Відкрите суспільство

«...кому підпорядковується публічна влада, кому підпорядковується верховна влада в країні - бандитам або громадянам країни? До того часу, поки це питання не вирішене, ніякі інші питання не можуть бути вирішені.»

Андрій Іларіонов

«Янукович – людина старого кримінального складу, яка має свої ігри «за поняттями». У тому світі не ухвалюють закон в принципі. Така людина може говорити про закон, але кримінальний світ не любить закону... Карні злочинці в таборах говорили політичним: ви прийдете до влади і знову мене посадите, оскільки моя справа – обійти закон, а ви хочете привести суспільство до закону»

Євген Сверстюк, доктор філософії, політв'язень радянського режиму.

понеділок, 19 вересня 2011 р.

«Остолыпин»-Азаров, рептильный Янукович и «моск партии» – Юрий Левенец



Читая отчеты о выступлениях Януковича на ялтинском «саммите» Пинчука, о выступлениях лидеров других стран, о привычных приколах с туалетом, в очередной раз убеждаешься в том, что проблемы нынешнего президента нашей страны неизлечимы. Нет таких экспресс-курсов, которые бы превратили человека с умственным развитием водителя-дальнобойщика в главного топ-менеджера крупной и неблагополучной страны. Я ничуть не хочу унизить профессию дальнобойщика, но, согласитесь, есть разница между водителем и президентом. Разница кругозора, ответственности, профессиональных навыков. Виктор Федорович – хороший водитель, когда у него есть выписанный подробно маршрут и надежная машина. В нынешнем качестве президента страны – у него нет ни того, ни другого. Насчет возможности обучения в его 61 год… увы, не верится. Он и так исчерпал свои возможности, когда дорос от простого грабителя до губернатора области. Затем рост закончился, что вполне естественно. Сейчас идет уже скорее угасание умственных способностей, что мы (и не только мы) наблюдаем каждый день.
Виктор Федорович чем-то похож на крупную рептилию, типа крокодила. Мощное тело, блестящие хватательные реакции, но мозг в этой крепкой голове – с ноготок, и животное практически не поддается дрессировке. С этим, кстати, согласны даже придворные политтехнологи Януковича, например Кость Бондаренко, который недавно заявил, что «іноді його звинувачують у відсутності належного гуманітарного вантажу, але в Януковича є те, що необхідно політику – надзвичайна інтуїція.» Именно. Интуиция, инстинкты, хватательные рефлексы (скорее рептилии, чем даже собаки Павлова), но, увы, гуманитарного багажа это не заменит. Первобытный человек от человека современного отличается именно этим самым «гуманитарным багажом», которым Виктор Федорович «нагрузиться» в силу разных причин не успел. И не успеет никогда. И потому Украина обречена краснеть за него на любой международной встрече. И синеть от холода и голода при очередной «реформе».
И все-таки, если мозг у этой крупной рептилии мизерно мал для управления государством, то кто этот мозг замещает? Кто представляет «коллективный разум» Виктора Федоровича, которого даже его ближайщие соратники между собой иначе как «овощем» не называют? Кто готовит ему, пусть пустые, но явно не им написанные речи, которые он старательно заучивает? Анна Герман? Вряд ли. Ее удел – воровство денег, выделенных на книги «лидера» и воровство текстов для этих книг. Сергей Левочкин? Конечно. Но, он скорее «орговик» и манипулятор, чем отвественный за «интеллектуальное обеспечение». В принципе, «патронирует» нашего слабоумного Администрация Президента в количестве 524 человек. Но, понятно, что 99 процентов этой конторы – шлак, попавший на синекуру и клерки, обеспечивающие перемещение бумажек с места на место. Почетные пенсионеры и мажоры, вроде начальника управления коммуникаций, некой 25-летней Даши Косолаповой, лишь в 2010 году окончившей журфак.
Но кто же все-таки задает «тренды» для Януковича и прочей нынешней весьма приземленной «элиты». Кто учит их выговаривать фамилии Ахматовой, Хантингтона и Столыпина. А ведь кто-то учит. Вот вчера Азаров очень нескоромно сравнил свои «реформы» с реформами Столыпина. Сомнительно, чтобы Николай Янович знал вообще эту фамилию. Не иначе, как услышал он ее от главного теневого «политтехнолога» Януковича, директора Института политических и этнонациональных исследований им. И. Ф. Кураса Юрия Левенца, который долго размышлял об убийстве Столыпина 7 сентября этого года на эфире у Киселева. Интересное, кстати, выступление. В частности, Левенец говорит в нем о том, что накануне убийства Столыпин был уже обречен на отставку. Он пережил два правительственных кризиса, неожиданно грянул третий и судьба его была предрешена. Николай Янович давно уже обречен на отставку, а собственное его сравнение со Столыпиным просто вынуждает пригласить Азарова как можно чаще посещать киевскую Оперу. Глядишь и современный Богров найдется.
Кстати, в этом выступлении Левенца ухо зацепилось за одну фразу: «Суд над Богровым проходил строго по процедуре того времени». Надо же, эту фразу можно каждый день слышать сейчас на Крещатике, где на фонограмме кого-то из уродов Калашникова постоянно повторяется призыв, чтобы суд над Тимошенко «проходил строго по процедуре». Вот это и называется «тренд». Кем-то придуманный, и кем-то распространяемый. О Юрии Левенце можно рассказывать долго, приводить расшифровки телефонных разговоров и даже записей Мельниченко. Но, мы начнем с конца.
До недавнего времени я думал, что плагиатом в команде Януковича занимается исключительно Анна Герман. Но нет. Даже «моск» команды Януковича – Юрий Левенец оказался причастен к этому постыдному пороку. 11 июля 2009 года Юрий Левенец в газете «Зеркало недели» опубликовал статью под названием: «Главное – национальные интересы» о книге В.Горбулина «Без права на покаяние»
Третий абзац в этой статье выглядит следующим образом: «Как известно, понятие «национальная безопасность» впервые появилось в книге Уолтера Липмана в 1943 году, а потом получило официальное признание в США принятием Акта о национальной безопасности (1947). На основе этого документа был учрежден Совет национальной безопасности. Постепенно начала формироваться концепция национальной безопасности США, сначала в довольно размытых терминах. Понадобились десятилетия, чтобы эта концепция приобрела четко структурированный характер, базировалась на осознанных и понятных дефинициях.»
Сайт «Плагиат» заприметил, что этот абзац дословно повторяет текст рецензии российского автора Юрия Батурина на книгу Сергея Коротунова «Формирование политики национальной безопасности России в контексте проблем глобализации.»
Выглядит он так: «Как известно, понятие «национальная безопасность» впервые появилось в книге Уолтера Липмана в 1943 году, а затем получило официальное признание в США принятием Акта о национальной безопасности (1947), на основе которого был учрежден Совет национальной безопасности. Постепенно стала формироваться концепция национальной безопасности США, поначалу в довольно размытых терминах. Потребовались десятилетия, чтобы эта концепция приобрела четко структурированный характер, стала опираться на осмысленные и ясные дефиниции.»
Заметим, что текст рецензии Батурина опубликован 4 февраля 2004 года. Структура дальнейшего текста Левенца также удивительно напоминает текст рецензии Батурина. Что особенно срамно, так это то, что Левенец не постыдился украсть чужой текст для рецензии на книгу Горбулина, своего если не учителя, то благодетеля. Впрочем, если воруешь деньги, то почему бы не воровать тексты? Кстати, о деньгах. Юрий Левенец засветился на «пленках Мельниченко» в довольно интересном контексте:
 «КУЧМА: Ты понимаешь, дальше деньги на *** не нужны! Я был вынужден обращаться к таким людям, что лучше бы я к ним не обращался. Уже ж прошу: хлопцы, помогите! Сегодня ж осталось двадцать дней. Сегодня надо же наращивать позитивы, еб твою мать! (Прямо перед выборами правительство погасило задолженности по зарплате и пенсиям – Ред.).

