Відкрите суспільство

«...кому підпорядковується публічна влада, кому підпорядковується верховна влада в країні - бандитам або громадянам країни? До того часу, поки це питання не вирішене, ніякі інші питання не можуть бути вирішені.»

Андрій Іларіонов

«Янукович – людина старого кримінального складу, яка має свої ігри «за поняттями». У тому світі не ухвалюють закон в принципі. Така людина може говорити про закон, але кримінальний світ не любить закону... Карні злочинці в таборах говорили політичним: ви прийдете до влади і знову мене посадите, оскільки моя справа – обійти закон, а ви хочете привести суспільство до закону»

Євген Сверстюк, доктор філософії, політв'язень радянського режиму.

суботу, 15 вересня 2012 р.

ГОНКИ З ПЕРЕШКОДАМИ: НІЖ, КАРТЕЧ, ЗАШМОРГ

Практично ніхто не сумнівався – нинішня парламентська кампанія буде безпрецедентно жорсткою і брудною. І не тому, що в суспільстві викристалізувалися якісь протиборчі сили, що мають реально рівні частини прихильників серед виборців, і ці сили одно готові використовувати у своїй «війні» заборонені прийоми. А тому, що мова йде про безвихідне для режиму положення: або вони, порівняно невелика група можновладців плюс обслуга, як сказано в класичній кінокомедії, «ведуть нас в ЗАГС». Або ми, суспільство, пронизане масовим неприйняттям режиму, «ведемо їх до прокурора», тобто за результатами виборів царі і царьки не просто опиняються у цивілізованій опозиції, втрачають нинішні неслабкі преференції, але відповідають за те, що встигли накоїти. І тут, слід було припустити, режим, відчайдушно захищаючи свою шкуру, буде зачищати поле від неугодних кандидатів. Але все ж здавалося, що тиск зосередитися в рамках сфабрикованих кримінальних справ; наклепу; спроб підкупу. А події – запахли кров'ю і порохом. І на це не можна не звернути уваги.
Відразу ж обмовлюся: підконтрольні чи ні у нас суди, чи служить правоохоронна система безбожному наказу янучар, або навпаки, припустимо, що чесно виконує свої обов'язки – ми не маємо права самочинно виносити справжній вирок у відношенні конкретних осіб або політичної сили, яка стоїть за ними. У сьогоднішніх нотатках ми з вами, шановні читачі-співрозмовники, спробуємо розглянути і зіставити факти. І, якщо хтось, наодинці з собою, все ж таки винесе певний «вирок», то це буде цивільний вердикт. Який, поза всяким сумнівом, допоможе громадянинові зробити свій вибір у виборчої урни.
Ось кадри з захоплюючого трилера. На Донеччині, у Слов'янську, автомобіль – непрестижна «волжанка», з останніх сил тікає від погоні. Дві людини, які знаходяться в авто, розуміють, що якийсь транспортний засіб, що знаходиться в засідці не дарма засліпив їх дальнім світлом фар, загрожує небезпека. І не помиляються: лунають постріли, що розкурочили задні дверцята, заряди картечі прошивають сидіння. Уф, сидіння, а не тіло ... Та тільки не хочеться переводити дух з полегшенням. Оскільки рятувались не кіногерої, яких за законом жанру чекає всенеодмінніший хепі-енд. Всерйоз обстріляні були кандидати в народні депутати, причому, з маловідомих в масштабах країни. У «Волзі», що зуміла втекти під кулями, переживали «пригоду» висуванці від «Зелених» – який йде за списком цієї політичної сили Володимир Панібратченко і його товариш Святослав Ципін, висунутий тією ж партією по місцевому округу № 47.
