ВІЧНЕ ПИТАННЯ
Промосковські діячі планують чергову гидоту проти Львова.
Як уже повідомлялося, 22 червня до Львова припруться якісь одеські євреї, щоб разом з комуністами та іншим непотребом (зрозуміло, за активної підтримки кремлівського ТБ і інших українофобів) зганьбити славне місто Львів, та й усю Україну в очах світової спільноти.
Надії на те, що нинішня українська влада хоч палець об палець вдарить, щоб запобігти цій гидоті, немає ніякої: події у Львові 9 травня і реакція на цій влади та правоохоронних органів того заставу. Ще менш ймовірно, що патентовані борці за інтернаціоналізм, відомі в країні євреї-«регіонали» типу обох Табачників, Гепи, не кажучи вже про Допу (який і сам збирався до Львова відзначити вдалий початок гітлерівської агресії, але потім ніби як передумав) заявлять щось осудне – хоча б щось на зразок тієї заяви, яку зробив сьогодні їх колега Фельдман. І Меламуд з товаришами кліп проти провокаторів не знімуть – бо чхати їм на все, крім своїх дуп. Не кажучи вже про численних «народних євреїв», що окупували Верховну Раду України.
Напередодні провокації пропонуємо уривки з матеріалу, опублікованого на офіційному сайті Євроазійського єврейського конгресу:
«Дві одеські організації – «Євреї проти Гурвіца» і «Євреї проти антисемітизму» планують 22 червня у Львові проведення акції – мітингу, який, згідно спрямованої до Львівської міськради заявці, планується з чотирьох годин ранку до опівночі.
Офіційна заявка була складена російською мовою на бланку незареєстрованої громадської організації «Комітет Євреї проти антисемітизму», шапка якого прикрашена шестикінечною зіркою і малозрозумілими карикатурами, і підписана формальним головою Комітету Розою Центер. У тексті заявки йдеться, що мітинг присвячений пам'яті євреїв, загиблих від рук «нелюдей – українських націоналістів, шухевичів, бандерівців та інших фашистських покидьків», а також проти «політики фашизму, антисемітизму та Голокосту (sic!) проводиться владою м. Львова та України».
За межами Одеси широкій громадськості Комітет «Євреї проти Гурвіца» відомий головним чином вимогами присвоїти Йосипу Сталіну статус Праведника народів світу № 1, з якими активісти угруповання активно виступають останнім часом. В силу зазначених обставин немає нічого дивного, що у Львові насторожено поставилися до ініціативи проведення акції сталіністів на 22 червня. Настороженість львів'ян стає тим більш зрозумілою, якщо згадати, що провокації сталінських проросійських екстремістських угруповань 9 травня ц. р. призвели до зіткненнями з представниками українських праворадикальних сил. 18 червня перебуває з робочим візитом у Львові голова Генеральної ради Євроазіатського єврейського конгресу (ЄАЄК),
Зазначені обставини змушують уважніше придивитися до організацій, які виступили з ініціативою проведення такої дивної акції. Розслідування, проведене редакцією порталу eajc.org, встановило: реальне керівництво в цих організаціях, створених виключно в політтехнологічних цілях, здійснюють аж ніяк не євреї, а люди, що мають безпосереднє відношення до радикальних російських націоналістичних угруповань, що активно використовують відверто антисемітську риторику.