БАКАЙ: Надо, чтобы вы мне поставили задание конкретней и более точно. И я найду источники для этого, как только вы признаете. Леонид Данилович, до этого мы перечислили 48 миллионов 800 гривен, и 10 миллионов 4 тысячи 957 долларов. Это было сделано моими заместителями, проверенными через его начальников штабов для оплаты Юре (Юрий Левенец, украинский политтехнолог, главный разработчик кампании Кучмы – Ред.). После этого нами было уплачено 4 миллиона долларов “живыми” (в данном случае имеются в виду наличные деньги – Ред.), но они говорят, что там 100 тысяч не хватало. Я не буду спорить… Мы донесли эти 100 тысяч.

КУЧМА: Мне делать не***, чтобы смотреть твои счета! Игорь, если ты собираешься жить не в Украине, а в какую-то другую страну выезжать, то ты же понимаешь, что это совсем не то. Если мне собираетесь яйца морочить все время, то ты же понимаешь, я не из тех людей, которые дают, чтобы яйца морочили. Ты мне Игорь, я тебе в глаза смотрю, а ты мне говорил, что я вам обеспечу 250 миллионов долларов на избирательную кампанию. Они сейчас нужны!»
Бедный Леонид Данилович, знал бы он, через какие липкие руки проходят деньги на его выборы.
 (продолжение следует)
Станислав Речинский, «ОРД»                                       19.09.2011 2:47
http://www.ord-ua.com/2011/09/19/ostolyipin-azarov-reptilnyij-yanukovich-i-mosk-partii---yurij-levenets/?lpage=1

субота, 17 вересня 2011 р.