Не ставлюся до прихильників вітчизняних «Зелених», хоча б тому, що поки в Україні по-справжньому не заявила про себе сила, що всерйоз пропонує програму подібних партій цивілізованих країн. Але, розумієте, ставлюся до прихильників більш широкої, якщо можна так висловитися, програми: обстріл докучливого суперника ніяк не може бути елементом передвиборної гонки. А 47-й округ, чи розумієте, є «особливим» – тут зволить балотуватися «австрійський» нащадок нашого загального улюбленця Азарова, його син Олексій. І якраз в день, що передує простріляному вечору, Панібратченко і Ципін намагалися звернути увагу на пасажирський автобус, прикрашений наклейкою «Громадська ініціатива Олексія Азарова», в салоні якого перебувала рекламна продукція Партії регіонів. Як відомо, за законом про вибори, політична агітація з використанням громадського транспорту заборонена. Кандидати намагалися викликати до автобуса опергрупу, щоб офіційно зафіксувати факт порушення. Так само як і заборонено використовувати в якості штабу однієї з політичних сил приміщення, де розташовується місцева влада. А Ципін, так сталося, виявив склад рекламної продукції Олексія Азарова у Слов'янському виконкомі.
З великою часткою вірогідності слід припустити, що правоохоронні органи, отримавши сигнал про порушення в ході азарівської передвиборчої кампанії, не стануть «оперативно чухатись», щоб порушення припинити. Але, погодьтеся, з достатньою часткою вірогідності можна припустити і те, що для сил, що знаходяться нині при владі і на місцях, і в центрі – ну просто неможливо допустити, щоб якісь «зелені», привертаючи увагу громадян до порушень, плуталися під ногами в одного з «наслідних прИнців» ...
Цікаво, десь, напівнатяком, вкидають інформацію з приводу даної події прорежимні ЗМІ. Мовляв, а чому обстріляні кандидати саме в цей вечір поверталися додому на старенькій «Волзі», якщо в одного з них є інший автомобіль? Чи знаєте, навіть якби вони, саме з метою пробратися неушкодженими перед обличчям всесильного суперника, який підім'яв під себе округ, несподівано відправилися до рідного житла на возі, що запряжений волами, або поповзом в маскхалатах – нікуди не дітися від факту замаху на життя зі стріляниною, що відбувся. І взагалі, складно припустити «самопіар», в ході якого людина в темряві підставляє голову під кулю, яка, як відомо, дурна.
Ну, а багнет (в розглянутому нами наступному випадку – ніж), він, як відомо, молодець. У кого повернеться язик сказати, що кандидат у депутати, за життя якого сьогодні зі змінним успіхом борються в реанімації, щось там «піарив»? У Києві на вулиці Стальського, близько восьмої вечора, прямуючи додому, отримав сім проникаючих ножових поранень Олег Бойко. Він балотується від Радикальної партії в столичному окрузі № 214. Знов-таки, відзначу, до даної маловідомої партії, «партії Ляшка», можна ставитися по-різному. Але краще поглянути, хто в даному окрузі є, так би мовити, «козирною особою». Личко знайоме, екс-секретар Київради Олесь Довгий. Та сама «зірка» одіозної «молодої команди Черновецького», з якою небезпідставно пов'язують безпрецедентне розграбування столиці. Зауважимо й те, що як команда в цілому, так і Довгий зокрема, ну жодним чином не притягуються до відповідальності з приводу помітного неозброєним поглядом дерибану столичних земель. При нинішній владі не залучаються. Довгому в нардепи – дуже треба. Причому за умови наявності в майбутній Раді більшості тих сил, які «не чіпають» сьогодні. Уявляєте, як в даному випадку заважає будь-який яскравий суперник зокрема, і будь-який кандидат «не від режиму» взагалі? Природно, я не маю права стверджувати, чиї саме руки направили ніж. Я пропоную зіставити факти.
