Держзакупівлі: досвід грабування «по-донецьки»

Якнайповніше визначення, яке можна дати мафії: мафія – співтовариство злочинців, яке ставить перед собою за мету незаконне збагачення своїх членів, і яке ґрунтується на посередницькому паразитуванні, що нав'язується силоміць, між власністю і працею, між виробництвом і вжитком, між громадянином і державою. Історія мафії – це історія співучасті держави в утворенні та встановленні непродуктивного, паразитуючого класу.

Міжнародна мафіозна організація «Partito delle Regioni» діє в Україні вже досить давно. Ще в 2004 році у головного боса famiglia – Дона Вітторе був бізнес-план по захвату України. Але втрутилися якісь сторонні сили, свої халтурно спрацювали – тоді не вийшло. Часи міняються, і ось вже два роки famiglia «вдало» керує країною, видаляючи всіх суперників, використовуючи, природно, всі напрацювання і правила Cosa Nostra: грабіж, підкуп, шантаж, виготовлення «авторських» законів тощо.

І вся ця важка, брудна, а інколи «мокра» робота – тільки задля головного «корита» країни – державного бюджету. А держбюджет пропонує дуже смачне і улюбленіше блюдо вітчизняних чиновників – держзакупівлю. Тому найголовніше заняття членів «Partito delle Regioni» (Партії Крадіїв) – дерибанити цей самий бюджет, шляхом постійного «реформування» системи держзакупівель. Для цього і пишеться «спеціальне», виключно для членів ПР, законодавство про держзакупівлі.

Треба сказати, що і виконавча, і законодавча влада регулярно намагається «поліпшити» тендерне законодавство. Останнє «поліпшення» сталося якраз в червні минулого року, тоді гарант підмахнув новий «реформований» документ незадовго до літніх канікул у Верховній Раді, а 8 липня Верховна Рада прийняла в цілому урядовий проект закону з поправками Президента «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель».

 «За» проголосували 263 нардепи.

Звичайно, депутати розраховували на поспіх, який зазвичай супроводжує всі заходи, що проводяться перед канікулами. І не прорахувалися. Ніхто не звернув уваги на те, що в оновленому документі, який подали на підпис президентові, було змінено трактування норми про держпідприємства.  Зокрема, там йдеться, що державні і комунальні підприємства і підприємства з державною часткою більше 50% можуть проводити закупівлі без тендерів,   лише за власні  кошти. Проте є нюанс: це стосується лише тих підприємств, які не користуються податковими пільгами, не мають боргів перед бюджетом і взагалі не користуються прямою або опосередкованою бюджетною допомогою.

 «Таке положення закону, вважають юристи, – зручна лазівка для корупції, оскільки можна буде впливати на вирішення органу, контролюючого фінансовий стан держпідприємств. Іншими словами, корупція може виникнути на рівні замовника і перевіряльника. Також в цьому законі змінена схема вживання процедури закупівлі у одного учасника. Зокрема, згідно з документом, закупівля у одного учасника не вимагає отримувати підтвердження профільного міністерства, а закупівлі державних підприємств регулюватимуться не законом, а майбутніми рішеннями Кабінету міністрів.»

Ухваленим законом відміняється обов'язкове узгодження здійснення державних закупівель у одного учасника в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Рада також врахувала «пропозиції» Президента і визначила, що під дію закону про держзакупівлі підпадатимуть не всі підприємства, що контролюються державою, а лише ті, які або користуються податковою пільгою, або звільнені від бюджетних зобов'язань, або отримують пряму чи опосередковану бюджетну підтримку.

Але настав 2012 рік, і Кабінет міністрів зареєстрував в парламенті законопроект N9634 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань держзакупівель». Невже недостатньо свавілля в розкраданні бюджету? Значить, недокра.., даруйте, «недореформували»?

 «Уряд під керівництвом н. Азарова продовжує переводити в ручний режим держзакупівлі зі зменшенням обізнаності громадськості.» Про це заявив заступник голови Верховної Ради М. Томенко. Власті планують провести корупційні норми в законі про тендерні закупівлі http://economics.unian.net/rus/detail/118911

За словами М. Томенко, даний законопроект пропонує звільнити від проведення тендерів і перевести в режим закупівлі у одного учасника, серед іншого, придбання і оренду землі, будівель, іншого нерухомого майна. Віце-спікер назвав вказану ініціативу абсолютно необґрунтованою і сприяючою корупції.

