раз больше), применение экономичных режимов работы стиралок и посудомоечных машин. В электрочайнике кипятите столько воды, сколько нужно, а не полный доверху. Светлые тона отделки, чистые плафоны и местная подсветка вместо общей – мелочи, но и они вносят свою лепту.
Выключайте технику, находящуюся в режиме stand by – за час простоя она хоть и мало (0,5–10 ватт), но потребляет, – это телевизор, микроволновка, DVD, музыкальный центр, принтер, беспроводные телефоны (база) и зарядные устройства, особенно для мобилок.
По словам главного инженера АК «Киевэнерго» Юрия Гладышева, согласно законодательству, энергокомпании Украины обязаны за собственные средства заменить индукционные (механические) счетчики света у потребителей на современные электронные. Последние, в отличие от своих предшественников, учитывают ВСЮ электроэнергию, которую потребляют даже маломощные приборы.
Поэтому он советует: выключайте все электроприборы из сети, уходя из дома (или за ненадобностью). Также эксперт рекомендует устанавливать многотарифные счетчики, которые позволяют оплачивать электроэнергию по разным тарифам в зависимости от времени суток.
Так, пользуясь электричеством в ночное время по минимальным тарифам, можно сэкономить 30–60% в сравнении с однотарифным учетом, что немаловажно при использовании наиболее «прожорливых» посудомоек и стиралок. Наиболее выгодно это владельцам частных домов, где некоторые блага (электроотопление, подогрев полов, автополив и т. д.) можно использовать только в ночное время.
Тепло
По словам Юрия Гладышева, поскольку в Украине потребители не имеют прямых договоров с энергокомпаниями по отоплению, а только с ЖЭО (ЖЭКи, ОСМД), то сэкономить в отдельно взятой квартире на тепле практически невозможно. Только если владельцы квартир установят внутриквартирные счетчики тепла, что недешево и длительно по окупаемости. К тому же в этом случае житель платит только за отопление собственной квартиры и не платит за места общего пользования.
Таким образом, эти расходы ложатся на плечи его соседей. Разумней поставить внутридомовой (на весь дом) счетчик тепла и при этом провести ряд энергосберегающих мероприятий: утепление фасадов, ремонт внутридомовой системы теплоснабжения, установка качественных входных дверей и оконных систем в парадном, установка регуляторов на радиаторах в квартирах и т. д. По опыту, такие мероприятия дают не менее 30% экономии потребления тепла.
Одна из наиболее эффективных и окупаемых мер – установка автоматизированного индивидуального теплового пункта (ИТП) в многоэтажном доме, советует технический директор компании ЭСКО «ЭнергоИнжиниринг» Екатерина Шишка.
Главное, чтобы система отопления в доме не была старой зашламованной и разрегулированной, тогда ИТП окупится за 3–6 лет. Также эффективны теплоизоляция трубопроводов и задвижек, находящихся в подвалах и на чердаках, – это окупится максимум за пять лет. К тому же есть резон утеплять цоколи и подвалы, а также стены домов минватой или пенополистиролом (в «панельках» это окупится в течение 7–10 лет). Утепление крыш и замена окон окупит себя за 20–40 лет. Такие меры эффективны, если установлен домовой счетчик тепла, особенно в кооперативе или ОСМД.
Счетчик тепла в квартире можно установить, если в доме – горизонтальная разводка отопления, и в квартиру тепло поступает по одной, а выходит по другой трубе. При подаче тепла по стоякам это невозможно. Впрочем, высокие затраты на установку прибора увеличивают срок его окупаемости на многие годы.
Системы автономного обогрева хороши для индивидуальных домов, особенно электрообогрев при двухтарифном электросчетчике. Отключить центральное отопление и смонтировать «автономку» в квартире у нас не разрешает законодательство, получить соответствующие разрешения будет просто нереально.
Вода
Установка счетчиков окупается буквально на протяжении года – слишком высока оплата по нормативам потребления. А вот для экономии воды рекомендуют применять, казалось бы, «мелочи»: установить душеобразную насадку на кухонный кран, закрывать раковины пробками при мытье посуды, использовать рычаговый смеситель и предпочесть душ принятию ванны.
Газ
Установка счетчика в квартире даст эффект (и то лишь через несколько лет) только при проживании более трех членов семьи.
Сравни себя с соседом
Рейтинги энергоэффективности – широко распространенная практика в развитых странах, – говорит экономист аналитического центра «Бест» Борис Додонов. В США это рейтинг штатов, в Великобритании сравнивают города. А компания Siemens совместно с The Economist Intelligence Unit составляют так называемый «Индекс Зеленого города» для 30 европейских столиц. Особого внимания заслуживает субиндекс «Здания», в котором учитывают три индикатора – энергопотребление жилых зданий, энергоэффективность стандартов строений и предпринятые инициативы по улучшению этих показателей.
По всем этим пунктам Киев набрал ноль баллов, в то время как самыми энергоэффективными оказались Берлин, Стокгольм и Осло. Рейтинг – отличная возможность сравнить ситуацию в разных странах и оценить эффективность применяемых ими мер. Единственное, что радует: последнее место Киева показывает колоссальный потенциальный эффект от внедрения у нас энергосберегающих технологий.
Также в Европе для каждого здания существует обязательный сертификат энергоэффективности, по которому арендатор или покупатель получает всю информацию о том, какие затраты на энергоресурсы его ожидают. А это стимулирует массовое внедрение энергосберегающих технологий при строительстве зданий. Кстати, 386 муниципальных зданий во Львове в рамках пилотного проекта уже получили энергетические сертификаты, и этот опыт начали использовать еще 23 города Украины.
Источник: http://www.profil-ua.com/