Тим більше, що Олег Ляшко на своєму сайті оприлюднює «пахучу» інформацію: повідомляє, що Довгий кілька разів телефонував йому з пропозицією «сторгуватися», і вивести з округу саме Бойко. Хтось скаже, що у подібних бесід немає свідків, і не можна з повною достовірністю сказати, що там пропонував (і чи пропонував) Довгий. Але інформація Ляшко висить в Інеті. І Довгий, знаєте, не заперечує, не подає до суду за наклеп. І взагалі, при певній нестриманості на слова Олега Ляшка – важко уявити собі, що політик ризикнув би в даному випадку озвучити абсолютно безпідставну брехню.
А ось – знову кадри з трилера. Донбас, Горлівка. Листівки за кандидата, гендиректора ТОВ «Українська Маркетингова група» Артура Герасимова, який балотується в окрузі № 51, розклеюють в недозволеному для агітації місці. Наймана жінка-розклейщиця пропонує звернутися зі всіма питаннями до «старших», які сидять у авто, що припарковане неподалік. Людина, яка підійшла до даних таємничих осіб, наривається не просто на загрозливі слова. Під час перепалки один з присутніх в автомобілі, прикриваючи обличчя припасеним рушником, швидко згвинчує номери з транспортного засобу. Порушники збираються втекти? Як би не так. Вони таранять людину – прикру перешкоду, завдаючи йому серйозні травми. Людина ця – кандидат від об'єднаної опозиції по 51-у, Володимир Веселкин.
Ну, добре, що ж в такому випадку це за птах, згаданий Герасимов? В окрузі про нього намагаються говорити пошепки: «людина Шахова». А Сергій Шахов, господар «Луганській промислової групи» – це ого-го. Особистий друг сина Януковича. Той, хто на місцевих виборах у 2010-му «провів», сам, будучи пов'язаний з Партією регіонів, висуванця маргінальної, практично забутої ПСПУ в міські голови Стаханова на Луганщині. І його руками домігся списання на металобрухт трамваїв і тролейбусів, які з'єднують тутешні містечка і селища, що перетікають один в одне, та що там, на металобрухт було розібрано 18 кілометрів трамвайних колій. Це для того, щоб на зміну муніципальному транспорту з'явилися автобуси, на поручнях яких нині наклеєний напис: «Тримайся за Шахова». Кажуть і про рейдерське захоплення транспортної системи сусіднього зі Стахановим містечка – Брянки. Про те, що тепер Шахов близький до монополізації транспорту Горлівки. Те, що мешканці злиденної шахтерщіни на чому світ клянуть знищення трамвайних рейок, і авторів цього діяння – чула сама, від тамтешніх друзів. А те, що таємничий магнат у певних колах носить кличку «Кіт»; твердження про його зв'язки з конвертаційними центрами та контрабандою; що «про його наркотичних пристрастях говорять відкрито» – я, оскільки розслідування не вела, залишаю на совісті (а точніше, на сміливості, перед якою варто схилитися) маленьких місцевих Інтернет-ресурсів «Кадієвка» і «Сайт міста Горлівка». Але є папірець, який можна помацати руками. Нахабна по лаконічності листівка, засунута в двері квартир горлівчан: «26.07.2012 о 18.00 видача грошей. При собі мати паспорт, код». Вказівка, куди за грошима «незрозуміло за що і звідки» слід прийти – теж короткий. Магазин «Друг», Сергій Шахов. Тим, хто з'явився, дійсно сунули по 50 гривень, зібравши максимум особистих даних і підписи. Навіщо? А просто – всемогутній Шахов, кажуть, контролює цілий ряд округів Донбасу. І сам балотується. Округ 107-й, Лисичанськ.
... Цікаво, в авто, яке таранило Веселкіна, була наклейка «Тримайся за Шахова»?