Він відзначив, що на сьогоднішній день обнародування інформації про тендерні закупівлі, зокрема в «Віснику державних закупівель», є дуже важливим чинником в розумінні того, як влада здійснюють управління у сфері державного бюджету. В той же час, перечитування «Вісника державних закупівель» нагадує швидше перечитування кримінальної справи про корупційні дії, оскільки цілком очевидно, що велика кількість закупівель у одного учасника є схемою, по якій лобіюється «братська» структура з явним завищенням суми, необхідної для закупівлі. Але, очевидно, урядовці вирішили на цьому не зупинятися і далі змінювати законодавство так, щоб було більше можливостей безконтрольного використання бюджетних коштів і закритості цього процесу».

Також, переконаний М.Томенко, заміна діючої редакції пункту 1 статті 10 закону «є небезпечною, оскільки не передбачає обов'язкового обнародування всієї інформації про здійснення закупівлі, як того вимагає норма, що діє».

Фахівці вважають, що вказаний законопроект посилює існування недосконалих процедур закупівель державних і комунальних підприємств, створюючи комфортні умови для можливого привласнення суспільних засобів за рахунок їх корупційного використання.

(Тут читаємо коментарі фахівців стосовно оцінки запропонованого законопроекту №9634 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань державних закупівель». http://www.arte-law.com/index.php?id=284&lang=0  и

http://www.potencial.org.ua/ru/view/news/zayava-gromadskogo-partnerstva-za-dobrochesni-dergavni-zakupivli-shchodo-zakonoproektu-pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-zakonodavchih-aktiv-ukraini-z-pitan-dergavnih-zakupivel.html )

Але на підступні зауваження Миколи Томенко, ПР відповідає припасеним в рукаві тузом: пан Янукович в жовтні 2011 року підписав Указ № 1001/2011 « Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки». Як вказано в нормативному акті, завданнями Національної антикорупційної стратегії є «… визначення круга причин і умов, що породжують корупцію, визначення доріг мінімізації що детермінують її виникнення і негативні наслідки; визначення основних напрямів державної політики у сфері запобігання і протидії корупції; підвищення міри довіри до органів державної влади…»

Так, текст Указу вражаючий, особливо бадьорять вирази на кшталт: « дороги мінімізації корупції» та «довіра до органів». Напевно, саме з цієї причини і виникла потреба в новому законі про держзакупівлі? Дійсно треба мінімізувати дороги, а то така тяганина. Пан Томенко, президент бореться з корупцією, а ви, що ж, проти гаранта прете? Правда, я особисто, протиріч в діях famiglia не бачу.

 «Друзям – все, ворогам – закон» (Б.Муссоліні)

Вісник державних тендерів України – це найбільш інформативне і повне видання в сфері закупівель в Україні, публікує офіційну інформацію про державні закупівлі України. У надрах цього сайту – Вісника – чимало інформації про сумнівні операції, в яких за громіздкими та не легкотравними цифрами частенько криється неприємна правда. Чи бояться цього розподільники наших податків? Я сумніваюся. Швидше за все, ресурс державних закупівель – вершина айсберга. Її зараз підправлять, підфарбують і буде красиво. Про результати більшої частини тендерів ми, швидше за все, ніколи і не дізнаємось. Адже з якої статі в країні півтіней, де нелегальне і легальне існує неподільно, мов сіамські близнята, а один закон суперечить іншому, відкриватимуть двері в світ бюджетних коштів?  http://www.ukrtender.com/

На здійснення державних закупівель товарів, робіт та послуг за 2011 р. використано 135 млрд. 885,3 млн. грн. Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат).

Ця сума коштів на 75,5% перевищує суму, витрачену на держзакупівлі за 2010 р., яка складала 77 млрд. 396,1 млн. гр. Зокрема, через відкриті торги в січні-вересні в 2011 р. куплено товарів робіт і послуг на 79 млрд. 151,6 млн. грн., що на 64,3% перевищує відповідний показник 2010 р. р. При цьому, експерти Рахункової палати відзначали, що держзакупівлі в 2010 р. і в I половині 2011 р. здійснювалися неефективно.

У мене питання по ходу п'єси: а кому взагалі потрібна Рахункова палата сьогодні? Абсолютно неефективний, мертвий орган, так само, як і Антимонопольний комітет. Вже від назв хочеться сміятися.