Хроніка злочину

9127. Запам’ятайте цю цифру, ви ще неодноразово її почуєте. Це номер законопроекту, який уряд Януковича приніс у Раду ввечері 8 вересня, о 18.38. Наступного ранку, об 11.50, законопроект включили (проломили) в порядок денний, а о 12.12 – ухвалили (проломили) у першому читанні. Комітети документ не розглядали, вранці його передали лише Ківалову. Депутатам теж прочитати не дали – текст занесли в зал перед голосуванням. Далі, час на підготовку до другого читання скоротили до семи днів. Тому голосуватиметься (проламуватиметься) в цілому законопроект №9127 наступного тижня, 22 вересня. Кабмін упевнений, що президент його підпише негайно. Я стверджую й попереджаю, що, поставивши підпис під №9127, Янукович скоїть тяжкий злочин, свідомо спрямований на руйнування основ держави і суспільства. А що потім?
Якби Україна була демократичною правовою державою, як записано в Конституції, то потім було б таке.
Спікер Литвин, прем’єр Азаров та міністр юстиції Лавринович усуваються від посад і йдуть під суд. Міністерство соціальної політики закривається, Тігіпка звільняють через непотрібність. Парламент розпускається. Оголошуються дострокові вибори – парламентські та президентські. Рішенням суду діяльність Партії регіонів і Народної партії (даруйте, але саме так вона себе називає) припиняється, обидві партії влади розпускаються судом – за антиконституційні дії, які підривають основи держави і суспільства. Президент під суд іде трохи згодом, отримавши на дострокових виборах префікс «екс».
Розмріявся? Анітрохи. Я ж зробив застереження – якби...
Що ж відбудеться насправді? Ми з вами побачимо. Варіант перший – країна прокинеться і зупинить злочин влади під номером 9127. Варіант другий – народ побурчить (поматюкається) в «хатах скраю» і покірно проковтне, як уже бувало неодноразово. Я переконаний, вибачати владі ТАКЕ – не можна.
А тепер візьму на себе невдячну працю – допоможу слідчим прокуратури розкрити й кваліфікувати склад злочину. Якщо не сьогодні, то на майбутнє знадобиться.
Хронологія злочину
Провісником законопроекту №9127 був його старший брат під номером 7562 – та ж сама назва, той самий автор, по суті – калька. 7562 не побачив світу, опозиція його абортувала 6 вересня. Однак через два дні після того на світ з’явився №9127.
А тепер про все по черзі. На старий Новий рік Янукович поклав під «йолку» святковий подарунок. Саме цього дня, 14 січня, його уряд вніс законопроект №7562. Назва – «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» – нічого поганого не вістувала. Швидше навпаки. Читаємо пояснювальну записку: «Внесення запропонованих змін до чинного законодавства дозволить Україні виконати у відповідній частині рішення Європейського суду в справі «Юрій Миколайович Іванов проти України».
Можливо, пана Іванова Ю.М. і хотіли ощасливити. Йому і таким, як він, у законопроекті відведено п’ять сторінок із двадцяти. Але цей закон точно завдасть відчутного удару по мільйонах громадян із іншими прізвищами. А ще – він дозволить урядові безконтрольно приватизувати стратегічні об’єкти енергетики, насамперед газотранспортну систему.
Досягненню цих двох «стратегічних цілей» присвячено втричі більше – п’ятнадцять сторінок законопроекту, злочинницьки захованих у Перехідних положеннях. Злочинницьки, бо за гарною назвою закону заховали зовсім інше, зле. Добре не ховають.
Перехідними положеннями вносяться зміни у п’ятнадцять (!) законів України, у підсумку – обмежуються або скасовуються соціальні гарантії держави для мільйонів українських громадян різних категорій.
Ось перелік законів, із яких вирізають соціальні гарантії: «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Основи законодавства України про культуру», «Основи законодавства про охорону здоров’я», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про пожежну безпеку», «Про захист рослин», «Гірничий закон України», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей війни».
А тепер наберіться терпіння прочитати до кінця перелік категорій громадян, яким Янукович хоче обмежити або скасувати соціальні гарантії, – це понад десять мільйонів людей по всій країні, ви неодмінно виявите в цьому переліку своїх рідних, близьких, колег та друзів.
Отже, працівники міліції та члени їхніх родин; слідчі прокуратури і члени їхніх родин; усі категорії чорнобильців – батьки і діти, школярі і студенти, учасники ліквідації аварії та жителі зон зараження, працюючі й пенсіонери, інваліди всіх груп та категорій, сім’ї і діти загиблих ліквідаторів аварії; працівники культури, медики й фармацевти, спеціалісти із захисту рослин, які живуть у сільській місцевості; учасники бойових дій, учасники війни, інваліди війни, а також члени їхніх родин; ветерани праці та особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також члени їхніх родин; особовий склад державної пожежної охорони та члени їхніх родин; працівники шахт і гірничих підприємств, а також особи, які мають право на безплатне отримання вугілля; діти війни; колишні неповнолітні в’язні концтаборів і гетто, зокрема інваліди, зокрема нагороджені орденами й медалями, дружини (чоловіки) тих, хто помер від нацистських переслідувань, зокрема інвалідів. Я нарахував у законопроекті 36 категорій громадян. Якщо помилився, то в бік заниження.
Як бачимо, законодавча новела Януковича дуже далека і від назви закону, і від інтересів Юрія Миколайовича Іванова.
Злочинна суть Перехідних положень полягає в тому, що у разі ухвалення цього проекту рівень гарантованих державою соціальних стандартів визначатиме не Закон, а Кабмін – своїми підзаконними актами. Фактично – Мінфін, у ручному режимі. Так, як захоче. Для мільйонів людей соціальні гарантії та пільги буде обмежено або скасовано, сумніватися в цьому не доводиться.
Чому? Наведу приклад із власного досвіду.
Мною у співавторстві було підготовлено, Радою – ухвалено і президентом – підписано Закон України №1510 від 11 червня 2009 р. Відповідно до цього закону, що набув чинності з 1 січня 2010 року, військовослужбовці отримали право на грошову компенсацію вартості житла (на їхнє бажання) замість власне житла, яке їм гарантує держава. Щоб черга рухалася швидше, а бюджетні гроші не витрачалися на хабарі місцевій влади та відкати будівельникам. Але реально військові такого права не отримали досі. Чому? Бо Кабмін за два з гаком роки так і не спромігся ухвалити постанову, яка б визначила порядок (процедуру) отримання грошової компенсації. І не має наміру це робити, ігноруючи закон, звернення депутатів, скарги військових та членів їхніх сімей.