Картеч, ніж, таран. І - зашморг. Сто разів думала, перш ніж торкнутися цього випадку, є горе, перед яким повинні замовкнути будь-які політичні чвари. Але не обходити вирішила після того, як кримчани розповіли: що трапилося як раз не обходять певні сили, мусують саме в передвиборчому аспекті. Місяць тому на фермерському подвір'я своїх батьків, повішеною у сараї була виявлена ​​десятирічна онука Мустафи Джемілєва. З приводу кошмарного випадку по гарячих слідах стикалася інформація – дівчинка могла образитися на матір, яка з якихось міркувань не взяла її до моря, куди сім'я відправилася на кілька годин. І – протилежна думка односельців: Джанике, відмінниця, весела врівноважена дитина, «зірочка» дитячого танцювального ансамблю, з трьох років сміливо сиділа в сідлі, ніяк не могла бути «забитої до суїциду нелюдами-батьками». Більш того, очевидці стверджують: клята петля була закріплена занадто високо для фізичних можливостей маляти. Джемілєв, літня людина, зі здоров'ям, підірваним радянськими концтаборами, авторитетний лідер кримськотатарського Меджлісу, прохідний кандидат списку об'єднаної опозиції – особисте горе пережив мовчки. Не пішов зі списку, тим самим, як міг би хтось припускати, «повівши» за собою голоси кримських татар. Що ж, «петля» навколо сім'ї, яка перенесла те, чого ворогу не побажаєш – виявляється, продовжує затягуватися. Слідство розглядає виключно версію доведення до самогубства. З метою звинувачення дочки Джемілєва, нещасної матері. І якийсь Марк Бен-Наїм не втомлюється перекручуватися на сайті з гучною назвою «Регіональна Правозахисна Група Півострів Крим». «Після порушення справи, Мустафа Джемільов одразу зметикував, що він втратить залишки свого електорату, і замість обіцяних Батьківщині 60 тисяч голосів в Криму не дасть і десятої частини обіцяного». Я не хочу далі цитувати хихикаючий тон тих, хто кладе поруч страшну смерть дитини і кількість чиїх би то не було голосів-відсотків. Втім, для об'єктивності поцікавилася, чим ще крім цькування Джемілєва, займається Бен-Наїм. Результат виявився передбачуваним. На сайті груба образа Олексадри Кужель, яку теж не цитую. Брудна фантазія, яким саме чином Яценюк доводив Тягнибоку, що не є євреєм. Зупинимося на більш-менш друкованому, хоча просто кажучи пусто-істеричному. «Правозахисник» звинувачує Геннадія Москаля в «щоденних прогулянках по центру Сімферополя в відвислих на дупі джинсах». Але він, Бен-Наїм, треба розуміти, могутній: «Геною Москалем буду займатися вже всерйоз. Ситуація поставлена ​​на контроль, і будь-які спроби Москаля створити що-небудь в Криму будуть негайно припинятися». Ай, Моська, знать, вона сильна ...
Та тільки не в «Мосьці» справа. А в тому, що весь цей гавкіт спрямований чітко – проти опозиції. Значить, не менш чітко проглядаються господарі «моськи». Значить ... Так-так, у будь-якої нормальної людини волосся встане дибки від подібного припущення. Але цькування сім'ї Джемільова стало можливим після того, як у зашморгу виявилася ні в яку політику не замішана дитина. І якщо це пов'язують з «позитивом», гіпотетичним відтоком голосів від опозиції, то – думайте і зіставляйте самі.
І ще про одне, глобальне, хотілося б попросити задуматися. Читаючи ці замітки, абстрагуйтеся від того, що недостріляні «зелені» особисто вам байдужі в плані політичних уподобань. І від того, що знаходиться між життям і смертю Бойко – соратник Ляшко, який інколи дратує епатажністю. І від того, що комусь із вас ксенофобія, можливо, дозволяє недолюблювати кримських татар, або ще яку етнічну групу.
Пам'ятати слід про одне, просте і праведне. Нинішніми передвиборчими перегонами диригує режим. І якщо його «бар'єрами» стають картеч, ніж, зашморг – ми повинні бути готові, що подібні бандитські не в переносному, а буквальному сенсі прийоми будуть все ширше насаджуватися в життя суспільства. Якщо суспільство дозволить режиму залишитися і зміцнитись.
Вікторія АНДРЕЄВА, «ОРД»            15.09.2012 0:39

Немає коментарів:

Дописати коментар