Відкрите суспільство

«...кому підпорядковується публічна влада, кому підпорядковується верховна влада в країні - бандитам або громадянам країни? До того часу, поки це питання не вирішене, ніякі інші питання не можуть бути вирішені.»

Андрій Іларіонов

«Янукович – людина старого кримінального складу, яка має свої ігри «за поняттями». У тому світі не ухвалюють закон в принципі. Така людина може говорити про закон, але кримінальний світ не любить закону... Карні злочинці в таборах говорили політичним: ви прийдете до влади і знову мене посадите, оскільки моя справа – обійти закон, а ви хочете привести суспільство до закону»

Євген Сверстюк, доктор філософії, політв'язень радянського режиму.

середу, 7 вересня 2011 р.

«Спасибо жителям Донбасса…»


OPPORTUNITY YANUKOVITCH
Янукович без папірця з великими літерами, Янукович без суфлера, Янукович без відрепетируваних відповідей на заздалегідь підготовлені питання, Янукович у форматі більш-менш вільного інтерв'ю – це і страшно, і смішно.
Питання: а якщо завтра-післязавтра президент РФ Медведєв прилюдно плюне Януковичу в обличчя (ну, не в обличчя, а куди доплюне), а прем'єр Путін тут же при всіх відважить Віктору Федоровичу стусана (ну, або хоча б обізве його рецидивістом, як Віктора Ющенко називав «мазуриком»), – що станеться? Не в плані мордобою, а в плані подальшого розвитку українсько-російських відносин?
Нічого не станеться, запевняємо вас. А Віктор Федорович вийде до публіки і скаже: «А мені шановний Медведєв Дмитро Володимирович у пряжку ременя плюнув, а шановний Путін Володимир Володимирович провів больовий стусан, ось!»
Вчорашнє інтерв'ю пана Януковича газеті «Комерсант-України» дає всі підстави для такого висновку. Дозволимо собі невеличкий лірико-історичний відступ. У переддень президентських виборів, на межі 2009-2010 років, довелося спілкуватися зі старим знайомим – відомим (раніше) в Україні та відомим (нині) в Росії бізнесменом і «теоретиком», який заїхав у справах до Києва і деякий час спостерігав за кандидатом Януковичем по телевізору. Людина поринула, не страшимося цього слова, в шок. «Боже! Який же він тупий! Його ж кремлівські обдурять, як пацана! Ну який же він тупий!» – повторював гість і висловлював тверде переконання, що 50% голосів Янукович не набере. Той і не набрав – але президентом, однак, став…
Отже, зупинимося на найбільш показових моментах згаданого інтерв'ю.
1. Що це за визнання: «харківський пакт» підписали, а «потім сталося півтора року обіцянок»? Хто примушував продовжувати термін окупації Севастополя – і всього лише за 100 баксів? Хто взагалі запропонував 100 доларів, а не 105, наприклад, або 150? За якою формулою ця знижка вираховувалася? Коли «формула ціни 2009 року – сумнівна і, м'яко кажучи, суперечна», то «формула» харківського «пакту» – вона була взагалі?
Погодимося з Януковичем: абсолютно не потрібно радіти тому, що «вони» в 2009 році знайшли спосіб змусити Тимошенко підписати «цю угоду». Але хто змушував його якийсь папірець підписувати в Харкові? І якщо «змусили» погодитися лише на $ 100, то що Віктор Федорович відповість на суді? І як бути з парламентською опозицією, яка бешкетувала проти цих угод?
Але головне питання все ж таке: чому Янукович підписав на запропонованих умовах харківські угоди? Єдино можлива відповідь: тому що, як дурень, радів в той момент своїй перемозі на виборах, а все інше здавалося йому чимось несуттєвим. У Кремлі цей момент вирахували безпомилково.
2. Звідки раптом сплив цей милий пасаж: «Мені вигідно чи невигідно те, що ситуація з Тимошенко триває? Якщо хочете, я за вас відповім – ви самі прекрасно знаєте, що мені це невигідно і не потрібно. Абсолютно! Я не зацікавлений в цьому!»
Відповідаємо: взяте з покладів російських (кремлівських) політтехнологів. Міркування в дусі «Ні, це ж Путіну не вигідно!» – одна з головних фішок правління скаженого полковника. Уб'ють когось, посадять когось, щось ще трапиться на теренах РФ – як тут всюдисуща «бригада» вставляла свої «5 копійок»: «Ні, Путіну це невигідно!» І всі справи – про що іще «базарити»?!
Але! Віктор Федорович бовкнув і тут: перейшов з третьої особи («йому невигідно») на першу («мені невигідно»). Виглядає відверто по-дурному. Хоча б тому, що рейтинг Путіна в РФ і рейтинг Януковича в Україні – надто різняться, щоб серйозно обговорювати, що вигідно Віктору Федоровичу, що ні.
3. А це що за фраза: «Сьогоднішня ситуація – це іспит, і не для наших країн, а для їх керівництва»? Ну звичайно ж – це від Лукашенка, що обожнює проводити межу між керівництвом РФ та її народом. Але, знову ж таки, Лукашенко може нести і не таку ахінею – все той же рейтинг дозволяє. Віктору Федоровичу ніщо не дозволяє «ніби» натякати, що різниця між Кремлем і Росією більше, ніж між очолюваною ним зграєю і Україною.
Як не крути, Путін і його наступник – суть виплодки землі російської, в її надрах «витоки і сенс» цього тандему. Звідки (у сенсі «онтологічному») впало на голову українців явище під назвою Віктор Янукович – це таємниця.
І спасибі жителям Донбасу – за останній, сподіваємося, кримінально-пролетарський урок, поданий людству.
Єгор НЕХЛЮДОВ              7 вересня 2011 9:28
http://obkom.net.ua/articles/2011-09/07.0928.shtml

Немає коментарів:

Дописати коментар