З державних коштів, що були направлені на держзакупівлі торік, близько 40 млрд. грн., через корупційні схеми у формі відкотів, потрапили до кишень чиновників. Найбільші відкоти (до 70%) відбувалися при використанні державних коштів у сфері будівництва, реконструкції, закупівель медичного устаткування, об'єктів нерухомості, розробці програмного забезпечення. Бувають випадки, коли товари, роботи і послуги зовсім не поставляються або поставляються в невеликих об'ємах, і тоді сума відкоту наближається до стовідсоткової відмітки. При проведенні процедур держзакупівель завжди присутнє: значне (більше 10–150%) завищення ціни закупівлі в порівнянні з середньо ринковою, участь в торгах зв'язаних між собою осіб (2–3 фірми = 1 власник), лобіювання чиновниками «своїх фірм», заховання інформації про проходження торгів. Сфери впливу представників «свого» бізнесу розподілені сьогодні на рівні уряду та Адміністрації президента, а розмір «пирога», що вбачається, прямо пропорційний фінансовому вкладу до виборів 2010 року та міри близькості до тушки №1.

Природно, такі «діри» в законі залишені не випадково. Державні замовлення  – дуже ласий шматок, щоб віддати його стороннім. З приходом пана Януковича на пост президента головну роль почало відігравати «земляцтво» – чиновники-регіонали вважають за краще працювати з компаніями, в яких є донецьке коріння. Їх принцип: «Ми працюємо лише зі своїми», і в результаті, в останні два роки списки розтягувачів бюджету істотно оновилися за рахунок фірм з донецького родоводу та довколишніх регіонів.

Тушка №1 «Partito delle Regioni»

«Янукович – людина старого кримінального складу, яка має свої ігри «за поняттями». У тому світі не ухвалюють закон в принципі. Така людина може говорити про закон, але кримінальний світ не любить закону. Це дуже серйозна психологічна і моральна проблема, яку не вилікувати. Карні злочинці в таборах чесно говорили політичним: ви прийдете до влади і знову мене посадите, оскільки моя справа – обійти закон, а ви хочете привести суспільство до закону», – Євген Сверстюк, доктор філософії, політв'язень радянського режиму. Докторський ступінь все ж не даремно дають.

Тема цього матеріалу – розтаскування бюджетних грошей через держзакупівлі, тому тут не розглядається вартість активів президентської сім'ї в цілому. Але якщо «міркувати» ширше, в цю бізнес-імперію насправді входить будь-яке підприємство (державної, приватної або змішаної форми власності), в якому можна простежити інтереси сім'ї президента або близьких до нього осіб.

Але повернемося до держзакупівель, «… через корупційні схеми на державних підприємствах Україна втратила контракт з Іраком на 2 млрд. дол.» Про це під час брифінгу заявив голова Держфінінспекції Петро Андрєєв. Він відзначив, що не можна перетворювати державні підприємства на родинний бізнес, як це роблять деякі керівники. Це сталося через те, що державні гроші, які були виділені на доопрацювання українських БТРів, були перераховані на депозит в один з банків. «В результаті, роботи не були виконані, контракт зірваний, а керівник підприємства отримує дивіденди з цього банку», – сказав він. Кажучи про «родинну» складову, П.Андрєєв натякає на причетність найближчого оточення Президента до втрати контракту, яке, як відомо, повністю контролює виробництво і експорт українських озброєнь. http://www.unn.com.ua/ua/news/613452-ukrayina-vtratila-kontrakt-z-irakom-na-2-mlrd-dol./

Не зовсім в тему, але не можу не навести яскравий приклад «управління по-донецьки». Під час візиту президента минулого літа до Севастополя з'ясувалося, що лише один з 20 винищувачів, що базуються під Севастополем, може піднятися в повітря. Адже ж на їх обслуговування з бюджету щороку виділялися і виділяються чималі гроші. І на що, цікаво, їх витратили? Контролери відповіді не знайшли (само собою). «Обурений» цим беззаконням, президент створив комітет з реформування і розвитку Озброєних сил і оборонно-промислового комплексу і очолив його. (Молодець!) Про це йдеться в указі №202 від 16 березня ц.р. Тепер в число сфер, з яких, теоретично, може отримувати «профіт» президент, можна віднести діяльність і «Укроборонпрома», і «Укрспецекспорту», а також торгівлю земельними ресурсами Міноборони. Всі зрозуміли, як треба рулювати, троцкисти-утопісти? Коротше, бабло за постачання танків в Конго вам не світить.

