Російські
історики закликають Україну не приєднуватися до угоди «архівної» угоди СНД, яка
передбачає розсекречення національних архівів за погодженням з Москвою. Про це
Тижню повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.
У жовтні на саміті СНД у Санкт-Петербурзі
підписано угоду про зобов'язання країн-учасників узгоджувати політику
розсекречення колишніх радянських архівів. Досі кожна країна СНД сама могла
визначати, скільки правди про радянську владу мають знати її громадяни.
Згідно з новою угодою, країни втрачають
можливість самостійно розсекречувати радянські архіви. Це можна робити лише за
згодою країн-учасниць угоди. Її автори вважають, що такий підхід «забезпечить
національну безпеку кожної з держав-учасниць СНД» та допоможе «формувати єдині
підходи до перегляду секретних відомостей, засекречених у період існування
СРСР». Наразі більше інформації про документ немає. Зокрема текст угоди
неоприлюднений, офіційні коментарі відсутні. Проте відомо, що крім Росії, угоду
підписали Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Узбекистан, але вона відкрита для
приєднання інших країн СНД.
Російський історик, дослідник радянських
органів безпеки Нікіта Пєтров розгледів у такій угоді «бажання Москви нав’язати
іншим країнам СНД свої підходи до радянських архівів».
«Єдиний підхід у даному випадку – це
російський підхід. Не дай Боже, у республіках розсекретять якісь документи без
згоди Москви», – пояснив історик, зауваживши, що йдеться, зокрема, про
свідчення масових репресій у СРСР.
На думку науковця, «єдиний підхід» до
радянських архівів став особливо принциповим для Москви після того, як Україна
розпочала кампанію з увіковічення пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр.
«Якщо Україна підпише цей документ, їй
доведеться закрити доступ навіть до вже оприлюднених документів, зокрема, й про
Голодомор», – попереджає Пєтров.
За словами голови вченої ради Центру
досліджень визвольного руху Володимира В´ятровича, хоча підпису української
сторони під угодою наразі немає, однак зміни у підході до розсекречення
архівних документів вже відчутні.
«За останні два роки архівом СБУ не
оприлюднено жодної інформації про те, чи розсекречено якісь нові документи, чи
введено їх в існуючу електронну базу даних. Водночас, в архіві СБУ фактично
розформовано науковий відділ – звільняють людей, які систематично вивчали
розсекречені документи», – розповів В’ятрович.
Він також повідомив, що дедалі частіше
дослідникам відмовляють у доступі до архівних документів колишнього СРСР.
У свою чергу Нікіта Пєтров закликає
українських істориків і правозахисників не допустити приєднання офіційного
Києва до «архівної» угоди в рамках СНД.
«Справа істориків, як мені видається, підняти
галас навколо цієї теми і створити таку атмосферу, що уряд України не підпише
подібну угоду», – радить російський історик.
Дослідники не виключають, що завдяки цій угоді
архіви силових відомств всіх пострадянських країн, за винятком Прибалтики,
поступово закриються для наукової роботи.
У зв’язку з цим Центр досліджень визвольного
руху скерував запит прем'єр-Міністру України Миколі Азарову з прохання
оприлюднити зміст угоди і підтвердити наміри або факт її підписання.
Нагадаємо, у вересні минулого року СБУ
затримала директора музею Руслана Забілого, конфіскувавши у нього комп’ютер та
зовнішні диски. Згодом з’явилася офіційна інформація СБУ про порушення
кримінальної справи за фактом готування до розголошення відомостей, що
становлять державну таємницю.
В Музеї було проведено обшук, в рамках якого
конфісковані комп’ютери істориків та відеозаписи спогадів повстанців і
дисидентів.
Влітку нинішнього року працівники СБУ почали
допитувати працівників музею як свідків у кримінальній справі за фактом замаху
на розголошення відомостей, що можуть становити державну таємницю.
“Тиждень” 10 листопада, 2011 12:35
http://tyzhden.ua/News/34998
Немає коментарів:
Дописати коментар