Комітет «Євреї проти Гурвіца», створений на початку 2010 р. , встиг прославитися участю у відверто антисемітській політтехнологічній кампанії напередодні місцевих виборів, що була спрямована проти тодішнього голови Одеської державної міської адміністрації Едуарда Гурвіца. Сам бренд «Євреї проти Гурвіца» придумав одеський бізнесмен і опонент тодішнього міського голови Вадим Чорний, що кілька років тому вступив у конфлікт з Е. Гурвіцем на ґрунті комерційних інтересів. В. Чорний – колоритна особистість, яка має великий досвід у проведенні політтехнологічних кампаній, пов'язаних насамперед з т. зв. «чорним піаром» і замовною імітацією протестних дій з різних приводів. Наприкінці 2010 р. він був по суті «технічним» кандидатом в мери міста, що вклав свій внесок в дискредитацію Е. Гурвіца та працевлаштований після виборів їх переможцем, новим одеським головою Олексієм Костусєвим до міськради. Зазначимо, що сам А. Костусєв і його оточення у ході виборів дозволяли собі на адресу Гурвіца заяви, що межують з антисемітизмом (примітний навіть не антисемітизм Костусєва, див. про це знамените відео, але також його «відданість» символам кривавої імперії, від якої євреям теж дісталося добряче – «Обком»).
Антисемітські і провокаційні мотиви в діяльності угруповання були очевидні. Влітку 2010 р. Комітет «Євреї проти Гурвіца» проводив акції з використанням ізраїльського прапора та плакатів типу «Всю Одесу увергнув єврей в гидоту і плутанину. Ось як може горобець зґвалтувати слониху» (віршик явно експлуатує застаріле, але все ще вживається іноді в розмовній мові жаргонне позначення горобця словом «жид»). У липні 2010 р. Надзвичайний і повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Зіна Калай-Клайтман була змушена направити лист формальному керівникові Комітету Розі Цетнер, в якому просила припинити використовувати ізраїльську державну символіку в провокаційних акціях організації. Від імені Комітету на всіх заходах виступав Олександр Іванович Єременко, що не має, наскільки можна бачити, ніякого відношення до єврейства, проте очолює цілий ряд досить дивних організацій (і часто є єдиним їх членом). Зокрема, разом з Розою Цетнер А. Єременко брав участь, паралельно з Комітетом, також в акціях ефемерної Партії Сталіна.
Започаткована у 2010 р. спроба прославлення Сталіна активістами Комітету «Євреї проти Гурвіца» закінчилася скандалом. Активісти організації прийшли незваними на зустріч колишніх в'язнів гетто, нацистських концтаборів і Праведників народів світу у Прохоровському сквері Одеси. «Євреї проти Гурвіца» спробували стати поруч з плакатами, що вимагали визнання Йосипа Сталіна Праведником народів світу, але були вигнані з заходу обуреними справжніми Праведниками, які порахували гасла представників Комітету провокаційними і блюзнірськими.
Діяльність Комітету «Євреї проти Гурвіца» засудили практично всі керівники єврейських організацій та громадські лідери Одеси, головний рабин Одеси і Півдня України Авраам Вольф, обласна Асоціація євреїв – колишніх в'язнів гетто і фашистських концтаборів, однак це не зупинило провокаторів, і вони вирішили вийти на всеукраїнський рівень, анонсувавши створення міжрегіональної організації «Євреї проти антисемітизму».
Після оприлюднення ініціативи про проведення мітингу у Львові 22 червня, редакція порталу eajc.org зробила спробу зв'язатися з головою обох Комітетів Розою Цетнер, однак трубку мобільного телефону, номер якого був вказаний на її візитній картці (цей же номер був вказаний у бланку офіційної заявки на мітинг у Львові), зняв згадуваний вище Олександр Єременко, який представився відповідальним секретарем організації. У ході бесіди А. Єременко звинувачував владу Україні в здійсненні «фашистської і холокостної політики», стверджував, що саме «держава Україні створена на антисемітських, нацистських, холокостних підставах», що одеське міське керівництво «займається Голокостом шляхом знищення людей, шляхом спалювання людей». «Конкретні факти Голокосту ми маємо на вищому рівні», заявив А. Єременко в подальшій розмові з членом Генеральної ради ЄАЄК В'ячеславом Лихачовим, «Партія регіонів свідомо підтримує антисемітські, неонацистські, холокостні відносини з метою збагачення певних осіб». Судячи з неповторного стилю, текст заявки на мітинг 22 червня, підписаний Р. Цетнер, написаний саме А. Єременко.