У пана Януковича є ще Асоціація ФПТП «Донбасівський розрахунково-фінансовий центр», представник президентської сім'ї на вугільному і металургійному ринку. Через нього торік пройшло мінімум 2,5 млрд. грн. державних коштів.

Поглянемо, як працює по тендерах син Папи. Торік Всеукраїнський Банк Розвитку, власником якого є Олександр Янукович, виграв тендер на надання кредитної лінії Південно-західній залізниці у розмірі 40 млн. грн. строком на два роки. Банк надасть кошти під 15,2% річних. Єдиним конкурентом ВБР був державний Укрексімбанк, що пропонував кредит під 18,1%.

Цей конкурс став першим, в якому банк Олександра Януковича отримав перемогу над державним банком і другою його перемогою на державному тендері взагалі. (Поздоровляємо, синочку!) У жовтні ВБР виграв право надати кредит КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»:  відкрита поновлювана кредитна лінія на загальну суму 4 млн. грн. Вартість річного обслуговування склала 652 тис. грн., що відповідає 16,3% річних. У синочка є ще  ТОВ «Центравіа», через неї проводилася процедура оренди літака і  гвинтокрила Татка.

З чого ще складаються активи Сашка? Це будівельна корпорація МАКО,  із статутним фондом в 55 млн. грн. Відома будівництвом бізнес-центру «Столичний» в Донецьку і реконструкцією ряду будівель на набережній Балаклави в Севастополі. Також веде будівництво на місці готелю «Дружба» в Донецьку, що на початковому етапі (літом 2011 року) викликало бійку з місцевими жителями і активістами. Правда, мер Донецька Олександр Лукьянченко ще тоді заявив, що будівельна корпорація «МАКО», президентом якої є син президента, діє законно. http://gazeta.ua/ru/articles/scandals-newspaper/386572

ТОВ «Українсько-інвестиційний союз» – теж власність сім'ї Гаранта. Фірма реконструювала балаклавську власність сім'ї президента, яхт-клуб і оздоровчий комплекс (все за рахунок держбюджету). При цьому, співробітники фірми не посоромилися тупо сперти дві старовинні гармати часів Кримської війни 1854-1856 років з причалу в Артилерійській бухті Севастополя. Гарматки матеріалізувалися на території бази відпочинку «Мис Айя», приватизованою за тією ж схемою, що і резиденція президента «Межигір’я»… В рамках цього матеріалу, природно, неможливо перерахувати всі активи famiglia, але поведінка останніх членів Прайда свідчить про те, що «прихватизована» вже вся держава.

Команда Cosa Nostra: основний склад

Рінат Ахметов. У 2011 році членами групи «Partito delle Regioni» освоєно 325,1 млрд. грн. держкоштів. Значну частину цієї суми в 2011 році фактично тримав в руках власник СКМ, знаменитий «український» олігарх – Рінат Ахметов. Через 18 його компаній пройшло мінімум 36,8 млрд. грн. (11,3% об'єму укладених контрактів). Головний «Гаманець» регіоналів, Рахмет Лукумович лідирує за дерибаном державних коштів: за об'ємами укладених торік контрактів з державою дочірні структури корпорації «ДТЕК» (входить в бізнес-імперію олігарха) отримали мільярдні замовлення на постачання вугілля для «Дніпроенерго».

При попередньому уряді постачання вугілля державним енергогенеруючим компаніям були монополізовані державним оператором «Вугілля України», що працював під наглядом народних депутатів від БЮТ. Об цей «камінчик» постійно спотикався бізнес Ахметова. Але змінилося керівництво Мінвуглепрому, монополію державного оператора ліквідовували, а дочірні структури корпорації «ДТЕК» отримали мільярдні замовлення на постачання вугілля для «Дніпроенерго». Те, що продукція «Гаманця» обійшлася на 25% дорожче, ніж могло би запропонувати «Вугілля України», нікого не збентежило.

Контрольні пакети акцій, придбаних компанією Енергетичний холдинг ДТЕК минулої зими коштували:

–        «Західенерго» – 1,93 млрд. грн.

–        «Дніпроенерго» – 1,17 млрд.грн.

–        «Київенерго» – 0,45 млрд.грн.

–        «Донецькобленерго» – 0,47 млрд.грн.