Отож те саме буде з усіма соціальними гарантіями й пільгами, якщо Рада дозволить Януковичу виключити з соціальних законів конкретні зобов’язання держави в цифрах (суми та періодичність виплат) і передати Кабмінові право в ручному режимі фінансувати лише ті гарантії і пільги, які він зможе або захоче забезпечити.
А саме таку хитру «технологію» і вмістив у Перехідні положення міністр юстиції Лавринович. Із законів викреслюються конкретні суми виплат і їх періодичність, а натомість всюди по тексту вписуються однотипні фрази: «Виплати здійснюються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Ручне керування Кабміну – це політична доцільність і корупція. Ми це вже проходили...
Більше того, громадяни втрачають право піти в суд і там захистити своє законне право, бо право це Янукович якраз і хоче із закону вилучити! Немає права – немає суду. «Спритність рук – і ніякого шахрайства!»
Неважко передбачити, що грошей у Кабміну не буде. Хто ж добровільно відмовиться від диких відкатів, бюджетного розкрадання та шикарного життя у стилі Luxury? За найскромнішими оцінками, при теперішній «сильній» владі з бюджету крадуть 20% коштів (цитата Януковича) і навіть більше (цитата Азарова). Гадаю, ще більше, хоча й за зізнанням лідерів ПР виходить приблизно 60 мільярдів гривень на рік! Зрозуміло, що на соціальні гарантії грошей не залишиться, і не тільки на них.
А от перед виборами гроші несподівано «з’являться», і в гонитві за голосами влада вкотре запустить спіраль популізму – убивчу для країни. І це ми проходили…
Ось, власне, суть афери, запропонованої парламенту. Що сталося далі? А те, що й мало статися.
Усі парламентські комітети розглянули законопроект і… відмовилися його підтримувати. Саме через невідповідність змісту назві, злодійкувато сховані Перехідні положення і грубе порушення Конституції. Лише один комітет Ківалова (з питань правосуддя) висловився «за», але до нього претензій немає. Тому що згідно із законом кожен комітет аналізує лише свої, профільні, статті. Тому Ківалов оцінював лише тіло закону – п’ять сторінок з двадцяти про виконання рішень Європейського суду, а там якраз усе гаразд.
Головне науково-експертне управління Ради підготувало свій висновок – теж негативний.
Фракції БЮТ, НУ-НС і КПУ постійно порушували це питання на погоджувальній раді по понеділках, у присутності представників і Кабміну, і президента. Вимога депутатів – Кабмін повинен відкликати проект №7562. Автор статті, як голова комітету, мінімум п’ять разів озвучував цю саму вимогу.
Скандал вийшов за межі парламенту. Законопроект №7562 і його авторів (уряд Януковича) стали регулярно згадувати «незлим тихим словом» скрізь: на телебаченні, в газетах, на акціях протесту чорнобильців і ветеранів. У Раду, Кабмін і на Банкову пішов потік гнівних звернень громадян, громадських організацій, профспілок і партій з вимогою за жодних умов закон не ухвалювати.
Детально все розписую лише з однією метою – показати, що всі ключові посадові особи у владі, навіть якщо раніше й не знали, то тепер уже чітко почули й усвідомили: 7562 – це афера, злодіяння, злочин проти народу, Конституції і законів України.
Влада зупинилася. Литвин, як міг, упродовж півроку всіляко зволікав із внесенням законопроекту в зал для голосування. Кабмін і президент періодично, швидше ритуально, просили Раду проголосувати №7562, але за горло не брали і пальці у двері не вставляли. Весняна сесія на тому й закінчилася.
У перший же пленарний день вересня Партія регіонів вимагала включити №7562 до порядку денного осінньої сесії. Не вийшло – 209 голосів. Регіонали вимагають проголосувати повторно – і знову проліт, 210 голосів. Чечетов провис у нокауті.
А далі команда Януковича пішла напролом. Увечері 8 вересня Кабмін реєструє той самий проект (крім норми про приватизацію газової труби, надто вже скандальна тема) під новим номером 9127.
Литвин, нехтуючи мораль і закон, робить усе, щоб уже на ранок 9127 було внесено в зал і проголосовано. Хто і чому зламав Литвина, не знаю, але ламати себе дозволяють або слабкодухі, або безпринципні. Спікер, як це з ним часто трапляється в конфліктних ситуаціях, завбачливо залишає зал, передоручаючи довершити аферу Мартинюку. При цьому Литвин дає команду своїй фракції голосувати «за».
Адам Іванович чудово розумів, у що його втягли, оскільки сам він солідарно з фракцією КПУ та опозицією проголосував «проти». Але, як головуючий на засіданні, справу свою він довершив. З огидою, напевно, але довершив. Очевидно, команду отримав з такої висоти і в такій формі, що відмовитися було дорожче.
На табло 246 голосів – законопроект №9127 ухвалено у першому читанні. Пауза. Дійство продовжиться наступного тижня.
Кваліфікація злочину
Співучасники злочину порушили: дванадцять статей Конституції України (статті 6, 8, 17, 19, 21, 22, 55, 85, 92, 113, 117, 124); Закон України «Про регламент Верховної Ради України», плюс кілька обов’язкових для виконання рішень Конституційного суду.
Перелік порушень очевидний, тут не треба бути юристом, тим більше що стосовно цього проекту в ЗМІ висловлювалося багато експертів. Крім того, з детальним юридичним обґрунтуванням цей перелік міститься у висновку Головного науково-експертного управління ВР, і я вдячний керівникові ГНЕУ Василю Борденюку, підпис якого стоїть під документом, за професійну і чесну позицію.
Від себе додам, у т.ч. для слідчих прокуратури: порушуючи законодавство України, співучасники злочину діяли цілком усвідомлено і вкрай організовано; в умовах чіткої координації вони реалізовували єдину волю й працювали на досягнення єдиної мети; більше того, вони були заздалегідь неодноразово, в усній і письмовій формі, попереджені про незаконність їхніх дій, так само як про руйнівний характер наслідків – для держави і суспільства.
Наслідки злочину
Вони також названі у висновку ГНЕУ і рішеннях Конституційного суду. Наведу лише кілька витягів із цих документів, щоб ми розуміли, чим для держави і суспільства може обернутися ухвалення Радою і підписання Януковичем закону №9127.
 «Руйнуються засади правової держави».