Розповідаючи в ході телефонної розмови про діяльність Комітетів, А. Єременко підтвердив, що їм надається підтримка з боку радикальної проросійської організацією ЗУБР («Всеукраїнського громадського об'єднання« За Україну, Білорусь і Росію »), відомої своєю відвертою антисемітською пропагандою. Досить сказати, що Інтернет-видання цього об'єднання «Зазублини» було єдиним в Україну веб-сайтом, щодо якої було порушено кримінальну справу за статтею 161 КК («розпалювання міжнаціональної ворожнечі»), саме з приводу антисемітських матеріалів. Це, однак, не заважає «єврею проти антисемітизму» Олександру Івановичу Єременко, розповідаючи про діяльність ЗУБР, у певний момент переходити на виклад від першої особи: «Ще в 2007 році ми піднімали червоний прапор Перемоги . . . ». На питання, кого А. Єременко має на увазі під «ми», відповідальний секретар Комітету «Євреї проти антисемітизму» впевнено підтвердив, що говорить про ЗУБРа.
Втім, це не дивно. Інша організація, яку очолює А. Єременко, носить екзотичну назву «Око діаманту» і давно відома своєю ультра-націоналістичною, православно-фундаменталістською та антисемітською спрямованістю. Досить сказати, що в офіційних документах організації (подавалися в Одеську обласну держадміністрацію), підписаних А. Еременко, зазначено, що вона «протидіє» «диверсійній, бандитській і терористичній діяльності США, Ізраїлю, Моссад», а також« сіонізму, хабадизму, лібералізму, жідомасонству, сатанізму, талмудизму, фарисейству, встановленню глобальної влади Князя Світу Цього, Царства Мошіаха».
Діяльність одеського міського божевільного і антисеміта, що намагається виступати від імені євреїв, була б кумедна, якби не була частиною набагато більш витончених політтехнологічних схем, що мають висопокоставленних замовників та професійних організаторів. Багато хто з одеських громадських діячів та журналістів стверджують, що як ЗУБР, як і «Око діаманту» фінансуються місцевим бізнесменом, депутатом міськради, лідером екстремістського угруповання проросійської «Родины», основним організатором львівських провокацій 9 травня Ігорем Марковим. Добре «відпрацювавши» торік на місцевих виборах, на наших очах антисеміти, націонал-радикали, сталіністи і просто божевільні виходять на всеукраїнську арену, і важливо чітко усвідомлювати, з ким ми маємо справу в цьому випадку, та не піддаватися на провокації.
Благе побажання, нічого не скажеш. Ось тільки як не «піддаватися»? Нещодавно відомий український музикант і журналіст Роман Чайка, охарактеризувавши події у Львові, що відбулися 9 травня, як «зрежисовану провокацію», підкреслив:
«Є як мінімум правильний розрахунок на реакцію людей, які ніколи не змиряться з плюванням їм в обличчя. Зрозуміло, що достатньо 10-15 фашистів, які будуть іти і плювати в лице людям із криками: «Параша, победа будет наша» чи ображаючи просто галичан у стилі «ми ультратабачники». Розрахунок іде на те, що людина мусить дати здачі… провокація базована на інстинкті людей, які не дозволять собі плювати в обличчя».
А якщо теперішнє керівництво країни, на чолі з межигірським телепнем тільки й чекає, щоб населенню культурної столиці України саме і «плюнули в обличчя»? Якщо Януковича, не кажучи вже про Табачника або їх кремлівських «однодумців», від цього відверто «пре»? Що тоді? Вказати Януковичу, що саме на ньому як на єдиновладному правителю країни лежить вся відповідальність? Але ж не повірить…
"ОБКОМ" 20 червня 2011 14:57
http://obkom.net.ua/articles/2011-06/20.1457.shtml
Немає коментарів:
Дописати коментар