 «Причому, найбільшу енергетичну компанію «Західенерго» наш олігарх придбав практично без конкурсу. Її теплові електростанції цікаві тим, що знаходяться близько біля кордону, і контроль над ними дає можливість гнучкіше управляти експортом електроенергії. Також, разом з повним контролем над «Західенерго» Ахметов отримав і контроль Бурштинського енергоострова, через який йде експорт електроенергії на захід», – журнал «Власть денег»

Вже звично імітуючи конкурс, Ахметов «переміг» в конкурсі з продажу 25% «Київенерго», і отримав контроль над 71,82% його акцій.

http://argumentua.com/novosti/v-dekabre-budut-vystavleny-na-prodazhu-eshche-pyat-energokompanii  

Разом, загальна ціна контролю над майже всією тепловою електрогенерацією України склала 4,02 млрд. грн. Ось так, разом з сім'єю гаранта, Ахмет Ахметич скупив Україну. Недорого і практично без конкурсу. 

Треба сказати, що самого Ахметича ще кілька років тому характеризували так: «По трупах пройде». Сьогодні вже, звичайно, ніхто не візьметься стверджувати, ніби то він власноручно закопував конкурентів в земну кулю, проте перешкоди на дорозі Ахметова зникали якось самі собою. Або їх хтось «зникав».

Всі джерела в один голос стверджують, що Рахмет Лукумович – мусульманин. Але в правовірних ще суворіша мораль, суворіші правила, ніж у православних. Я ризикну припустити, що Ахметов все ж читав Коран. А в цій мудрій книзі стверджується: за крадіжку слід відсікати кисть, за вбивство – страчувати. «Злодієві і злодійці відсікайте руки в нагороду за те, що вони придбали, як залякування від Аллаха» http://islamcivil.ru/article.php?aid=435. «Щоб задовольнити ображених тобою, треба повернути все те, що відібрано у них незаконно, їх гроші, майно, борги і так далі. А також необхідно обов'язково вибачитися у них за скоєне тобою у відношенні до них», – так свідчить Коран. http://www.ansar.ru/rightway/2011/07/01/17712

Яким чином прихильність до такої строгої релігії може поєднуватися з головним хобі Рахат Лукумича: привласнювати чужий бізнес, і цупити гроші з бюджету? Аллах акбар, Ахметич!

Нарощує об'єми постачань державі і близький друг президента – Едуард Прутник. У 2010 році його Асоціація торговельно-промислових підприємств «Донбасівський розрахунково-фінансовий центр» не уклала жодного контракту з держструктурами. Зате в 2011 вже «перемогла» в двох тендерах по збагаченню вугілля.

http://www.ukrrudprom.com/news/YUra_Enakievskiy_viigral_ocherednoy_ugolniy_tender.html

Борис Колесников. Чергова, звичайно «своя», фінансово-промислова група «Альтком», як мовиться, «без шуму і пилу» стала генпідрядником практично всіх будівельних об'єктів до Євро-2012 – львівського стадіону, злітно-посадочних смуг донецького та львівського аеропортів, ключових автомобільних трас. «Генеральним підрядчиком будівництва нової злітно-посадочної смуги в Міжнародному аеропорту «Львів» призначена фінансово-промислова група «Альтком» (Донецьк). Компанія «Альтком» також займається будівництвом злітно-посадочної смуги в аеропорту Донецька)». Про це повідомляє прес-служба ФПГ.

ФПГ заснована донецькими бізнесменами Олександром Тисленко і Сергієм Павличевим. Останнім часом компанія дуже часто фігурує в прив'язці до Колесникова. Компанія лідирувала по кількості отриманих дорожніх підрядів і при перебуванні Віктора Януковича прем'єр-міністром, а після президентських виборів раптово дістала доступ до рекордних фінансових потоків. Зараз загальний портфель «чемпіонських» замовлень, довірених державою компанії «Альтком», перевищує один мільярд доларів.

Олександр Ярославський. Теж член «Організації». Він позиціює себе головним меценатом Євро-2012 в Харкові. Безперечно, Ярославський реально вкладає свої засоби в підготовку міста до Євро-2012. Було б нечесно це заперечувати. Але давайте порахуємо, куди і скільки.