 «Легалізується втручання виконавчої влади у сферу правосуддя».

 «Легалізується втручання Кабінету Міністрів України у сферу виключної компетенції законодавчого органу».

 «Підривається принцип довіри особистості до держави».

 «Порушується принцип верховенства права – принцип пропорційності, забезпечення правових очікувань, правової впевненості, права на захист».
Що це означає неюридичною мовою? Син Гліб, бачачи мене увечері за комп’ютером, запитав: «Про що, тату, пишеш статтю так пізно?». Протягом десяти хвилин я пояснив йому, семикласникові, простими словами, що означає 9127. Після легкої розгубленості Гліб тихо, але досить твердо сказав: «Тату, а хто ж захищатиме нашу країну, коли трапиться лихо, не дай Боже, другий Чорнобиль або війна, якщо вона так б’є по своїх?! Як чоловікам іти в бій, вогонь чи на радіацію, коли вони знають, що в разі загибелі їхні діти з мамою залишаться покинутими напризволяще, непотрібними державі? А хіба можна заборонити людям у суді шукати захист? Так не можна. Не боїшся, що багато людей можуть просто виїхати з України, тому що не зможуть планувати свій бюджет, своє життя? І що тоді?».
Тринадцятирічний хлопчина, який ніколи не читав законів… Серцем він одразу відчув ті небезпеки, про які на своїй професійній мові попереджають фахівці. Команда Януковича все це прочитала, але не зупинилася, навпаки – іде напролом.
Прочитайте проект №9127, порівняльну таблицю. І самі побачите, чим ці експерименти можуть закінчитися для країни. Дві позиції для порівняння.
Сьогодні інваліду війни І групи держава щорічно до 9 травня гарантує десять мінімальних пенсій за віком, ІІ групи – вісім, ІІІ групи – сім; учаснику бойових дій – п’ять мінімальних пенсій, плюс щорічне лікування в санаторії. А от законопроект №9127 не гарантує інвалідам і учасникам бойових дій нічого: Кабмін може дати їм по дві-три гривні або 10—15 копійок; а путівку в санаторій – узагалі раз на 30 або 50 років. І при цьому все буде ніби законно. Суди відпочивають, інваліди прискорено вимирають. У цьому була справжня мета? Янукович не думав, хто при такому ставленні до солдата – інваліда війни захищатиме нашу країну на наступній війні? Подумайте, Вікторе Федоровичу, ви ж Верховний Головнокомандувач, чи вам про це не доповіли?
Сьогодні ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які внаслідок опромінення втратили здоров’я і стали інвалідами, а також сім’ям, які втратили годувальника-ліквідатора, держава гарантує одноразову компенсацію в таких розмірах: інвалідам I групи – 60 мінімальних зарплат; II групи – 45; III групи – 30; дітям-інвалідам – 10; сім’ям, які втратили годувальника, – 60; батькам померлого ліквідатора – 30 мінімальних зарплат. Тепер увага: законопроект №9127 не гарантує жодному з них нічого! Скільки Кабмін захоче, стільки й дасть. Янукович не думає, що ліквідатори-інваліди і сім’ї тих, хто вже помер від отриманої радіації, проклянуть таку владу разом з її президентом? А як їм вірити державі, яка забрала в них рідну людину, а потім намагається заощадити на одноразовій виплаті у зв’язку зі смертю?! Вікторе Федоровичу, може, ви відкладете на якийсь час теніс-плавання і прочитаєте уважно цей опус під номером 9127? Бо незнання від відповідальності не звільняє…
Співучасники злочину
Янукович. Почесний лідер Партії регіонів, глава держави. У нинішній системі влади ключові рішення приймає одноосібно, уряд – на підтанцьовці. Про проект №9127 поінформований. Якщо не від самого Азарова дізнався, то через Акімову (представник президента в Кабміні) і Мірошниченка (представник президента в Раді). Двоє останніх володіють усіма деталями, включно з переліком порушень та прогнозом наслідків.
Нагадаю, тиждень тому в ефірі в Савіка Шустера Акімова намагалася довести, що команда Януковича, на відміну від усіх попередніх, нібито проводить системні реформи. Щоб усе було законно, прозоро, щоб працювала система, а чиновник був позбавлений права вирішувати державні питання кулуарно або розподіляти бюджет у ручному режимі. Я правильно зрозумів ваш месидж, Ірино Михайлівно? Але ж ви вже точно знали, що проект 9127 передає Кабмінові десятки мільярдів саме в ручний режим?!
Азаров. Лідер Партії регіонів, прем’єр-міністр. Його більше турбує баланс бюджету, тому готовий урізати все, що ріжеться, не зважаючи на норми Конституції або законів і особливо не замислюючись про далекосяжні наслідки. Вистояти б день, та ніч протриматися… І все ж під проектом №9127 стоїть особистий підпис Азарова.
Лавринович. Член Партії регіонів, міністр юстиції, юрист вищої кваліфікації. Чітко усвідомлює, на що йде і які статті законів порушує. Його міністерство готувало проект, сам міністр представляв його у Раді. У пакеті документів 9127 підпис Лавриновича є.
Литвин. Лідер Народної партії, голова ВР. Знає й чудово розуміє все, що відбувається навколо 9127. Довго стримував натиск, але зрештою організував усе, як потрібно – злочинцям, а не народу (штрих до назви партії). Стенограма це зафіксувала.
Мартинюк. Один із лідерів Комуністичної партії України. Знає й розуміє все до деталей. Думаю, діяв під примусом. Проте організаційно голосування за проект №9127 забезпечив. При тому що депутати попереджали Мартинюка про порушення Конституції та законів; інформували його про махінації в комітеті Ківалова, коли на засідання комітету (якщо таке взагалі було) представників від опозиції не запросили, у т.ч. Кармазіна, першого заступника Ківалова… Стенограма все це зафіксувала. Пом’якшувальна обставина: Мартинюк не дозволив того дня прийняти закон у цілому, хоча Кабмін на це розраховував і комітет Ківалова наполягав.
Агресивно-слухняна більшість. Під керівництвом диригента-«смотрящого», Чечетова, 9127 підтримали 246 депутатів: Партія регіонів – 189, Народна партія – 19, позафракційні – 10, тушки у фракції НУ-НС – 11. Знайдіть їхні прізвища на сайті Ради і добре запам’ятайте на майбутнє.
Окремо поки що тримається група «Реформи заради майбутнього»: 17 людей у першому читанні 9127 підтримали, але при цьому двічі заявили: якщо до другого читання Перехідні положення з проекту не заберуть, то голосувати «за» група не буде. Стенограма зафіксувала. Якщо це тверда позиція, то я її вітаю. А якщо сигнал для переговорів (торгів) із президентом, і потім вони, опустивши голови, проголосують «за», тоді – у список злочинців.
Якщо Генеральна прокуратура наважиться зупинити цей злочин і притягнути винних до відповідальності, вона може порушити кримінальну справу за фактом моєї публікації – вперед! Конкретні статті у Кримінальному кодексі хай уже підшукають слідчі, я й так виконав за них більшу частину роботи.
Уже чую, як придворні спікери (спікерші) повчають – мовляв, злочинцем людину може назвати лише суд. Згоден. За однієї умови – якщо в країні суд є. В Україні його немає, у цьому переконалися не тільки українці. Тому імена злочинців називаю я, маючи на те і моральні, і правові підстави. Заздалегідь попереджав, підказував, як зробити правильно, не порушуючи закон, – не прислухалися.
