Шановні товариші, співгромадяни,
колеги-селяни! Хочу розповісти історію про те, як на мене нахрапом «наїхали»
можновладці Татарбунарського району, нахабно забрали мій комбайн і вивезли у
невідомому напрямку. Сучасною мовою це називають «рейдерське захоплення» чужого
майна. Мало того, на мене ж і кримінальну справу завели, ніби то це я
шахрайським шляхом заволодів комбайном, який я склав власноручно!
Скажіть, будь ласка, як у нашій країні Україні
можна займатися сільським господарством, якщо фермера-одноосібника обкладають з
усіх сторін, як вовка червоними прапорцями? Мало того, що податки не підйомні,
землю у простих людей зараз хочуть знову відібрати, сільськогосподарська
техніка коштує більше, ніж уся моя садиба, ще й ділки-шахраї від цього мають
неабиякий зиск. А потім держава продовжує на подібних справах гроші заробляти.
Але про все хочу розповісти з самого початку.
В 2009 році я придбав комбайн. Усно домовилися з поставщиками, і комбайн
привезли трейлером на моє поле. Цим комбайном з мого поля в рахунок авансового
платежу було зібрано 32 тони ячменю. Це зерно і ще 40 тис. гривень (тобто,
половину заявленої вартості комбайна) забрали представники фірми. Ніякі
документи не оформлялися. Чому я був такий довірливий? Бо мені терміново
потрібен був комбайн для збирання врожаю! Але після того, як ті люди з грошима
і зерном поїхали, комбайн виявився непридатним для подальшого використання.
Мені продали купу металобрухту! Довелося його повністю переобладнувати. Я
звернувся в центр технічного огляду транспортних засобів, щоб компетентні люди
визначили дефекти і склали акт дефектів. Після того, як я повністю переобладнав
комбайн, довелося його легалізувати, бо насувалися жнива 2010 року. Зважаючи на
ту обставину, що більше половини суми я за комбайн вже виплатив, та ще більше
вклав у придбання механізмів, апаратури та запчастин для цього комбінованого
засобу виробництва, я зважив за необхідне оформити на нього право власності.
Суд задовольнив мій позов визнати право власності на новостворене майно. В
рішенні суду, зокрема, повідомляється, що позивач «вирішив придбати комбайн для
збирання врожаю зернових, але за відсутністю необхідних коштів змушений був
зібрати його з технічних вузлів та частин, які купляв у знайомих людей та
виготовляв власноручно. В результаті своєї праці та коштів він зібрав комбайн
для збирання зернових культур, який повністю відповідає всім нормам та
технічним характеристикам». За мною в судовому порядку було визнано право
власності, і це рішення ніхто не оскаржував.
Якби я знав, ЩО мені доведеться пережити, я б
навіть і не зв’язувався з тими шахраями, які привезли мені старезний, 1967 року
випуску іноземний комбайн, нелегально завезений на територію України. Цей
комбайн ще не встиг окупити себе, як до мене з’являються люди і вимагають
погасити заборгованість. Але ж ми домовлялися, що другу половину вартості я
відшкодую після того, як зароблю хоч трохи грошей. А замість того, щоб
заробляти, я ще більше вклав коштів, практично створив інший агрегат, і оформив
правовстановлюючі документи, бо хотів все зробити по закону! Моя біда, а не
вина полягає в тому, що нинішні закони так стрімко змінюються, що їх не те, що
виконувати, а й навіть прочитувати немає змоги, бо селянин не читанням законів
займається, а тяжко працює на землі і біля техніки. Хіба ж це справедливо, коли
зненацька до тебе додому заходять міліціонери, роблять обшук, забирають
документи і при цьому навіть не дають ознайомитися зі скаргою на мене! Не
отримав я і акт обшуку. А потім приїхав кран, зачепив мого комбайна, погрузив
на платформу, і мою власність вивезли у невідомому напрямку! А потім на мене
завели кримінальну справу, викликали в район до слідчого, який допитував мене
за відсутності адвоката. Далеко не кожен приватний землевласник може дозволити
собі таку розкіш, як утримування штатного юриста. Дай Боже, хоча б встигати
утримувати землю, доглядати за нею, своєчасно сіяти, обробляти і врожай
збирати. І тут – така біда! Приїхали, зробили в хаті обшук, забрали всі
оригінальні документи, які стосувалися мого комбайну, дали постанову про
порушення проти мене кримінальної справи, підігнали кран і забрали у мене
комбайн. І на сьогоднішній день шахрайство вже приписують мені! Я навіть не
знаю, до кого вже звертатися, де шукати справедливості? І де шукати мій
комбайн? У мене є відомості, що комбайн знаходиться вже за межами району, хоча
як речовий доказ мав би зберігатися на місцевому штрафмайданчику».
Про цю біду я розповідаю для того, щоб
попередити:
Люди! Пильнуйте! Подібні історії відбуваються
зараз по всій Україні, і стосуються не окремо взятого фермера – злочинні дії
нинішньої влади стосуються кожного українця! Ми маємо всі гуртом стати на
захист наших законних прав. Якщо необхідно – прийти разом до будинку, де
відбувається неправедний суд, встати на захист одного фермера, щоб вберегти від
свавілля тисячі земляків. Бо сьогодні забрали комбайн, завтра віднімуть землю,
а післязавтра змусять батрачити на власній землі на якогось шахрая.
В. А. Михайловський 05.11.2011 0:39
http://www.ord-ua.com/2011/11/05/spovid-postrazhdalogo-fermera/?lpage=1
Немає коментарів:
Дописати коментар