10 років з дня загибелі журналіста Ігоря Александрова

Донецьк – Сьогодні минає 10 років від дня загибелі слов’янського журналіста, директора ТРК «ТОР» Ігоря Александрова. На Північному цвинтарі міста Слов’янськ, що на Донеччині відбудеться панахида за загиблим журналістом. Його побили у фойє власної телерадіокомпанії 3 липня 2001 року, а через чотири дні Александров помер.

Автор серії телепередач «Без ретуші» на телебаченні міста Слов’янськ Донецької області, де колишні працівники УБОЗ розповідали про зв’язки місцевого криміналу з правоохоронцями, загинув за журналістську діяльність. Він не встиг видати в ефір четверту передачу циклу, що мала розкрити імена найвищих посадовців, пов’язаних зі злочинцями.

За вбивство Ігоря Александрова у 2006 році судили 12 людей, зокрема, і героїв його публікацій – слов’янських бізнесменів, братів Рибаків.  Покарані за вбивство скоро мають вийти на волю, і це викликає занепокоєння вдови Александрова Людмили.

 «Десять років вже минуло. А у людей, які несуть покарання закінчується термін перебування у місцях ув’язнення. І це насторожує, бо винні вони чи ні – це на їх совісті, а ми живемо в одному місті», – каже Людмила Александрова.

За 10 років люди не міняються

Справа Александрова була оголошена закритою у 2004 році, але донецькі колеги журналіста вважають, що його реальні вбивці не тільки не покарані, але й перебувають у вищих ешелонах влади. За десять років небагато змінилось в місцевій журналістиці, каже власний кореспондент УНІАН у Донецьку Олена Колгушева.

Справа Александрова була оголошена закритою у 2004 році, але донецькі колеги журналіста вважають, що його реальні вбивці не тільки не покарані, але й перебувають у вищих ешелонах влади. За десять років небагато змінилось в місцевій журналістиці, каже власний кореспондент УНІАН у Донецьку Олена Колгушева.

Не вбити, а засудити

Між тим, на думку медіа-юриста Наталії Грановської, за десять років більшою проблемою українських медіа стала не свобода слова, а доступ до інформації.

«Журналістам завжди хочеться писати на гострі і неприємні теми. А для того, щоб про це писати, необхідно мати інформацію, а з доступом є проблеми», – каже медіа-юрист.

Грановська зазначає, що сьогодні посадовців використовують проти журналістів не битки,  якими убивали Александрова, а позови до судів про спростування інформації і відшкодування моральних збитків.

Ольга Доровських                                              07.07.2011

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24258098.html