Популізм vs відповідальність
Передбачаю також обвинувачення в популізмі та заграванні з виборцями. Тому давайте відразу розставимо крапки над «і».
Перше. У популізмі мене ніхто ще не обвинувачував, не давав для того підстав. На президентських виборах не я обіцяв позахмарне підвищення зарплат і пенсій, п’ятирічні податкові канікули підприємцям, статус держслужбовця вчителям і медикам, контрактну армію за кілька місяців та інші популістські міражі. Це робив Янукович під загальним слоганом «покращення життя вже сьогодні». Обіцянки – не виконані, а реформований Януковичем суд виніс вердикт: під час виборів можна обіцяти все що завгодно, за невиконання обіцянок жодної відповідальності немає. Класно ви прикрилися від відповідальності за популізм!
Друге. Проблема соціальних виплат і пільг справді існує, і її потрібно вирішувати, в цьому наші позиції збігаються.
Не має право парламент щомісяця впроваджувати нові пільги й нові категорії пільговиків. Тим більше за суто професійною ознакою.
Чим далі від Чорнобильської катастрофи, тим більше власників «корочок» ліквідатора, чим далі від війни – тим більше липових ветеранів. Влада не бачить тут корупції?
Армія не воює, мирна підготовка військ практично на нулі, але при цьому щорічно плодяться тисячі «учасників бойових дій». Нікому зупинити цей абсурд?
Влада не знає, що навколо судів створено потужні корупційні мережі, де юридичні фірми за пристойний відкат «вибивають» для громадян із держави всілякі виплати та пільги? Мільярди!
Влада не бачить, що багато прокурорів, суддів, міліціонерів, податківців та митників їздять на машинах екстра-класу, дехто відкрито декларує нерухомість за кордоном, але при цьому вони ж отримують пільги з бюджету?!
Неприпустимо, коли є закон, але він не виконується. І це триває рік у рік, при всіх Кабмінах.
Держава зобов’язана захистити слабких і тих, хто справді потребує підтримки, – це її пряма функція. Але скажемо чесно: в Україні не може бути 13 мільйонів пільговиків – 28% населення. Жодна економіка і жоден бюджет такого не витримають.
Третє. Що потрібно робити? Про це писали й говорили неодноразово, у т.ч. на сторінках DT.UA. Запровадити на півроку мораторій на встановлення Радою нових виплат і пільг. Провести за три місяці (якщо цього не зроблено досі) повну ревізію пільг і пільговиків, вичистити від липових «корочок», перекрити схеми їх видачі. Забезпечити повну прозорість і цільове використання мільярдних коштів за програмами соціальної спрямованості, що виділяються з бюджету (попри всі проблеми, навіть дуже чималі). Розібратися з концентричними колами корупції навколо судів, які заробляють на пільгах і пільговиках. Реально, тобто чесно (без відкатів на рівні 30——50% в умі), оцінити ресурсні можливості бюджету, на рік-три-п’ять наперед. Виділити пріоритети серед нинішніх 87 категорій і статусів пільговиків, запропонувати розумний баланс інтересів, із перспективою вирівнювання ситуації кожних півроку. Де розумно – для бюджетників замінити професійні пільги на підвищену зарплату. Запропонувати критерії та механізми з акцентом на адресний характер допомоги, яка виключатиме «підтримку» тих, хто і без держави живе непогано. І таке інше. Зрештою, є міністр соціальної політики Тігіпко, це його робота.
Четверте. Соціальні проблеми потрібно вирішувати відповідально, а не нахрапом, у режимі «гоп-стоп», як із проектом 9127.
Соціальні стандарти, які держава гарантує своїм громадянам, тим більше коли держава примушує (просить) громадян ризикувати своїми здоров’ям та життям, – такі зобов’язання держави повинен визначати Закон. Ніякого ручного керування Кабміну!
Проштовхувати закони, які зачіпають інтереси мільйонів людей, до того ж підривають стабільність суспільства й держави, без попереднього широкого обговорення – недопустимо! Лавринович знає, що він не мав права вносити проект 9127 без обговорення з громадськістю.
П’яте. Чесний діалог із суспільством для влади, яка замахнулася на системну реформу, – необхідна умова успіху реформи і спадкоємності (коли влада зміниться) у її проведенні.
У діалозі ключові слова – чесність і довіра. Тут я бачу найбільші проблеми.
Представники громадських організацій, які відстоюють права чорнобильців, ветеранів та інвалідів, до діалогу готові, вони розуміють, що краще реальні (хай нижчі) гарантії, ніж дуті цифри в законі.
А ось владі вести діалог важко, ухиляючись від справедливих запитань. Звідки взялося Межигір’я? Чому син президента так швидко став мільярдером? Та й син прем’єра дихає йому в спину?! І тому подібне. Буде розмова німого з глухим. Як і сталося з проектом 9127.
Точка неповернення
Янукович ще може зупинити цей злочин. Тим самим локалізувати конфлікт, який наростає в суспільстві, уберегти команду і себе особисто від кримінальної відповідальності за порушення Конституції та законів.
Як зупинити? Перший крок зовсім простий: прийняти закон 9127 без Перехідних положень (таке виправлення я вже зареєстрував, і, думаю, не тільки я), виконавши тим самим зобов’язання України перед Європейським судом. У такій редакції закон 9127, гадаю, підтримають усі фракції ВР, у тому числі опозиція.
Другий крок набагато складніший: розробити і внести в Раду законопроект, назва якого відповідала б його змістові, наприклад – «Про систему державних соціальних гарантій і пільг».
Має влада чітке бачення проблеми та шляхів її вирішення? Здатна вона переконати суспільство у правильності своєї позиції? Є політична воля прийняти закон і відповідати за його реалізацію? Дійте! Якщо без злодійкуватих маніпуляцій і порушень, то опозиція вам не заважатиме, а може, у чомусь навіть і підтримає.
А для того, щоб влада не заступала за червону риску, громадянам України час нарешті прокинутися. Інакше влада відбере не тільки право на підприємництво, пенсію, квартиру, землю, мирні демонстрації, соціальну допомогу нужденним, а й усі інші права, зафіксовані в Конституції та законах України.
22 вересня, в день голосування законопроекту, КОД (Комітет опору диктатурі) закликає громадян пікетувати Раду, щоб не допустити злочину. Тому що в європейській країні таке немислиме. За визначенням.
Адже ми громадяни! І кожному з нас Конституція надає право захищати від зневажання її, Конституцію, і свої законні права.
У країні зареєстровано сотні громадських організацій і профспілок, які захищають законні права шахтарів, медиків, учителів, ветеранів війни, військовослужбовців, чорнобильців, дітей та інвалідів. Майже 200 партій і сотні неурядових організацій (великих і малих), які декларують готовність відстоювати демократію, верховенство права, боротися з порушеннями закону.
Вам обіцяли «почую голос кожного» – тож подайте цей голос.