Почнемо зі стадіону «Металіст». Яка частина інвестицій припадає на частку Ярославського? На сайті фінансово-промислової групи «Development Construction Holding», – DCH. http://www.dch.com.ua/, що належить Ярославському  є деякі цифри, що чомусь перечать одна одній. Але у всіх ЗМІ повідомляється про таке співвідношення: дві третини грошей виділила держава, обласний і міський бюджети, а одну третину – А. Ярославський. http://www.sq.com.ua/rus/news/vlast/15.03.2011/stadion_metallist_budet_peredan_v_upravlenie_a_yaroslavskomu_m_dobkin/  – тут знаковий коментар голови ХОГА М. Добкіна: «Стадіон «Металіст» після реконструкції буде переданий в управління футбольному клубу «Металіст», або близькій до нього структурі. Про це 15 березня заявив журналістам голова Харківської облдержадміністрації (ХОГА) Михайло Добкін, коментуючи інформацію про порушення, виявлені Рахунковою палатою при перевірці робіт з реконструкції стадіону». Тобто Ярославський виділив лише третину суми на реконструкцію, а стадіон в управління чомусь одержав…

 «За інформацією Рахункової палати, в ході реконструкції стадіону “Металіст” з порушенням законодавства використані кошти на суму 60,5 млн. грн., вартість реконструкції завищена на 230 млн. грн. Крім того, в ході реконструкції за вирішенням Харківської облради відчужено низку окремих будівель та об'єктів незавершеного будівництва спорткомплексу, які знаходилися в комунальній власності. За результатами перевірки колегія Рахункової палати зробила висновок, що Кабмін і обласне керівництво… “не забезпечили системного підходу до організації реконструкції стадіону”». Цитата з того ж сайту.

Нагадаємо також, що при знесенні гаражів на території, прилеглій до «Металіста», їх власникам міська влада виділала земельні ділянки, а також компенсувала фінансові втрати. Загалом на ці цілі виключно з міського бюджету було витрачено 3.033 млн. грн. Гроші інвесторів не притягувалися. Де ж був добродійник? 

Тепер – міжнародний аеропорт в Харкові. Компанія Ярославського «виграла» конкурс на оренду цілісного майнового комплексу харківського аеропорту, на сайті DCH вказаний об'єм інвестицій групи в реконструкцію аеропорту – 205 млн. доларів.

А ось що вказано на сайті аеропорту. « Фінансування проекту здійснюється за рахунок засобів приватного інвестора – компанії «Нью Системс АМ» (група DCH) і засобів Державного бюджету України. Доля DCH – 508,8 млн. грн. (будівництво нового пасажирського терміналу, реставрація існуючого терміналу, будівництво тимчасового реверсного терміналу) . Доля держави – 727 млн. грн.»

По-перше – кому вірити? По-друге, виходить, що гроші Ярославського йдуть на будівництво терміналів. А сучасний термінал – це, перш за все, торгівельний центр з крамницями, кав'ярнями, ресторанами та іншими об'єктами торгівлі. І гроші за це отримуватиме не хто інший як Ярославський, оскільки майновий комплекс аеропорту Харків (за винятком злітно-посадочної смуги) узятий ним в оренду на 49 років. І узятий на таких пільгових умовах, про які можна лише мріяти: він звільнений від податку на землю, від перерахувань на соціально-економічні потреби міста, надані пільгова ставка оренди приміщень аеропорту.

А хто ж зробить все інше? Тобто побудує злітно-посадочну смугу, перон, місця стоянок літаків, нову аварійно-рятівну станцію і авіадиспетчерську вежу, здійснить заміну светосигнальной системи і системи засобів посадки літаків і всю-всю останню і дуже дорогу інфраструктуру аеродрому. Той, хто зробить можливим прибуття до Харкова великої кількості авіапасажирів на той, що належить Ярославському термінал. А це зробить держава. За гроші з держбюджету.

З одного боку, інвестиції, приватні та державні, вкладені в одну велику Справу. З іншого боку, саме держава несе витрати з розвитку спортивної і транспортної інфраструктури. Друг президента вкладає в розвиток власного бізнесу, для якого створені супер пільгові умови.

І, судячи з усього, з врахуванням нового, видозміненого законодавства, і бюджет цього року, як і бюджет наступного, буде верстано з врахуванням інтересів «Сім'ї». Відповідно, пакет держзамовлень виросте, а разом з ним виросте і кількість мільярдних контрактів, які дістануться нашій національній збірній з дерибану бюджету, – команді Cosa Nostra.

Сашко Вовк, «ОРД»          23.03.2012 0:13

http://www.ord-ua.com/2012/03/23/goszakupki-opyit-grabezha-po-donetski-/?lpage=1