ЕВРОАМПУТАЦІЯ
У це важко повірити, але факт залишається фактом: на кінець весни-2011 старенька Європа продемонструвала правлячому режиму Януковича, що не варто аж надто нахабніти з пресуванням власного народу, покладаючись на сонну реакцію євробюрократів. На черзі - точкові санкції ЄС у відношенні самих одіозних українських топ-чиновників?
Усього за декілька днів в Україні сталося відразу кілька подій, що продемонстрували злагодженість дій ЄС щодо Віктора Федоровича і його команди, які вельми зарвалися.
Спочатку стався скандал з «недоарестом» Генпрокуратурою Юлії Тимошенко. У багатьох очі полізли на лоба, коли прес-служба ГПУ повідомила про намір Генпрокурора Пшонки роз'яснити стурбованим послам іноземних держав ситуацію, що склалася навколо кримінальних справ, порушених стосовно лідера «Батьківщини». Дійсність же, судячи з усього, - ще брутальніше: за даними «Обкому», в минулий понеділок на раді опозиції Юлія Володимирівна прямим текстом повідомила, що ГПУ відступилася після того, як відразу кілька лідерів зарубіжних держав в телефонному режимі висловили своє незадоволення особисто Януковичу.
Звичайно, слова бютівського вождя традиційно слід ділити на п'ять, однак, як відомо, немає диму без вогню. А його, цього диму, в історії з «арештом» Тимошенко було аж надто багато…
Минуло всього кілька днів - і свою, досить болючу, шпильку в репутацію української влади вставила Організація економічного співробітництва та розвитку. Її другий звіт про результати, досягнуті Україною при проведенні антикорупційної реформи, був сформульований в настільки різких виразах, що навіть коаліціанти в парламентському комітеті з боротьби з організованою злочинністю і корупцією зрозуміли: справа пахне смаженим. «Нас просто протягли мордою по столу, і, треба сказати, по заслузі», - похмуро сказав у розмові з «Обкомом» один з членів комітету.
Далі - більше: у пресу просотилася інформація про те, що Янукович, швидше за все, накладе вето на прийняті Верховною Радою одіозні зміни до закону про держзакупівлі. І хоча багато чого в цій історії залишається за ширмою внутрішнього самоаналізу Банковій, однак, і вже наявної інформації цілком вистачає для того, щоб уявити собі рівень пресингу, наданого Євросоюзом на «українських друзів».
Чи варто вважати наведені вище події як звичайний ланцюг збігів? Якщо вірити впливовому джерелу «Обкому» в українському МЗС, то ні. «Це злагоджений тиск з боку структур Євросоюзу, причому вельми успішний, - сказало джерело. - І зроблено воно в той момент, коли наші відносини з Росією, внаслідок провалених недавніх переговорів по «газовій темі», відзначені деяким похолоданням».
Тут, мабуть, слід згадати кілька азбучних істин. Про те, наприклад, що українські олігархи, які фінансують потреби Януковича, залежать від Євросоюзу економічно. Там у них і ринки збуту, і гроші на рахунках, і палаци, і дітлахи, навчання яких вони ніколи не довірять зграї свого улюбленого Табачника, не кажучи вже про медичне обслуговування своїх організмів.
За словами нашого джерела в МЗС, є всі підстави припускати, що від тактики обтічних заяв «про все» Євросоюз і Сполучені Штати перейдуть до практики точкових санкцій у відношенні цілком конкретних українських чиновників - як «топ-» (що реально впливають на прийняття рішень), так і «не дуже» (на кшталт слідчого Генпрокуратури Нечвоглода і судді Печерського суду Вовка,що опинилися в епіцентрі резонансних справ).
Ефективність такої тактики щодо «топів» Євросоюз і США вже випробували на Білорусі. 31 січня цього року Рада закордонних справ ЄС ввела обмежувальні санкції на в'їзд у відношенні 157 чиновників Білорусі, 21 березня - розширила список чиновників до 175 чоловік, а 23 травня - до 188. Далі, як кажуть, буде…
Стосовно ж фігурантів резонансних справ найпильнішої уваги заслуговує сумний «російський» досвід. А точніше - гучне рішення європейського парламенту, який проголосував за резолюцію, яка закликає заборонити в'їзд до країн ЄС 60 російським посадовим особам, які мають відношення до справи загиблого в камері московського слідчого ізолятора юриста Сергія Магнітського.
Подібна практика є досить дієвою і за ефектом нагадує нейтронну бомбу: «звичайні люди» залишаються в безпеці, точковий удар наноситься по корупціонерам. І тут саме час зазначити, що методика застосування «карального механізму» ЄС як ніби спеціально «заточена» під корупцію в Україні. Адже, на відміну від Білорусі, де основні фінансові потоки контролює особисто Президент Лукашенко з родиною, у нас все набагато строкатіше, а отже, санкції дістануть занадто багатьох товаришів і через те будуть особливо неприємні. І, на відміну від газово-путінської Росії, Київ не може собі дозволити популістського вереску про «відповідні заходи» щодо єврочиновників…
Так що цілій низці наших чиновників слід заздалегідь готуватися до набуття статусу «нев'їзних». Прізвища передбачуваних «жертв демократичного свавілля» спрогнозувати неважко: це і заступник генпрокурора Ренат Кузьмін, що виявляє завидну репресивну спритність; і вже згадані пани Вовк та Нечвоглод, і вибухнувший дурною антиамериканською риторикою міністр освіти Діма Табачник… Та хіба мало в українській системі влади знайдеться таких ось слонів у посудній лавці?
Одним словом, Януковичу & Co пора вже починати вивчати сумний російсько-білоруський досвід. До речі, коли там за термінами стартує активна фаза розгляду справи Луценка Європейським судом?
Максим БАРСУКОВ 1 червня 2011 9:38
Немає коментарів:
Дописати коментар