Буде гучним – влада його почує.
«Дзеркало тижня. Україна», №33
http://grytsenko.com.ua/blog/view-khronika-zlochynu.html

середа, 14 вересня 2011 р.

Милиция на допросе угрожала изнасиловать технолога футболок «Спасибо жителям Донбасса»


Во время допросов сотрудников «ПростоПринт» сотрудники милиции угрожали изнасилованием технологу компании. Об этом на своей странице в Facebook сообщил собственник «ПростоПринта» Денис Олейников.
 «Начиная с 27 сентября — со дня запланированного рестарта — ПростоПринт ежемесячно будет отчислять 0,5% оборота на некоммерческие и благотворительные проекты. Отдельно по 5 грн. с каждой проданной футболки будет передано нашему технологу Гале Редько для оплаты услуг наилучших юристов — чтобы люди, которые в ходе допроса угрожали ей изнасилованием, не только лишились погон, но и сели в тюрму»,- пообещал Олейников.
Он также сообщил, что в четверг, 15 сентября, с 18:00 до 21:00 на Майдане Незалежности компания проведет фан-ярмарку “Thank you, people of Donbass”. В ходе ярмарки каждый желающий сможет приобрести  футболки, а также чашки и сумки, «которые уже обрели широкую известность».
 «Акция, безусловно, будет политической. Но не про Тимошенко, Ющенко или Регионы — а про наши свободы, про то, что мы источник власти, а не „мясо“ для нее. Про то, что нет хуже цензуры, чем самоцензура — когда люди боятся носить футболки со „Спасибо..“, приговаривая „нет, они, конечно, смешные и никого не оскорбляют… но кабы чего не вышло“,- сообщал Олейников.
По его словам, «акция будет мирной и законной —  мы подаем заявку на её проведение в КМДА».
Ранее ZN.UA сообщало о том, что работа «ПростоПринт» была блокирована сотрудниками Управления по борьбе с организованной преступностью. Правоохранители конфисковали все оборудование, мотивировав свои действия подозрениями на подделку сувенирной продукции к ЕВРО-2012.
Напомним, что именно через сервис компании ( где каждый может заказать футболку по своему усмотрению) выпускались футболки с известной надписью «Спасибо жителям Донбасса…». 
Олейников уверен, что  таким же образом была организована и атака на компанию
 «Прописана очень хорошая схема – я говорил, что в таком случае завтра мы будем закрывать «Укрнет». Потому что некое лицо пишет другому лицу на «Укрнет», например, «Спасай Буркина-Фасо!», потом приезжает УБОП и изымает сервисы «Укрнет». Потому что они не могут понять, что адресант написал адресату. Завтра кто-то выкладывает какое-то видео – приезжают и арестовывают дата-центр. А зачем искать того, кто загрузил видео?»,- писал Олейников.
”Зеркало недели”                               14.09.2011 17:14

вівторок, 13 вересня 2011 р.


УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді                                                                           Сіренко О.І.
Суддів                                                                                                 Спаскіна О.А.
                                                                                                            Русанової В.Б.
За участю секретаря                                                                          Савченко O.B.
За участю представника відповідача                                              Дамова Є.О.
За участю третьої особи                                                                    Якимець Н.І.
Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Жилищник", товариства з обмеженою відповідальністю «Все для житла», приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» та Виконавчого комітету Сумської міської ради на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року по справі № 2а-9798/10/1870 за позовом Прокурора м. Суми до Виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи: Буркацька Ольга Яківна, Редька Юрій Володимирович, Якимець Наталія Іванівна, Клісенко Віктор Павлович, товариство з обмеженою відповідальністю «Жилищник», приватне ремонтно-будівельне підприємство «Рембуд», товариство з обмеженою відповідальністю «СКС Консалд», товариство з обмеженою відповідальністю «Все для житла», товариство з обмеженою відповідальністю «Техкомресурси» про визнання незаконним та скасування рішення, –
ВСТАНОВИЛА:
02 березня 2011 року постановою Сумського окружного адміністративного суду задоволено позов Прокурора м. Суми.
Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.09 «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми».
На зазначену постанову суду першої інстанції товариством з обмеженою відповідальністю «Жилищник», товариством з обмеженою відповідальністю «Все для житла», приватним ремонтно-будівельним підприємством «Рембуд» та Виконавчим комітетом Сумської міської ради подано апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Жилищник» просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість зазначеної постанови, оскільки вона прийнята без всебічного та повного дослідження обставин справи. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 485 від 04.09.2006 року та № 580 від 31.10.2006 року с чинним, оскільки п. 5 рішення №381 від 28.07.2009 року, яким скасовувались зазначені рішення, було скасоване рішенням № 627 від 11Л 1.2009, а тому залишаються чинними до цього часу.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Все для житла» просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме: зазначає, що така підстава скасування оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.09 року «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми», у зв'язку з не проведенням громадських слухань при його прийнятті є формальною.
В апеляційній скарзі приватне ремонтно-будівельне підприємство «Рембуд» просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість вказаного рішення. Так, зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що метою прийняття рішення №632 Виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.11.09 року було не погодження нових тарифів, а коригування діючих тарифів, затверджених попередніми рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 04.09.2006 р. №485 та від 31.10.2006 року №580, на коефіцієнт підвищення мінімальної заробітної плати, встановленої ст.55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Сумської міської ради просить скасувати Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року по справі № 2а-9798/10/1870 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено тієї обставини, що Виконавчий комітет Сумської міської ради не є відповідальним за проведення чи не проведення громадських слухань щодо формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
В запереченнях на апеляційну скаргу, треті особи Якимець Наталя Іванівна та Клісенко Віктор Павлович просять апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Жилищник», товариства з обмеженою відповідальністю «Все для житла», приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» та Виконавчого комітету Сумської міської ради залишити без задоволення, адміністративний позов Прокурора м. Суми задовольнити.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заперечення на апеляційні скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 28.07.2009р. рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №381 було погоджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми по кожному будинку окремо, згідно з додатками.
Пунктом 2 цього рішення Управлінню житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради було доручено до 01.09.2009р. внести зміни та доповнення до укладених Договорів на надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Пунктом 5 даного рішення було визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 04.09.2006р. №485 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій» зі змінами та доповненнями, від 31.10.2006р. №580 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності» зі змінами в додатках, від 05.10.2004р. №681 «Про порядок визначення загального показника якості послуг по утриманню житлових будинків і прибудинкових територій».
09.10.2009р. прокурором м. Суми було винесено Протест №3125 на рішення виконкому Сумської міськради №381 віл 28.07.2009р. «Про погодження тарифів на послуги з утримання прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми» у зв'язку з тим, що при прийнятті рішення №381 від 28.07.2009р. виконавчим комітетом Сумської міської ради було порушено Порядок прийняття тарифів визначених Постановою КМУ №529 від 20.05.2009р.
11.11.2009р. виконкомом Сумської міської ради було прийнято рішення №626, відповідно до якого Протест прокурора був задоволений і рішення №381 від 28.07.2009р. «Про погодження тарифів на послуги з утримання прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми» було скасовано.
17.11.2009р. виконавчий комітет Сумської міської ради прийняв рішення №632 «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми», яким виконавчий комітет Сумської міської ради погодив ті ж самі тарифи, які були затверджені рішенням №381 від 28.07.2009р.
22.01.2010р. прокурором м. Суми винесено протест на рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.2009р. з вимогою про скасування зазначеного рішення.
02.02.2010р. рішенням виконкому Сумської міської ради N$9! протест прокурора від 22.01..2010р. було відхилено, оскільки метою прийняття рішення е не погодження нових тарифів, а внесення змін до існуючих тарифів, затверджених рішеннями виконкому №485 від 04.09.2006р. та №580 від 31.10.2006р.
Задовольняючи позов Прокурора м. Суми, суд першої інстанції виходив з того, рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.2009р. «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми» прийняте з порушенням норм чинного законодавства та є незаконним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав:
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить:
1)      затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм;
2)      встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону;
3)      затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;
4)      визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;
5)      управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;
6)      забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;
7)      встановлення зручного для населення режиму роботи виробників та виконавців;
8)      інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам;
11)  проведення моніторингу виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства;
12)  вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.
Згідно ч.2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.
До 01.06.2009 р. на момент дії Постанови КМУ України №560 від 12.07.2005р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», для підприємств-виконавців послуг з утримання будинків та прибудинкових територій діяли тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які були погоджені рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради від 04.09.2006р. №485 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій» зі змінами та доповненнями, та від 31.10.2006р. №580 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності» зі змінами.
З 09.06.2009 року Постанова KM №560 від 12.07.2005 втратила чинність з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Постановою КМУ №529 від 20.05.2009р. при коригуванні тарифів передбачено, що коригуванню підлягають лише складові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення), що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження механізму коригування тарифів. Коригуванню підлягають діючі тарифи, прийняті відповідним рішеннями виконавчого комітету.
Постановою КМУ №529 від 20.05.2009р. визначено механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі – послуги) і поширюється вона на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі – виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Відповідно до п.2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ №529 від 20.052009р. Тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових критерій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком (далі – типовий перелік).
Виконавець доводить розрахунок тарифів до відома власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань.
За результатами громадських слухань перелік послуг за кожним будинком може бути зменшено виконавцем порівняно з типовим переліком за умови одержання у строк до 30 днів з дати проведення громадських слухань оформленого письмово в установленому законодавством порядку рішення власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) про забезпечення надання послуг, запропонований виконавцем перелік яких зменшено.
У разі коли перелік послуг зменшується, виконавець перераховує тарифи і подає новий розрахунок тарифів відповідному органові місцевого самоврядування, що приймає рішення про його затвердження (погодження).
З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі – договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік яких визначений за результатами громадських слухань згідно з типовим переліком.
Послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення с невід'ємною частиною договору про надання послуг.
Згідно до ст. 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», основними принципами державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги є відкритість, доступність та прозорість структури цін/тарифів для споживачів, відповідність рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, гарантія соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та відповідальність виконавців за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил. Керуючись вказаними нормами, органи місцевого самоврядування, відповідно до ст. 31 даного Закону зобов'язані затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Перевіркою економічної обґрунтованості зазначених тарифів, проведеною Державною інспекцією з контролю за цінами в Сумській області встановлено, що тарифи на відповідні послуги з утримання прибудинкових територій були погоджені виконавчим комітетом за відсутності розрахункових матеріалів, які б обґрунтовували зміну складових витрат. Аналіз складових тарифів в розрізі будинків показав, що одні статті собівартості послуг зменшені, а інші – збільшені.
Також, порушення порядку погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій при прийнятті оскаржуваного рішення №632 від 17.11.2009р. підтверджується висновком Державної житлово-комунальної інспекції у сумській області №29 від 27.012011р.
За результатами перевірки Державною житлово-комунальною інспекцією встановлено, що виконавчим комітетом сумської міської ради при прийнятті рішення №632 від 17.11.2009р. було порушено Постанову КМК №529 від 20.05.2009р. якою визначено, що виконавець доводить розрахунок тарифів шляхом проведення громадських слухань.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг про те, що рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 485 від 04.09.2006 року щ № 580 від 31.10.2006 року втратили чинність на підставі п. 5 рішення №381 від 28.07.2009 року, яке було скасоване рішенням № 627 від 11.11.2009, а тому залишаються чинними до цього часу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в рішенні відповідача №632 від 17.11.2009р. не зазначено до яких саме рішень виконавчого комітету Сумської міської ради вносяться зміни. Всі попередні рішення виконавчого комітету Сумської міської ради, яким погоджувалися тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій фактично залишаються скасованими. При цьому, зазначені тарифи погоджені у тому самому розмірі, що і тарифи, погоджені рішенням виконавчого комітету Сумської міськради №381 від 28.07.2009р., яке було скасовано за протестом прокурора відповідним рішенням відповідача від 11.11.2009р.
Доводи апеляційних скарг стосовно того, що така підстава скасування оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №632 від 17.11.09 року «Про погодження змін до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми», як не проведення громадських слухань при його прийнятті є формальною, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Органи місцевого самоврядування уповноважені приймати рішення про погодження тарифу на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій лише після схвалення розрахунків зазначеного тарифу на громадських слуханнях.
Перевіркою було встановлено, що в порушення зазначених вимог закону виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не доводили розрахунок відповідних тарифів до відома споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань. Це призвело до включення до тарифів на оплату послуг, якими фактично власники житла не користуються. В подальшому, вказані розрахунки тарифів були подані на розгляд виконавчого комітету Сумської міської ради та, не зважаючи на відсутність результатів громадських обговорень, погоджені рішенням виконавчого комітету Сумської міськради №632 від 17.11.2009р.
Не приймає до уваги колегія суддів і доводи апеляційних скарг про те, що метою прийняття рішення №632 від 17.11.09 року було не погодження нових тарифів, а коригування діючих тарифів, затверджених попередніми рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради від 04 09.2006 р. №485 та від 31.10.2006 року №580, на коефіцієнт підвищення мінімальної заробітної плати, встановленої ст.55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Відповідачем не було надано жодних розрахунків, які б надавалися до виконкому виконавцями послуг саме в цей період часу і які б мали відношення і підставу для прийняття саме оскаржуваного рішення. Вищезазначені обставини дають підстави вважати, що розрахунки на нові тарифи для прийняття оскаржуваного рішення №632 від 17.11.2009р. виконавцями взагалі не були зроблені, чим порушено Правила до Постанови КМУ №529 від 20.05.2009р. Тарифи повністю дублюють попередні затверджені рішенням №381 від 28.07.2009р., що підтверджується платіжними документами, які зокрема надано до матеріалів справи третьою особою Якимець Н.І., яка є мешканкою відповідного будинку, що обслуговується ТОВ Техкомсервіс». За липень 2009 року сума нарахованої до сплати квитанції становила 52 т. 85 коп., а після прийняття рішення №381 від 28.07.2009р., а потім і оскаржуваного рішення №632 від 17.11.2009р., їй до сплати нараховується одна й та ж сума – 73 грн. 05 коп. (копії квитанцій додано до матеріалів справи)., що підтверджує те, що тарифи погоджені рішенням №632 є не що іншим, що і нові тарифи за скасованим рішенням №381 від 28.07.2009р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Жилищник», товариства з обмеженою відповідальністю «Все для житла», приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» та Виконавчого комітету Сумської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011року по справі № 2а-9798/10/1870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11 липня 2011 року.
Головуючий                                                                                                Сіренко О.І.
                                                                               Русанова В.Б.
З оригіналом згідно:
Суддя Харківського апеляційного
адміністративного суду                                                                                                                           Сіренко О.І.